Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3940/24
Провадження № 2/711/1581/24
24.07.2024 м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси у складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі судового засідання - Буйновській А.П.,
за участю відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_1 , в якому просить:
-стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на його користь несплачене страхове відшкодування у розмірі 70277 грн. 03 коп.;
-стягнути з ОСОБА_1 на його користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 46063 грн. 68 коп.;
-стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_1 на його користь у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, витрати на оплату авто товарознавчого дослідження у розмірі 6500 грн. 00 коп., пропорційно задоволених позовних вимог;
-стягнути з ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн. 00 коп.;
-стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_1 на його користь пропорційно задоволених позовних вимог понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Крім того, залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша». Сторонам та третій особі встановлено строк для подачі заяв по справі.
21.06.2024 представником відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» за довіреністю - Сперкач І.О. подано до суду відзив на позов.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_2 повторно не з'явився, хоча судом неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено. Крім того, слід зазначити, що стороною позивача не надано до суду жодних заяв/клопотань про можливість розгляду справи, тобто 19.07.2024 та 24.07.2024, за його відсутності.
У підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_1 вважав за необхідне залишити позов без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача.
У підготовче засідання представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» не з'явився, хоча судом повідомлявся про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Разом з тим, у відзиві на позов (п. 2 прохальної частини) заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника ПрАТ «Страхова компанія «Провідна».
У судове засідання представник третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «Перша» не з'явився, хоча судом повідомлявся про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Третьою особою письмових пояснень щодо позову не подано.
Заслухавши думку відповідача, враховуючи думку інших учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, як передбачено частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивач неодноразово, завчасно повідомлявся про всі призначені підготовчі засідання у цій справі: на 19.07.2024 та 24.07.2024, шляхом направлення судових повісток на адресу для листування, яку він вказав у позовній заяві (бул. Шевченка, 249, оф. 306, м. Черкаси) (а.с. 51, 127), а також шляхом направлення судових повісток на його номер телефону, який він зазначив у позовній заяві, як номер засобу зв'язку ( НОМЕР_1 ), про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 51 зворот, а.с. 127 зворот), але не з'явившись у підготовчі засідання щодо розгляду справи в зазначені дати, ним не поінформовано суд про поважність причин неявки.
Слід також зазначити, що згідно зі ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи.
Судом встановлено, що позивач до суду повторно не з'явився, не подав заяв з належним обґрунтуванням поважності причин його неявки у засідання, не повідомлено і не надано заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача, заяв про оголошення перерви чи відкладення розгляду справи з поважних причин, як і відсутні заяви про розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та/або у приміщенні іншого суду.
За таких обставин, судом визнано факти неявки позивача у засідання по справі, як такі, що відбулися без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч. 1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», у силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України, є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас, правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому не з'являється у призначені підготовчі засідання.
З огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивач, будучи завчасно неодноразово повідомленим про підготовчі засідання у справі, не є заінтересованим у судовому вирішенні справи за його позовом, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду. При цьому, слід зазначити, що Придніпровський районний суд м. Черкаси постійно працює у штатному режимі і обмежень доступу учасників справ до суду не відбувалось. Крім того, у суді наявна технічна можливість забезпечити можливість учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чим, зокрема позивач та/чи його представник не скористалися.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
При прийнятті цього судового рішення судом також враховані висновки, які висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 711/7486/19.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 131, 200, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 24.07.2024.
Головуючий суддя С. М. Позарецька