Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 2-2888/11
Провадження № 6/711/202/24
18.07.2024 м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі судового засідання - Буйновській А.П.,
за участю державного виконавця - Русенко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси цивільну справу за поданням головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Русенко Аделіни Юріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , -
Головний державний виконавець Другого відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Русенко А.Ю. звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження за № 66934484 до складу якого входять:
-АСВП №71226793 з примусового виконання виконавчого документа Черкаського районного суду Черкаської області № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 борг на користь Кредитної спілки «КРЕДИТ-СОЮЗ» у розмірі 180 486,30 грн.,
-АСВП №71217655 з примусового виконання виконавчого документа Черкаського районного суду Черкаської області № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «КРЕДИТ-СОЮЗ» суму судових витрат у розмірі 1804,86 грн.,
-АСВП №67922801 з примусового виконання виконавчого документа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2-2888/2011 від 26.01.2012, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 61219,01 доларів США та 14303,83 грн.,
-АСВП №70612912 з примусового виконання виконавчого документа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/13117/14-ц від 06.12.2017, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь відокремленого підрозділу «ЧЕРКАСЬКА ТЕЦ» Приватного Акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» судовий збір у розмірі 5427,92 грн.,
-АСВП №63750539 з примусового виконання виконавчого документа Придніпровського районного суду м. Черкаси №711/5913/19 (№ 2/711/2069/19) від 18.10.2019, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ» Черкаської міської ради заборгованість з оплати комунальних послуг у розмірі 5338,31 грн.,
-АСВП №64408805 з примусового виконання виконавчого документа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/4646/17 від 18.10.2017, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ» Черкаської міської ради заборгованість з оплати комунальних послуг у розмірі 4541,81 грн.
Як зазначено, у вищевказаних виконавчих провадженнях, у порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника. Постанови про арешт коштів на рахунках боржника направлено банкам, шляхом електронного документообігу. Разом з тим, всі банки повернули постанову без виконання, у зв'язку з відсутністю наявних відкритих рахунків у боржника.
Також, державним виконавцем у межах виконавчого провадження накладено арешт на все майно боржника, про що винесено відповідну постанову та внесено до відповідних реєстрів ДРОРМ та ДРРПНМ.
З метою виявлення майна, належного боржнику на праві власності, державним виконавцем направлено запити до реєструючих право власності установ. Згідно з відповіддю Міністерства внутрішніх справ, транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Відповідно до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно - у боржника відсутнє нерухоме майно. За відомостями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - за боржником не зареєстровано право власності на цінні папери. Відповідно до інформації з баз даних Держпродспоживслужби, Державної авіаційної служби України, встановлено, що за боржником не зареєстровано сільськогосподарської техніки та повітряні судна.
Крім того, державним виконавцем направлено запит до Державної Податкової Служби України та Пенсійного Фонду України, з метою отримання відомостей про джерела та суми доходів боржника. Згідно з відповіддю ДПС та ПФУ України - відомості про отримання доходу відсутні.
До того ж, у матеріалах зведеного виконавчого провадження №66934484 відсутні відомості та інформація про погашення боржником заборгованості у добровільному порядку.
У поданні також вказано, що на теперішній час, державним виконавцем вживаються всі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання вказаних вище виконавчих документів, однак відсутність майна у боржника унеможливлює їх виконання.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням рішення боржником та з метою дотримання прав і обов'язків сторін виконавчого провадження, виникла необхідність у тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .
Вказане вище подання прийняте та призначене до судового розгляду.
У судовому засіданні головний державний виконавець Другого відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Русенко А.Ю. повністю підтримала подання та просила його задовольнити, покликаючись на доводи, які наведені у поданні. На теперішній час боржник жодних коштів на погашення заборгованості не вніс і жодних заходів для виконання судових рішень та виконавчих документів не здійснює. Крім того, зазначила, що представник стягувача КС «Кредит-Союз» повідомив їй, що у нього є інформація, що боржник ОСОБА_1 має наміри виїхати за межі України. До того ж, звернула увагу на те, що вона помилилась у поданні щодо зазначення адреси проживання, а саме - « АДРЕСА_1 », тоді як вірним є - « АДРЕСА_2 ». Також, уточнила прохальну частину подання, а саме просила: тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання ним своїх зобов'язань, покладених на нього виконавчими документами: № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, який виданий Черкаським районним судом Черкаської області; № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, який виданий Черкаським районним судом Черкаської області; №711/5913/19 (2/711/2069/19), який виданий Придніпровським районним судом м.Черкаси; №2-2888/2011, який виданий Придніпровським районним судом м.Черкаси; судовими наказами за: №711/4646/17, який виданий Придніпровським районним судом м.Черкаси; №711/13117/14-ц, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси - у зведеному виконавчому провадженні №66934484.
Інші учасники виконавчого провадження у судове засідання не викликались, враховуючи норми ч. 4 ст. 441 ЦПК України, за якими передбачено, що суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши подання з додатками, поданих до суду за матеріалами виконавчого провадження, матеріали зведеного виконавчого провадження, наданого до суду, а також дослідивши докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, зведеного виконавчого провадження, та встановлено у судовому засіданні, на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зведене виконавче провадження за № 66934484, до складу якого входять:
-АСВП №71226793 з примусового виконання виконавчого листа Черкаського районного суду Черкаської області № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 борг на користь Кредитної спілки «КРЕДИТ-СОЮЗ» у розмірі 180 486,30 грн.,
-АСВП №71217655 з примусового виконання виконавчого листа Черкаського районного суду Черкаської області № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «КРЕДИТ-СОЮЗ» суму судових витрат у розмірі 1804,86 грн.,
-АСВП №67922801 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2-2888/2011 від 26.01.2012, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 61219,01 доларів США та 14303,83 грн.,
-АСВП №70612912 з примусового виконання судового наказу Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/13117/14-ц від 06.12.2017, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь відокремленого підрозділу «ЧЕРКАСЬКА ТЕЦ» Приватного Акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКЕ ХІМВОЛОКНО» судовий збір у розмірі 5427,92 грн.,
-АСВП №63750539 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/5913/19 (2/711/2069/19) від 18.10.2019, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ» Черкаської міської ради заборгованість з оплати комунальних послуг у розмірі 5338,31 грн.,
-АСВП №64408805 з примусового виконання судового наказу Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/4646/17 від 18.10.2017, відповідно до якого стягується з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ» Черкаської міської ради заборгованість з оплати комунальних послуг у розмірі 4541,81 грн.
Постановами про відкриття вказаних виконавчих проваджень, боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанов направлено сторонам виконавчого провадження, зокрема і боржнику.
Крім того, у ході виконання вказаного вище виконавчого провадження, державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконане, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно із інформацією, наданою на запити державного виконавця, від Міністерства внутрішніх справ України, вбачається, що у МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби. За відомостями Державної фіскальної служби України боржник ОСОБА_1 на обліку в органах ДФС не перебуває. Відповідно до інформації, наданої Пенсійним фондом України, особу боржника ОСОБА_1 знайдено в РЗО, але відсутні дані про отримання доходу. Відповідно до інформації з баз даних Держпродспоживслужби, Державної авіаційної служби України, встановлено, що за боржником не зареєстровано сільськогосподарської техніки та повітряні судна. Згідно з відомостями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - за боржником ОСОБА_1 не зареєстровано право власності на цінні папери. До того ж, як вбачається з інформаційної довідки № 385427583 від 04.07.2024, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо боржника ОСОБА_1 .
Отже, судом встановлено, що на теперішній час судові рішення та виконавчі документи у справах № 2/2320/668/2012, № 2/2320/668/2012, №711/5913/19 (2/711/2069/19), №2-2888/2011, №711/4646/17, №711/13117/14-ц не виконані. Боржник на вимоги державного виконавця щодо виконання рішень суду не реагує та ухиляється від його виконання. Жодних заходів, спрямованих на виконання, боржником не здійснено.
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (ст. 124 Конституції України).
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Також, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, висвітлених у листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» (у частині, що не суперечить нормам ЦПК України у ред. Закону України від 03.10.2017 та Закону України «Про виконавче провадження» у ред. від 02.06.2016), ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 5 ч.1 ст.6 Закону № 3857-XIIта у п. 18 ч. 3ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного/приватного виконавця, суд має перевірити вчинення державним/приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.
Статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно із ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.
У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував своє подання тим, що у порядку примусового виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи та вчиняються дії щодо забезпечення виконання виконавчих документів: накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, здійснюється перевірка майнового стану боржника, проте, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень суду проігноровані, сума боргу залишається несплаченою, будь-яких дій на погашення заборгованості боржник не здійснює протягом тривалого часу.
Таким чином, суд вважає, що таке тривале невиконання рішень судів та судових наказів, при відсутності обставин, за яких є неможливим здійснення погашення заборгованості протягом тривалого часу, свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання виконавчих документів, виданих судами.
Будучи обізнаним про існуючу заборгованість, боржник не сприяє та не вживає заходів, направлених на виконання рішень судів, судових наказів (відомостей, за яких би було встановлено, що він непрацездатний і не може працювати та отримувати доходи - відсутні, тощо).
Як вбачається, невиконання боржником виконавчих документів, виданих судами, не зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, неможливості бути працевлаштованим, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.
Тобто, обставини, які склалися, свідчать, що боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Навпаки, як вважає суд, його поведінка свідчить про те, що він взагалі не має намірів виконувати обов'язок щодо виконання судових рішень, у тому числі судових наказів, які набрали законної сили.
Критерій достатності вжитих боржником, з метою належного виконання зобов'язання, заходів, визначається судом.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, боржником не подано доказів того, що з часу відкриття виконавчого провадження ним вживаються дії, об'єктивно спрямовані на погашення боргу перед стягувачами, та які б були співмірні борговим зобов'язанням. Встановлено, що навіть частково не погашена існуюча заборгованість.
Згідно із ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними статтею 441 ЦПК України. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
У даному випадку, за матеріалами виконавчого провадження встановлено, що місцем виконання судового рішення є місце реєстрації боржника ( АДРЕСА_2 ), яке знаходиться на території Придніпровського району міста Черкаси.
Отже, суд вважає, що дії державного виконавця спрямовані на реальне та своєчасне виконання рішень судів та судових наказів, а тому подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , підлягає до задоволення.
При визначенні строку тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, суд вважає, що навіть, якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N32190/96, §96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
Надалі, у пункті 50 вказаного рішення, Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик проти Угорщини», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга №23468/02, § 70).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23.06.1981 за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».
До того ж, при вирішенні даної справи судом враховані висновки, які висвітлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 11.05.2021 у справі Stetsov проти України (заява № 5170/15).
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне визначити строк тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - до 10.04.2025. На думку суду, саме такий строк на теперішній час є достатнім для виконання ряду виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, спрямованих на виконання: виконавчих листів за № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, який виданий Черкаським районним судом Черкаської області; № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, який виданий Черкаським районним судом Черкаської області; №711/5913/19, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси; №2-2888/2011, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси; судовими наказами за: №711/4646/17, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси; №711/13117/14-ц, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси.
При цьому, як на думку суду, у подальшому існує можливість продовження визначеного строку, якщо необхідність у застосуванні заходу тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не відпаде.
Слід також зазначити, що виконання цієї ухвали слід покласти на головного державного виконавця Другого відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Русенко А.Ю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 441 ЦПК України суд, -
Подання задовольнити.
Тимчасово, на строк до 10 квітня 2025 року, обмежити у праві виїзду за межі України гр-на України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, покладених на нього виконавчими листами за: № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, який виданий Черкаським районним судом Черкаської області; № 2/2320/668/2012 від 13.06.2012, який виданий Черкаським районним судом Черкаської області; №711/5913/19, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси; №2-2888/2011, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси; судовими наказами за: №711/4646/17, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси; №711/13117/14-ц, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси - у зведеному виконавчому провадженні №66934484.
Копію ухвали направити для виконання до адміністрації Державної прикордонної служби України та до органів держаної виконавчої служби.
Виконання цієї ухвали покласти на головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Русенко Аделіну Юріївну.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складений 18.07.2024.
Головуючий суддя С. М. Позарецька