Справа №760/12634/24 2/760/8287/24
про залишення позовної заяви без руху
04 червня 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що прийняла спадщину, виселення орендарів, стягнення збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що прийняла спадщину, виселення орендарів, стягнення збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У порушення вищевказаної норми, позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, про його відсутність у відповідача позивачем не зазначено та доказів такого не надано.
Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається до суду з позовними вимогами про визнання ОСОБА_2 такою, що прийняла спадщину, виселення орендарів з квартири без надання їм іншого житла, стягнення з відповідача на його користь збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди посилаючись на те, що ОСОБА_2 втратила інтерес до своєї частки квартири, оскільки не оформлює та не реєструє право власності, не оплачує комунальні послуги. У спірній квартирі не поселялася, не зареєстрована та не проживала. Квартиру здає в оренду невідомим особам, які не сплачують за комунальні послуги, що призвело до відключення газу. Орендарі постійно чинять перешкоди позивачу у користуванні належним йому майном, не дозволяють йому входити у квартиру, змінюють замки, у зв'язку з чим він неодноразово звертався в поліцію. Відповідно до довідки ЖЕКу спірна житлова квартира стала нежитловою.
Однак до позовної заяви позивач не додає доказів на підтвердження викладених вище фактів, в тому числі, до позовної заяви не додано довідку ЖЕКа, а також доказів звернення ним до органів поліції з приводу наявності перешкод у користуванні спірною квартирою.
Крім того, позивач зазначив, що завдані йому збитки (витрати на переїзд, лікування, ремонти, комунальні послуги) будуть підтверджені при відкритті провадження.
Разом з тим, відповідно до частини другої, четвертої статті 82 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
З викладеного вбачається, що позивачем у порушення наведених положень законодавства не зазначено чому докази на підтвердження розміру завданих йому збитків не можуть бути ним подані разом з позовною заявою.
Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
При цьому, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
У порушення зазначених вимог позивачем не обґрунтовано з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та не надано доказів, якими це підтверджується.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача упущену вигоду, посилаючись на те, що вона здає в оренду спірну квартиру, яка належить їм на праві спільної власності, тому він має право на мінімальний дохід, що був отриманий нею за весь період здачі квартири в сумі 450 000 грн, однак не обґрунтовує та не надає доказів, що він мав реальні підстави розраховувати на одержання такого доходу, а також не доводить факт отримання такого доходу відповідачем.
Таким чином, позивачем не надано та не зазначено докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві.
Абзацом 2 частини першої статті 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
У порушення наведених вимог, враховуючи, що позовна заява подана до суду через систему «Електронний суд», позивачем не додано до позовної заяви докази надсилання до електронного кабінету або листом з описом вкладення відповідачеві поданих до суду документів.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, зазначивши РНОКПП відповідача, надавши докази на підтвердження викладених у заяві обставин, зазначивши з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та надати докази, якими це підтверджується, а також надати докази надсилання до електронного кабінету або листом з описом вкладення відповідачеві поданих до суду документів.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 82, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що прийняла спадщину, виселення орендарів, стягнення збитків, моральної шкоди та упущеної вигоди залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна