ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12925/24
провадження № 3/753/4781/24
"24" липня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173, 185 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 03 липня 2024 року надійшли протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст. 173, 185 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , що постановою судді від 24 липня 2024 року об'єднані в одне провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 червня 2024 року серії ГП № 131974, ОСОБА_1 25 червня 2024 року, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції. Своїми діями ОСОБА_1 порушив громадський порядок, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 червня 2024 року серії ГП № 131975, ОСОБА_1 25 червня 2024 року, о 01 год. 50 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у громадському місці на вимогу працівника поліції припинити адміністративне правопорушення відмовився, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, визнав та не заперечував обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, просив обмежитись усним зауваженням у зв'язку із малозначністю діяння. У свою чергу заперечив вину у вчиненні правопорушення щодо опору працівникам поліції, оскільки протиправних дій про які зазначається у протоколі за ст. 185 КУпАП не вчиняв.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшла таких висновків.
Щодо адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ГП 319974 від 25 червня 2024 року, складений стосовно ОСОБА_1 , рапорт працівників поліції, DVD-R з бодікамери поліцейських.
Суддею досліджено відеозаписи з бодікамер працівників поліції № 473498, 472385, з яких вбачається, як працівниками поліції був зупинений автомобіль за адресою: м. Київ, вул. А. Ахматової, пасажиром якого був ОСОБА_1 . Встановлено, що події відбуваються під час комендантської години та на неодноразові вимоги працівників поліції надати документи для встановлення особи ОСОБА_1 у грубій формі відмовлявся, супроводжуючи свою відмову нецензурними словами у бік працівників поліції.
Виходячи з наведеного, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження та доводиться зібраними у справі доказами, з яких підтверджується, що дійсно 25 червня 2024 року він у громадському місці висловлювалася нецензурною лайкою в бік працівників поліції, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Отже, ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП .
Щодо адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, суспільні відносини у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Відтак, відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
З цієї норми випливає, що вказане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського.
Так, на відеозаписах чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 будь-яких насильницьких дій, які б давали підстави працівникам поліції застосувати до нього фізичну силу або металеві кайданки стосовно працівників поліції не вчиняв.
Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які б підтверджували обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, ознайомившись з протоколом про адміністративне правопорушення та переглянувши відеозаписи, суддя дійшла висновку, що фактичні обставини, які зафіксовані на відеозапису не відповідають даним, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, працівниками поліції, якими було складено протокол про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При прийнятті рішення суддя також приймає до уваги, що відповідальність за
ст. 185 КУпАП настає не у разі простого невиконання законної вимоги працівника поліції, а у випадку саме злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП під час розгляду справи в суді не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення суддя оцінює критично з наведених обставин.
Накладення стягнення
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу у розмірі, що передбачено цією санкцією, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 173, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 102 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО