Справа № 703/1574/24
3/703/950/24
24 липня 2024 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши справу про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 160 КУпАП,
До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 295384, відповідно до якого ОСОБА_1 30 березня 2024 року близько 10 год. 00 хв., біля магазину «Люкс» по вул. Рєпіна, 55, в м. Сміла здійснював торгівлю з рук рослинами черемші у невстановленому для цього місці та без відповідних документів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч.1ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справа про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді) стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушення - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 30 березня 2024 року, матеріали справи надійшли до суду 09 квітня 2024 року.
Відповідно до вимог ст. 277 КУпАП та з метою недопущення порушення прав особи справу про адміністративне правопорушення було призначено до розгляду 14 травня 2024 року та в подальшому її було неодноразово відкладено у зв'язку з неявкою до суду особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно із ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Стаття 247 КУпАП передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності та, відповідно, встановлення або не встановлення вини.
Отже, приписи 247 статті КУпАП є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження не вирішуючи при цьому жодних інших питань.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 липня 2018 року по справі № 308/8763/15-а зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
А тому, під час розгляду справи суд, також, враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі за заявою №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Оскільки на день розгляду справи закінчився визначений законом строк накладення адміністративного стягнення, провадження в справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір не підлягає стягненню.
На підставі наведеного, керуючись ч. 2 ст. 38, ст. 247, 283, 284 КУпАП суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 160 КУпАП, закрити у зв'язку зі спливом строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.Я. Биченко