Справа № 708/818/24
Номер провадження № 2/708/339/24
24 липня 2024 року
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г., розглянувши матеріали справи за позовом Служби у справах дітей Медведівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
До суду звернулася Служби у справах дітей Медведівської сільської ради із позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітьої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття починаючи стягнення з дати пред'явлення даного позову до суду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до наступних висновків.
Так, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
А у рішенні від 14 грудня 2011року №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Згідно до п. 5 п. 7 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Однак, позивач в позові не наводить жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , яка є опікуном малолітньої дитини ОСОБА_3 , не подано іншого позову про стягнення аліментів з відповідачки.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України.
Також, відповідно до ч.2 ст.242 ЦК України опікун є законним представником малолітньої особи. Отже, питання стягнення аліментів на утримання дитини може вплинути на права опікуна як розпорядника стягнутих в якості аліментів коштів.
Предметом позову є вимога про стягнення аліментів на утримання дитини опікуном якої є ОСОБА_2 однак, вона не має жодного статусу, оскільки не залучений до справи, відсутні її повні анкетні дані.
Суддя зазначає, що опікун є самостійним позивачем по даному спору, де вирішення питання про стягнення аліментів на користь опікуна прямим чином впливає на її права та обов'язки.
А тому позивачу слід надати докази, що законний представник дитини не може самостійно звернутись до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'ятиднів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який неможе перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням строку на усунення недоліків.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України,-
Позовну заяву Служби у справах дітей Медведівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення аліментів- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, позовна заява відповідно до ч.2 ст. 121 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Івахненко