Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5298/24
Номер провадження 1-кп/711/470/24
18 липня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника малолітнього
потерпілого ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
особи, стосовно якої
розглядається питання
про застосування примусових
заходів медичного характеру ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255330000428 від 19.03.2024, стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Черкаси, громадянки України, українки, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, одруженої, яка має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є особою з інвалідністю, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за ознаками суспільно - небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,
До Придніпровського районного суду м.Черкаси надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_8 за ознаками суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
Згідно клопотання та наданих матеріалів, встановлено, що 03 березня 2024 року, близько 13 години 00 хвилин, вона, будучи позбавленою здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, оскільки, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 12.06.2024 № 337, на період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння та на теперішній час, виявляла та виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, являючись матір'ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , укладала на денний відпочинок свого малолітнього сина, який не хотів засинати, та, знаходячись ліворуч від сина, який лежав у ліжку на спині, нанесла малолітньому потерпілому ОСОБА_4 не менше трьох ударів долонею правої руки по обличчю та голові сина з лівої сторони та вкусила його за праву сідницю, внаслідок чого малолітній ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден лівої вушної мушлі, лівої завушної ділянки, лівої щоки, підборіддя, крововиливи правої сідниці, які згідно висновку експерта № 02-01/365 від 03.05.2024 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не носять ознак небезпеки для життя в момент заподіяння. Своїми діями ОСОБА_8 причетна до вчинення суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає від ознаки кримінального правопорушення, що має ознаки фізичного насильства як форми домашнього насильства, відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що підпадає під ознаки кримінального проступку, пов'язаного з домашнім насильством.
Вказаними діями ОСОБА_8 , вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.125 КК України - нанесення умисних легких тілесних ушкоджень.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування до ОСОБА_8 примусового заходу медичного характеру, передбаченого п.2 ч.1 ст.94 КК України у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з звичайним типом нагляду та просила задовольнити, зазначаючи, що є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_8 , оскільки на час вчинення суспільно - небезпечного діяння, хвороба не дозволяла їй усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
В судовому засіданні ОСОБА_8 визнала свою винуватість у вчиненні суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст.125 КК України та пояснила, що вона являється матір'ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 05.03.2024 вона з сином перебували вдома, за адресою: АДРЕСА_2 . В денний час, вона укладала сина на відпочинок, проте він не хотів засинати, не слухався. Тому вона нанесла долонею руки декілька ударів по обличчю та голові сина. Після чого вкусила сина за праву сідницю. Проти задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з звичайним типом нагляду не заперечувала.
Захисник та законний представник проти застосування до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру не заперечували.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 , надав пояснення, що ОСОБА_8 це його співмешканка. З нею вони познайомилися в 2023 році. Проживають разом по АДРЕСА_2 . З ними в квартирі проживає ще малолітній син ОСОБА_8 - ОСОБА_4 . ОСОБА_8 добре доглядала за дитиною, купала, піклувалася, гралася з ним. ОСОБА_8 і раніше могла застосовувати фізичну силу стосовно сина, проте не до синців. 03.03.2024 він не приходив на обід, проте цього дня спілкувався з співмешканкою, знає що вдень вона вкладали сина спати. Коли ввечері прийшов додому, то побачив у ОСОБА_10 на обличчі почервоніння. Під час розмови ОСОБА_8 сказала, що вдарила дитину.
Разом з тим, вчинення ОСОБА_8 суспільно-небезпечного діяння, викладеного у клопотанні, підтверджується також наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, як окремо так і у своїй сукупності, а саме:
витягом з Єдиного державного реєстру досудового розслідування №12024255330000428 від 19.03.2024, згідно якого, до Черкаського районного управління поліції надійшла заява від ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що 03.03.2024 за адресою: АДРЕСА_2 малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження, які імовірно відносяться до категорії легких (ЄО - 14423 від 19.03.2024) (а.п. 30);
рапортом старшого інспектора СЮАВП ЧРУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_11 від 19.03.2024 згідно якого, на виконанні знаходяться матеріали № ЄО № 12003 від 06.03.2024, щодо факту тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які ймовірно заподіяв йому співмешканець матері ОСОБА_12 - ОСОБА_13 (а.п. 31);
електронним рапортом, згідно якого 06.03.2024 о 05:23 надійшла заява до РУ він працівника ССД ОСОБА_5 про те, що 05.03.2024 їй стало відомо про можливі неправомірні дії ОСОБА_8 та ОСОБА_14 (а.п.32);
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.03.2024, згідно якої ОСОБА_5 повідомила, що 03.03.2024 близько 15.00 год. під час спілкування з ОСОБА_8 , стало відомо, що вона та співмешканець ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наносили тілесні ушкодження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п.33-34);
актом обстеження умов проживання № 63, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , згідно висновків якого - умови проживання ОСОБА_15 задовільні, але помешкання потребує облаштування (а.п.35);
повідомленням Черкаського міського центру соціальних служб Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, щодо сім'ї ОСОБА_8 , згідно якої з 29.01.2024 під соціальним супроводом Черкаського міського центру соціальних служб (далі - центр) перебуває, сім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виховує малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 15.02.2024 було здійснено чергове соціальне відвідування сім'ї. ОСОБА_16 повідомила, що відвідала дитячого лікаря та здала аналізи, які призначив лікар. Під час відвідування у дитини на лівій щоці був наявний великий синець. Мати пояснює це тим, що дитина впала і вдарилась щокою. Співмешканець матері поводився агресивно, зухвало. Просять розглянути питання щодо здійснення оцінки рівня безпеки дитини. (а.п.36);
повідомленням Черкаського міського центру соціальних служб Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, про сім'ю ОСОБА_8 , згідно якого повідомляють, що Черкаський міський центр соціальних служб (далі - центр) 12.01.2024 отримав інформацію від КЗ «Обласний соціальний центр матері та дитини» ЧОР щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виховує малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 17.01.2024 фахівці центру здійснили візит за вказаною в листі адреса проживання сім'ї: АДРЕСА_2 . Дверей квартири ніхто не відчинив, була залишена записка з проханням з'явитись до фахівців центру. Проте ОСОБА_8 так і не з'явилась телефонні дзвінки не відповідає. Просять взяти цю інформацію до уваги та провести роботу з сім'єю в межах компетенції. (а.м. 37);
копією свідоцтва серії НОМЕР_1 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір - ОСОБА_17 , батько ОСОБА_18 (а.п.38);
паспортом громадянки України № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.п. 39 );
фотозображеннями малолітнього ОСОБА_4 (а.п.40-41);
постановою старшого дізнавача сектору дізнання ЧРУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_19 від 19.03.2024 про залучення см межах кримінального провадження № 120242545330000428 від 19.03.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України у якості законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працівника служби у справах дітей ЧМР ОСОБА_5 (а.п. 42-43);
протокол тимчасового доступу до речей та документів від 02.05.2024 (а.п.44-46);
описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 02.05.2024, згідно якого вилучено копію медичної картки на ім'я ОСОБА_4 ; (а.п.47);
протокол огляду документів від 02.05.2024, згідно якого старший дізнавач СД Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_20 , провів огляд: копії медичної документації, вилученої 02.05.2024 в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, володільцем якої являється КНП «Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради». Під час огляду виявлено, що предметом огляду є завірена належним чином копія медичної карти стаціонарного хворого № 35 КНП «Черкаський обласний центр медично реабілітації та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка містить 8 арк., а саме: медична документації. Форма первинної облікової документації № 003/0, затверджена наказом МОЗ України 12.02.2012 за № ПО на 1 арк.; скарги пацієнта, анамнез хвороби, анамнез життя на 1-му арк.; запис лікаря приймального відділення на 1-му арк.; щоденник на 2-х арк.; листок огляду та консультацій спеціалістами на 2-х арк.; діагноз заключний клінічний на 1-му арк. (а.п. 48);
копією медичної карти стаціонарного хворого № 35 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п. 49-55);
постановою старшого дізнавача сектору дізнання ЧРУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_19 від 02.05.2024 про визнання завіреної корпії медичної карти стаціонарного хворого № 35 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на 8-ми арк., речовим доказом у кримінальному провадженні № 120242545330000428 від 19.03.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України; (а.п.56-57);
висновком експерта № 02-01/365 від 20.03.2024, згідно якого у ОСОБА_21 , згідно даних наданої на судово-медичну експертизу медичної карти, мали місце ушкодження: садна лівої вушної мушлі, лівої завушної ділянки, лівої щоки, підборіддя, обох колінних суглобів, крововиливи правої сідниці. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що не носять ознак небезпеки ля життя в момент заподіяння. Всі, виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження. не могли виникнути внаслідок падіння з висоти власного зросту, з положення стоячи, з наступним ударом об площину або травмуючий об?єкт. Травмуючими механізмами утворення всіх наявних у ОСОБА_4 ушкоджень явилися ударні дії тупих предметів, тертя тупими предметами, а також, поєднання ударної дії цих предметів з тертям. (а.п.29-30);
інформацією від Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 05.06.2024, згідно якої на запит Черкаське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області від 30.05.2024 № 1989/46/27-24, щодо родини малолітнього ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомляють, що на обліку служби у справах дітей Черкаської міської ради з 20.02.2024 відповідно до наказу № 29/о, перебуває малолітній ОСОБА_22 , як дитина, що перебуває в складних життєвих обставинах, а саме: проживає в родині, де мати ухиляється від виконання батьківських обов'язків (копія наказу додається). 09.02.2024 з метою перевірки анонімної інформації щодо жорстокого поводження відносно малолітнього ОСОБА_15 , був складений акт оцінки рівня безпеки дитини. За результатами оцінювання було встановлено, що ознаки небезпеки відсутні, інформація щодо родини направлена до Черкаського міського центру соціальних служб (далі - Центр) для проведення роботи в межах наданих повноважень (копія акту обстеження житлово-побутових умов проживання та оцінка рівня безпеки додається). 05.03.2024 з метою контролю, матір ОСОБА_8 разом із сином, відвідала службу у справах дітей. На тілі дитини були помічені синці та подряпини. Громадянка ОСОБА_8 в поясненні зазначила, що дитину побив її співмешканець ОСОБА_23 . Того ж дня, повторно, складено акт оцінки рівня безпеки, визначено, що подальше перебування малолітнього в родині дуже небезпечно, малолітнього направлено до КНП «Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради» (копія акту оцінювання рівня безпеки додається). 21.03.2024 рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 336 малолітнього ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовано до КНП «Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради», терміном на 6 місяців на повне державне утримання. За інформацією Центру від 03.04.2024 № 378 родину громадянки ОСОБА_8 знято з соціального супроводу з негативним результатом. Наразі триває робота щодо надання малолітньому ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідного юридичного статусу( а.п.58-59) ;
копією акту проведення оцінки рівня безпеки дитини № 10 від 09.02.2024 (а.п.62-66);
копією акту проведення оцінки рівня безпеки дитини № 14 від 05.03.2024 (а.п.67-71);
копією рішення Черкаської міської ради від 21.03.2024 про влаштування малолітнього ОСОБА_4 до державного закладу на повне державне утримання, згідно якого, вирішено влаштувати малолітнього ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , до комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям Черкаської обласної ради» на повне державне утримання, терміном на шість місяців. ???Матеріали, які є підставою для прийняття рішення, передати служб справах дітей Черкаської міської ради для здійснення контролю та зберігання. ???Контроль за виконанням рішення покласти на начальника служб у справах дітей Черкаської міської ради ОСОБА_24 (а.п.72);
копією інформаційного листа Черкаського міського центру соціальних служб на 1 арк.; копія акту обстеження умов проживання № 63 від 09.02.2024, згідно якого 29.01.2024 під соціальним супроводом Черкаського міського центру соціальних служб (далі - центр) перебувала сім?я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виховує малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_16 не відвідує консультації фахівців та психолога центру, на телефонні дзвінки не відповідає. Згідно з наказом директора центру № 14 від 29.03.2024 сім?ю знято із соціального супроводу з негативним результатом. (а.п. 73);
копією наказу ССД ЧМР від 20.02.2024 про взяття на облік дітей, які перебувають у СЖО, згідно якого ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.п.75);
інформаційним листом КЗ «Обласний соціальний центр матері та дитини» від 08.03.2024 (а.п.76);
заявою ОСОБА_8 про надання згоди на проведення слідчого експерименту від 11.06.2024 (а.п.77);
заява ОСОБА_14 про надання згоди на проведення слідчого експерименту від 11.06.2024 (а.п.78);
протокол слідчого експерименту від 11.06.2024 з фототаблицею та диском із відеозаписом проведеної слідчої дії, в ході якого ОСОБА_8 відтворила обставини події яка мала місце 03.03.2024 близько 13.00 год., а саме вказала, що коли вона вкладала свого малолітнього чина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спати, в той момент коли він лежав у ліжку на спині, а вона стояла з лівої сторони від малолітнього, нанесла йому п'ять ударів долоні правої руки по голові та обличчю з лівої сторони, після чого перевернула його і вкусила за праву сідницю. (а.п.79-84);
протокол тимчасового доступу до речей та документів від 18.06.2024 (а.п.85-86);
описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 18.06.204; (а.п.87);
протокол огляду документів від 18.06.2024, згідно якого старший дізнавач СД Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_20 , провів огляд: оригіналів медичної документації, а саме: медичної карти амбулаторного хворого № 1-1072 КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер ЧОР» на ім?я ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1-му арк.; ??заяви на 1-му арк.; ??усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду на 1-му арк.; ??запиту Головному лікарю «ЧОПНД ЧОР» від 26.04.2024 на 1-му арк.; ??відповіді КНП «ЧОПНД ЧОР» від 03.05.2024 на 1-му арк.;?? огляд лікаря-психіатра диспансерного відділення на 5-ти арк. В ході огляду оригіналу медичної документації, а саме медична карта № 1-1072 КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер ЧОР» на ім?я ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виготовлена її ксерокопія, яка завірена печаткою «Згідно з оригіналом» та долучена до матеріалів кримінального провадження.(а.п.88);
копією медичної карти амбулаторного хворого № 1-1072 на 10 арк.(а.п. 89-98);
постановою старшого дізнавача сектору дізнання ЧРУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_19 від 18.06.2024 про визнання завіреної копії медичної карти карта НОМЕР_4 «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер ЧОР» на ім?я ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 10- ти арк., речовим доказом у кримінальному провадженні № 120242545330000428 від 19.03.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України; (а.п.99-100);
супровідним листом про повернення медичної карти ; (а.п.101);
висновком експерта № 02-01/533 від 14.06.2024, згідно якого виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які відмічені у висновку експерта № 02-01/365 від 03.05.2024, могли виникнути за обставин на які вказала ОСОБА_8 в протоколі проведення слідчого експерименту від 11.06.2024;(а.п.102-103);
протокол тимчасового доступу до речей та документів від 15.05.2024, а саме медичної карти стаціонарного хворого № 3769 за 2009 рік, медичної карти стаціонарного хворого № 2280 за 2012 рік на ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.п.104-105);
описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 15.06.2024, а саме: медична карта стаціонарного хворого № 3769 за 2009 рік, медична карти стаціонарного хворого № 2280 за 2012 рік на ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.106);
висновком судово-психіатричного експерта № 337, згідно якої на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих їй дій та на теперішній час, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляла і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання на легку розумову відсталість в ступені вираженої дебільності з актуальними, шизофреноподібними, галюцинаторно-маячними включеннями, проявами грубої психопатоподібної поведінки збудливого типу - що позбавляло на вказаний період часу та позбавляє на теперішній час її здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, перешкоджає її правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час проведення з нею слідчих дій та у судовому процесі. З огляду на виявлені у ОСОБА_8 психопатологічні феномени, а саме: поєднання вроджених розумових вад, вираженої психопатоподібної поведінки збудливого типу, актуальної шизофреноподібної галюцинаторно-маячної симптоматики; враховуючи низьку прихильність до отримання амбулаторної психіатричної допомоги, дані про відсутність ефективної мікросоціальної підтримки за місцем проживання, дані про нанесення в минулому систематичних тілесних ушкоджень малолітньому сину, можна прийти до висновку, що ОСОБА_8 виявляє клінічні ознаки суспільної небезпеки та потребує поміщення у спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування та запобігання вчинення нею суспільно-небезпечних діянь. (а.п. 107-110);
ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.06.2024 якою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід, у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку (а.п. 111-113);
дорученням Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, у кримінальному провадженні, згідно якого адвокату ОСОБА_6 доручено здійснювати захист ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12024255330000428 від 19.03.2024 (а.п. 114);
свідоцтвом про право ОСОБА_6 на заняття адвокатською діяльністю (а.п. 115);
постановою старшого дізнавача сектору дізнання ЧРУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_19 від 27.06.2024 про залучення захисника за призначенням, через Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги для захисту прав та інтересів підозрюваної ОСОБА_8 (а.п. 116-117);
постановою старшого дізнавача сектору дізнання ЧРУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_19 від 27.06.2024 про залучення законним представником підозрюваної ОСОБА_8 її сестру ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12024255330000428 від 19.03.2024. (а.п. 118-119);
заявою ОСОБА_7 про долучення до матеріалів кримінального провадження копії паспорту (а.п.120);
копією паспорту ОСОБА_7 (а.п.121);
заявою ОСОБА_8 про долучення до матеріалів кримінального провадження документів (а.п.122);
копією паспорту ОСОБА_8 (а.п.123);
копією довідки про внесення відомостей до ЄДДР (а.п.124);
копією картки платника податків ОСОБА_8 (а.п.125);
копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.п.126);
копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , згідно якої ОСОБА_28 та ОСОБА_17 27.09.2022 уклали шлюб; (а.п.127).
Також судом досліджено характеризуючі дані ОСОБА_8 , зокрема довідку КНП ЧОНД від 29.04.2024 № 1711 та довідку КНП «ЧОНД ЧОР» від 03.05.2024 № 984/01-05/1, згідно яких ОСОБА_8 під наглядом не перебуває; вимоги ДІАП НП та УІАП ГУНП в Черкаській області, ДІАП згідно яких ОСОБА_8 , не притягувалася до кримінальної відповідальності, довідку-характеристику, згідно якої ОСОБА_8 характеризується негативно.
Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, шляхом повного, і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що зазначене суспільно-небезпечне діяння підпадає під ознаки кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто нанесення умисних легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Наведені положення ст. 94 КПК України вказують, що для того, аби прийняти рішення у справі, говорячи про показання, слід їх оцінити з точки зору належності, достовірності та допустимості.
Дослідивши у судовому засіданні вищезазначені докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та неможливість використання інших доказів.
Крім того, суд також вважає, що ці докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані докази, які були досліджені в судовому засіданні є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_8 поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об'єктивного з'ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно ст.23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Будь-яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій ОСОБА_8 та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
Згідно ч.2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» передбачено, що зазначені примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст.92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до ч.4 ст.503 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Згідно зі ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлена презумпція психічного здоров'я, а тому кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Частиною 3 статті 94 КК України визначено, що госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.
Відповідно до ст.512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст.513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.
Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно зі ст.ст. 18, 19 КК України осудність є обов'язковою ознакою суб'єкта злочину, що характеризується таким психічним станом особи, при якому вона під час вчинення злочину здатна усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) означає правильне розуміння фактичних об'єктивних ознак злочину - об'єкта посягання, суті діяння, обстановки, часу і місця, способу його вчинення, його суспільно небезпечних наслідків тощо. Така здатність повинна бути пов'язана з можливістю контролювати, керувати своїми вчинками. Тут свідомість і воля взаємозалежні й лише в сукупності виступають передумовою визнання особи винною.
Натомість неосудною визнається така особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Поняття неосудності включає в себе співвідношення медичного (біологічного) і юридичного (психологічного) критеріїв. Медичний критерій полягає у наявності у особи психічного захворювання, що істотно впливає на свідомість і волю людини (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки). Юридичний - у нездатності особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. При цьому юридичний критерій виражається двома ознаками:
1) інтелектуальною - особа не може усвідомлювати фактичну сторону своїх дій (бездіяльності) та/або не здатна усвідомлювати їх суспільно небезпечний характер;
2) вольовою - особа не може керувати своїми діями (бездіяльністю) внаслідок руйнування психічною хворобою її вольової сфери.
Особу може бути визнано неосудною тільки тоді, коли встановлена одна з ознак критерію юридичного на підставі хоча б однієї з ознак критерію медичного.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, згідно якого на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих їй дії та на теперішній час, ОСОБА_8 виявляла і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, що позбавляло на вказані періоди часу та позбавляє на теперішній час її здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, не може самостійно приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді.
Таким чином, в судовому засіданні встановлена неосудність ОСОБА_8 , як на час вчинення нею відповідних суспільно небезпечних діянь, так і на час судового розгляду кримінального провадження. За висновком експерта, ОСОБА_8 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в умови, що виключають її небезпечну поведінку.
Оскільки у стані неосудності особа не здатна розуміти своїх дій та керувати ними, а мета і мотив, які особа має чітко усвідомлювати, як ознаки суб'єктивної сторони складу злочину за наявності такого стану відсутні, то встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об'єктивно є неможливим. У такому випадку юридична оцінка суспільно небезпечного діяння повинна надаватися, виходячи з фактичних обставин скоєного діяння та наслідків, що настали (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у справі №234/18511/18 (провадження №51-4960км19).
При цьому, суд звертає увагу на те, що суспільна небезпека діяння, вчиненого в стані неосудності, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, має оцінюватись за загальними критеріями - характером і ступенем з урахуваннях всіх вищезазначених елементів, які їх визначають (характером суспільних відносин, на які діяння посягає, об'єктивними ознаками діяння, а саме місцем, часом, обстановкою, способами й засобами його вчинення, знаряддям, кількістю осіб, характером суспільно-небезпечних наслідків, інтенсивністю посягання, видом і розміром шкоди, яка заподіюється діянням охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам чи ставить їх під загрозу реального заподіяння такої шкоди).
При кримінально-правовій оцінці суспільно небезпечного діяння, вчиненого особою в стані неосудності, суд має виходити із об'єкту посягання та об'єктивної сторони вчиненого діяння з урахуванням всіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, з огляду на те, що встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об'єктивно є неможливим. Юридична оцінка такого діяння за наявності до того підстав може здійснюватися із застосуванням ст. 15 КК України (правова позиція, викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі №761/37225/20 (провадження №51-321кмо22).
Таким чином, кримінальний та кримінально-процесуальний закони пов'язують необхідність застосування примусових заходів медичного характеру саме із суспільною небезпечністю діяння, вчиненого неосудною особою, а не з його наслідками.
При юридичній оцінці дій такої особи суду необхідно брати до уваги об'єктивну сторону вчиненого діяння з урахуванням спрямованості її дій.
Від правильності юридичної оцінки дій неосудної особи напряму залежить встановлення рівня небезпеки її поведінки для суспільства та застосування до неї виду примусових заходів медичного характеру, визначених ст.94 КК України.
Таким чином, ОСОБА_8 перебуваючи в стані неосудності, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального проступку, пов'язаного з домашнім насильством, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме нанесення умисних легких тілесних ушкоджень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру.
Визначаючи тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудну, суд виходить, з урахуванням характеру та тяжкості наявного психічного захворювання, ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, а також тяжкості вчинення суспільно-небезпечного діяння та врахувавши думку експерта-психіатра стосовно виду примусового заходу медичного характеру, який може бути призначений психічно хворій особі, та з урахуванням висновку експерта і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, суд, погоджуючись з позицією прокурора, вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_8 задовольнити та застосувати до ОСОБА_8 примусові заходи медичного характеру передбачені п.2 ч.1 ст.94 КК України у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку із звичайним типом нагляду за вчинене суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.125 КК України, зважаючи на дані відображені в висновку судово-психіатричної експертизи.
Підстав для застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбачених с.94 КК України, стосовно ОСОБА_8 суд не вбачає.
У рішенні ЄСПЛ від 03 вересня 2015 року в справі «Берланд проти Франції» щодо природи та мети примусової госпіталізації суд зауважив, що такий захід медичного характеру може бути призначений лише у випадку, коли психіатричним заключенням встановлено наявність у особи психічного розладу, що свідчить про її неосудність та становить ризик для безпеки людей чи дотримання громадського порядку. Проголошення особи неосудною з підстав наявності психічного розладу та вжиття пов'язаних з цим заходів процесуального примусу не є «покаранням» в розумінні п.1 ст.7 Конвенції, проте розглядається як запобіжний (превентивний) захід.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру, та не визначає строку, на який ці заходи призначені.
Обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді поміщення до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги, а саме Київської міської психоневрологічної лікарні № 3, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , до набрання клопотанням законної сили, залишити без змін.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Враховуючи положення ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати за проведення судових експертиз, слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 19, 93, 94 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 100, 369-372, 376, 395, 503, 508, 512, 513, 516 КПК України, суд,
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120224255330000428 від 19.03.2024, стосовно ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру, передбачені п.2 ч.1 ст.94 КК України у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку із звичайним типом нагляду за вчинене суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді поміщення до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги, а саме Київської міської психоневрологічної лікарні № 3, яка знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Глеваха, вул. Павлова, 7, що застосований на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.06.2023, залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.
Речові докази:
-копію медичної карти №35 КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» стаціонарного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження протягом всього часу їх зберігання;
-медична карта №1-1072 стаціонарного хворого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повернута володільцю КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» - залишити у медичному закладі за належністю;
-медична карта стаціонарного хворого № 2280 на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повернута володільцю КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» - залишити у медичному закладі за належністю.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Придніпровський районний суд міста Черкаси апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення ухвали, а для осіб, які не викликались в судове засідання - з дня отримання ними копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, законним представникам, ОСОБА_8 та направити директору Київської міської психоневрологічної лікарні № 3 для відома та виконання.
Суддя ОСОБА_1