14.05.2024 Справа № 756/9405/21
Провадження № 2/756/545/24
Справа № 756/9405/21
14 травня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Колядінцевій П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Департамент комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації, про скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності, визнання права власності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Департамент комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації, про скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності, визнання права власності.
В обґрунтування позову зазначав, що 09.07.2004 роки ним разом із відповідачами придбано за договором купівлі-продажу нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , а саме ним та ОСОБА_4 набули у власність по 1/3 частини цього приміщення, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/6 частині.
Оскільки після перепланування співвласниками цього приміщення ГУ комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМР (КМДА) видано свідоцтво про право власності на це нежиле приміщення у якому невірно вказано розмір належних сторонам часток, усунути цей недолік позивач позбавлений в позасудовому порядку, ОСОБА_1 просить суд скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.10.2007 року, на нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35) - ресторан загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1 ; скасувати у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності 7842-П в книзі: 134п-116, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію від 13.10.2010 року на нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35), загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 31753145), зареєстровані на праві спільної часткової власності за ОСОБА_6 в розмірі 4/600 частки, ОСОБА_4 в розмірі 4/300 частки, ОСОБА_1 в розмірі 4/600 частки та ОСОБА_3 в розмірі 4/300 частки, на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.10.2007 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину спільної часткової власності, яка становить 4/300 частини нежилих приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень №35), загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину спільної часткової власності, яка становить 4/600 частини нежилих приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35), загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину спільної часткової власності, яка становить 4/300 частини нежилих приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35), загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину спільної часткової власності, яка становить 4/600 частини нежилих приміщень з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35), загальною площею 269,70 кв. м., що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 .
У письмових запереченнях на позовну заяву, представники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять суд у позові відмовити, посилаючись на те, що внаслідок проведення перепланування змінився розмір часток сторін у праві спільної сумісної власності на спірні приміщення, а також просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
У письмових поясненнях представник Департамент комунальної власності міста Києва КМДА зазначає, що в оспореному свідоцтві про право власності на нежиле приміщення допущено технічну помилку в частині розміру належної ОСОБА_1 частки у спільній сумісній власності.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставин.
Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що діями його довірителя права чи інтереси позивача не порушуються.
ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не надавав, про причини неявки суду не повідомив.
Від представника Департаменту комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Судом установлено, що 09.07.2004 між ТОВ «Агат Холдінг» (продавець) та ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (покупці) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісковою H.A. та зареєстрований в реєстрі за № 2122, відповідно до умов якого продавець продав, а покупці купили належне на праві приватної власності продавцю нежиле приміщення (в літ. А), загальною площею 166,100 кв. м., за адресою АДРЕСА_1 , у наступних частках: ОСОБА_6 - 1/6 частка, ОСОБА_3 - 1/6 частка, ОСОБА_1 - 1/3 частка та ОСОБА_4 - 1/3 частка.
Згідно п. 7 договору ціна договору складає 120700 грн., яку покупці передали продавцю повністю до підписання цього договору.
Пунктом 8 договору обумовлено, що покупці набувають права власності на нежиле приміщення з моменту підписання цього договору за умови його нотаріального посвідчення та з моменту державної реєстрації.
25.07.2005 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за покупцями зареєстровано право приватної власності на належні їм частки відповідно до умов договору, що підтверджується відповідними реєстраційними посвідченнями № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 (т.1 а.с.23,25,27,29).
Розпорядженням Оболонської РДА у м. Києві № 137 від 18.02.2005 року МП ТОВ «АГАТ ХОЛДІНГ» надано дозвіл провести роботи по переплануванню нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 , згідно наданого проекту (т.1 а.с.32).
Як вбачається із довідки ГУ економіки та інвестицій № 049-08/3281 від 27.04.2006, ОСОБА_6 виконано умови щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста у зв'язку з переплануванням нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 з подальшим використанням під ресторан і згідно з договором №347 від 13.04.2006 ГУ економіки та інвестицій отримано кошти в сумі 107,94 тис.грн (т. 1 а.с. 31).
Актом про прийняття в експлуатацію після перепланування нежитлового приміщення АДРЕСА_3 від 25.04.2006 року, затвердженим розпорядженням Оболонської РДА в м. Києві № 520 від 16.05.2006 року, пред'явлене до прийняття нежитлове приміщення МП ТОВ «АГАТ ХОЛДІНГ», загальною площею 269,7 кв. м прийнято в експлуатацію (т. 1 а.с. 34-35).
11.06.2007 ОСОБА_6 посилаючись на доручення від ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за № 23 від 10.06.2007 подав до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації заяву про оформлення права приватної власності на нежиле приміщення АДРЕСА_3 (т.1а.с.21).
04.10.2007 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 подано спільну заяву до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації про видання одного свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 20).
Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації за № 1301-В від 17.10.2007 року вирішено оформити право власності на об'єкт нерухомого майна та видати свідоцтво про право власності (т.1 а.с.11).
Відповідно до додатку до цього наказу № 1301-В від 17.10.2007 року в описі характеристики об'єкту нерухомого майна на який оформлюється право власності вказано нежитлові приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35), загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1 , що належить: 1/6 частина ОСОБА_2 , 1/3 частина ОСОБА_4 , 1/6 частина ОСОБА_3 , 1/3 частина ОСОБА_1 , що складає 4/100 частин від нежилого будинку площею 6749, 20 кв. м. (т. 1 а.с. 12, 13)
Разом з цим, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.10.2007 року видане свідоцтво про право власності, згідно з яким нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35) - ресторан, загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини від нежилого будинку, площею 6749,20 кв. м, які розташовані в АДРЕСА_1 , належать на праві приватної власності в наступних частках: ОСОБА_6 - 1/6 частка, ОСОБА_3 - 1/3 частка, ОСОБА_1 - 1/6 частка та ОСОБА_4 - 1/3 частка (т.1 а.с.10).
За інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 13.10.2010 року державним реєстратором Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна прийнято рішення про державну реєстрацію права власності (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 31753145) про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення за ОСОБА_6 на 4/600 частки, ОСОБА_4 на 4/300 частки, ОСОБА_1 - 4/600 частки, ОСОБА_3 - 4/300 частки (т.1 а.с. 39-41).
Як вбачається з листа КПКМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 15.02.2024 року заявником щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35) був ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності Головного управління комунальної власності м. Києва, а також ним отримано витяг про державну реєстрацію права власності (т. 3 а.с. 89).
Листом від 12.03.2020 року Департамент комунальної власності м. Києва направлено адвокату Мегель Л.Н., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , копії документів щодо спірної нерухомості, в тому числі оспорювань свідоцтво про право власності, а також повідомлено, що згідно чинного законодавства України Департамент не здійснює оформлення свідоцтв про права власності, у зв'язку із чим відсутні підстави для внесення змін, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва (т. 1 а.с. 9).
Рішенням Оболонського районного суду міста Києвавід 20.05.2021 року, яке набрало законної сили, у справі за № 756/11966/20 у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № НОМЕР_6 ), загальною площею 284,80 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1 в наступних частках за ОСОБА_2 на 9/10, за ОСОБА_3 на 1/50, за ОСОБА_1 на 1/25, за ОСОБА_4 на 1/25.
Відмовляючи в позові суд виходив з обставин, які встановлені й відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають, а саме те, що ОСОБА_2 не доведено його доводів щодо поліпшення спірного майна виключно за рахунок його коштів та за згодою інших співвласників на подальший перерозподіл права часткової власності (т. 3 а.с. 112-114).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
За загальним правилом право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи, що в судовому засіданні установлено, що сторонами набуто право власності на спірне нежитлове приміщення за договором у визначених частках, після проведення реконструкції цього приміщення частки сторін у праві власності на це нерухоме майно не змінились, однак у виданому 17.10.2007 року свідоцтві про право власності на цю нерухомість частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказані невірно, внаслідок чого при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на це майно державним реєстратором в цій частині прийнято рішення про реєстрацію права власності за цими особами часток, що не відповідають розміру часткок, що належать їм на праві власності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме скасування спірних свідоцтва про право власності нерухоме майно, рішення про його державну реєстрацію в частині визначення розміру часток за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також визнання права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частки, а за ОСОБА_3 - 1/6 частки, а також визнання права власності за ОСОБА_5 на 1/6 частку, а за ОСОБА_3 на 1/3 часку в спірному майні відповідно.
При цьому, суд відхиляє доводи представника позивача про обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки у спірних правовідносинах державна реєстрація лише вказує про офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття сторонами права власності на спірне майно й відповідно спір, що виник між ними з приводу цього майна підлягає вирішенню саме в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд при вирішенні справи не бере до уваги висновок за результатами проведеної судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 12.11.2020 №31/33-20 проведеної для залучення в якості доказу до цивільної справи №756/11966/20 оскільки правову оцінку цьому висновку в сукупності з іншими доказами було надано саме в тій справі з постановленням рішення, яким встановлені обставини, що в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України повторному доказуванню не підлягають.
Окрім того, відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки оформленням права власності на спірну нерухомість після її перепланування займався ОСОБА_6 , матеріали справи не містять доказів передання ним спірного свідоцтва про право власності ОСОБА_1 , про порушення свого права останній дізнався із відповіді Департаменту комунальної власності КМДА від 12.03.2020 року, що вказує на те, що позивач об'єктивно міг довідатись про порушення його права тільки у 2020 році, а відтак звертаючись до суду з позовом у червні 2021 року ОСОБА_1 трьохрічний строк на захист його порушеного права не пропущено.
За таких обставин, суд не має правових підстав для застосування строку позовної давності за заявою відповідачів у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд присуджує з ОСОБА_6 на користь позивача сплачений судовий збір при зверненні до суду пропорційно до розміру задоволених вимог, а також звернення з апеляційною та касаційною скаргами на попередні рішення у цій справі в сумі 46 472 грн. 00 коп. (10 422, 00 + 15 450, 00 + 20 600, 00).
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Департамент комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації, про скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності, визнання права власності - задовольнити частково.
Свідоцтво про право власності, видане 17.10.2007 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині посвідчення того, що нежиле приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35) - ресторан загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташований
по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (місце поживання за адресою: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_7 ) в розмірі 1/6 частки та ОСОБА_3 (місце поживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ) в розмірі 1/3 частки - скасувати.
Рішення державного реєстратора Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 13.10.2010 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 31753145), нежиле приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35) - ресторан загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташований
по АДРЕСА_1 , в частині реєстрації права власності 1/6 частки за ОСОБА_1 (місце поживання за адресою: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_7 ) та на 1/3 частки за ОСОБА_3 (місце поживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ) - скасувати.
Визнати за ОСОБА_1 (місце поживання за адресою: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 1/3 частку нежилого приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35) - ресторан загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 (місце поживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на 1/6 частку нежилого приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 35) - ресторан загальною площею 269,70 кв. м, що складає 4/100 частини нежилого будинку площею 6749,20 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 .
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце поживання за адресою: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_7 ) з ОСОБА_3 (місце поживання за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 46 472 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя