Справа №760/5986/24 2-з/760/221/24
01 липня 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., за участю секретаря судового засідання Отруби В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація (як орган опіки та піклування), Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини з матір'ю та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення почергового проживання дитини з кожним із батьків,
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувають матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація (як орган опіки та піклування), Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини з матір'ю та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення почергового проживання дитини з кожним із батьків.
27 червня 2024 року позивачем за зустрічним позовом подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить зобов'язати ОСОБА_2 (матір) забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_1 (батьком) шляхом відеозв'язку, телефонного зв'язку, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp, Signal) та/або програм Zoom, Skype, щодня з 19-00 год. до 20-00 год.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з серпня 2023 року матір дитини повністю усунула батька від виховання та спілкування з дочкою, протиправно, без згоди батька змінила місце проживання дитини з Хорватської Республіки на Україну, наражаючи її на небезпеку. На всі прохання батька побачити дитину чи поспілкуватися з дитиною за допомогою телефонного зв'язку матір реагує дуже агресивно, не відповідає на дзвінки, не надає інформацію про фізичний та психологічний стан дитини.
ОСОБА_1 зазначає, що така поведінка матері негативно впливає на розвиток дитини і на стосунки та контакт з батьком. З травня 2024 року і по день подання цієї заяви матір жодного разу не давала можливості побачитися чи поспілкуватися з дочкою. Наразі, батько не має доступу до дитини для реалізації своїх батьківських прав та обов'язків.
Крім того, зауважив, що дочка з народження перебувала у постійному контакті з ним, тому його усунення від участі у вихованні та спілкуванні з дитиною призведе до втрати контакту між ним та дочкою.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
Як вбачається зі змісту позову та зустрічного позову між сторонами дійсно наявна конфліктна ситуація та спір щодо реалізації ними своїх батьківських прав та обов'язків відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ураховуючи вищевикладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, суд зазначає таке.
Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Суть висновків ЄСПЛ у справі «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» («Сristian Сatalin Ungureanu v. Romania», заява № 6221/14, п.п. 29-34, рішення від 04 вересня 2018 року) зводиться до того, що допущення державою ситуації, коли один з батьків втрачає доступ до власної дитини ще й протягом тривалого часу, у тому числі за наявності судового спору між батьками, від якого, зокрема, залежить характер цього доступу, навіть якщо це відбувається без порушення існуючих нормативних правил держави, є порушенням статті 8 Європейської конвенції з прав людини 1950 року - права на повагу до приватного і сімейного життя того з батьків, доступ до дитини якого обмежується або унеможливлюється. Відповідно до обставин справи «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» мова не йшла про ситуацію, коли є об'єктивні підстави вважати, що зазначений доступ до дитини явно суперечить її інтересам.
Згідно з практикою ЄСПЛ оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів з точки зору збалансованості інтересів. Залежно від обставин конкретної справи вони можуть відрізнятися. Але надзвичайно важливими є врахування найкращого інтересу дитини. При визначенні найкращого інтересу дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, п. 100, від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, п. 76).
У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 752/1253/22 вказано, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір'ю.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 травня 2021 року в справі №761/25101/20, від 25 листопада 2020 року в справі № 760/15413/19, від 15 вересня 2021 року в справі №752/6099/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 752/1253/22, від 16 березня 2023 року у справі №520/13963/17.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що він із незалежних від нього причин не має можливості вільно спілкуватися зі своєю малолітньою дочкою, що призводить до втрати зв'язку між батьком та дитиною.
Установивши наявність обставин, які позбавляють відповідача можливості спілкуватися з малолітньою дочкою, з урахуванням права батька на особисте спілкування з дитиною та відсутності обставин, які б свідчили, що таке спілкування має негативний вплив на нормальний розвиток дитини, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити частково та зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити щодня з 19-00 години протягом двадцяти хвилин контакт батька з малолітньою дочкою шляхом відеозв'язку за допомогою мобільних застосунків «Viber», «WhatsApp», «Теlegram», «Signal» та/або програм «Zооm», «Skyре».
Такий вид забезпечення позову на даний час буде достатнім для ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача за зустрічним позовом.
Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити контакт батька ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом відеозв'язку за допомогою мобільних застосунків «Viber», «WhatsApp», «Теlegram», «Signal» та/або програм «Zооm», «Skyре» щодня з 19-00 години протягом 20 (двадцяти ) хвилин.
В іншій частині заяви відмовити.
Зазначити дані заявника (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначити дані відповідача (позивача за первісним позовом) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Зазначити дані третіх осіб:
Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37397237, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 4А;
Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37485506, місцезнаходження: просп. Повітрофлотський, 41.
Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна