ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.07.2024Справа № 910/18141/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Ходзіцького О. В., розглянувши подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер" Мороз Вікторії Миколаївни без вилучення паспортного документа
у справі № 910/18141/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ценромістобуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер"
про стягнення 931 743,14 грн,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/18141/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ценромістобуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер" про стягнення 931 743,14 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, позов задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд" 931 743,14 грн основного боргу та 13 976,15 грн витрат зі сплати судового збору.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва 11.03.2024 був виданий відповідний наказ.
22.07.2024 через систему "Електронний суд" до суду надійшло подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер" Мороз Вікторії Миколаївни без вилучення паспортного документа у справі № 910/18141/23.
Обґрунтовуючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайгер» Мороз Вікторії Миколаївни без вилучення паспортного документа, приватний виконавець зазначив, що в діях та бездіяльності керівника боржника ТОВ «Тайгер» Мороз Вікторії Миколаївни вбачається ухилення від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням.
Ухвалою суду від 23.07.2024 розгляд подання призначений на 24.07.2024 та повідомлено про дату, час і місце судового засідання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича.
24.07.2027 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайгер» подало заперечення проти подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича та просило відмовити в його задоволенні з огляду на здійснення часткового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/18141/23 від 11.03.2024, а також наявності у приватного виконавця інших механізмів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
З матеріалів доданих до подання приватним виконавцем вбачається, що постановою про відкриття виконавчого провадження №75095985 від 21.05.2024 приватним виконавцем прийнято на виконання наказ № 910/18141/23 від 11.03.2024 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд" 931 743,14 грн основного боргу та 13 976,15 грн витрат зі сплати судового збору. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2024 отримана боржником 30.05.2024.
21.05.2024 з метою забезпечення виконання рішення приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №75095985 та надіслано до АТ «Райффайзен Банк» до виконання. Згідно відповіді банку арешт накладено, на рахунках недостатньо коштів.
Згідно відповіді МВС за боржником зареєстроване рухоме майно, а саме транспортні засоби:
1) FIAT NUIVI DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , категорія ТЗ вантажний, рік виробництва 2014;
2) HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , категорія ТЗ легковий, рік виробництва 2017;
3) FORD TRANSIT 350 LWB, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 , категорія ТЗ вантажний, рік виробництва 2013.
23.05.2024 з метою забезпечення виконання рішення приватним виконавцем винесено постанову про арешт вищезазначених транспортних засобів. Номер запису про обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 31350352.
23.05.2024 з метою забезпечення виконання рішення приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відомості щодо майна, що належить боржнику відсутні.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «Тайгер» є Мороз Вікторія Миколаївна . Місце реєстрації юридичної особи та місце реєстрації керівника боржника як фізичної особи співпадають.
05.06.2024 приватним виконавцем надіслано виклик боржнику за №4685 від 04.06.2024 на 17.06.2024 об 11-00 рекомендованим поштовим відправленням на адресу, яка вказана у виконавчому документі: м. Київ, вул. Челябінська (Пантелеймона Куліша), буд. 5-Б (поштове відправлення №0600927580486). На виклик керівник боржника не з'явився.
Згідно з відповіддю Державної міграційної служби України керівником боржника Мороз Вікторією Миколаївною оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7 , виданий 24.12.2019 органом видачі 8037 та другий діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_8 , виданий 27/01/2023 органом видачі 8037. З наданою інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що в період з 11.03.2024 по 01.07.2024 керівник боржника Мороз Вікторія Миколаївна перетинала державний кордон України:
23.03.2024 виїзд з території України через пункт пропуску Маяки-Удобне;
24.03.2024 в'їзд на територію України через пункт пропуску Маяки-Удобне.
З 23.05.2024 та станом на день формування подання, на рахунок обліку депозитних сум приватного виконавця надійшли кошти в сумі 78907,04 грн, з яких 71670,95 грн перераховано на користь стягувача в рахунок погашення боргу за виконавчим документом. Залишок заборгованості по ВП №75095985 станом на 12.07.2024 становить: 961453,18 грн, з яких 874048,34 грн на користь стягувача.
Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Аналіз наведених норм, дає підстави для висновку про те, що вказаний захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, обов'язковою ж умовою задоволення такого подання є ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням. Тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються приписами статті 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Суд зазначає, що така обов'язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, в розумінні статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", матеріалами справи не підтверджується.
Неявка боржника на виклики приватного виконавця та ненадання відомостей про доходи товариства не є підставою для застосування до боржника такого виключного заходу як обмеження виїзду за кордон керівника цього товариства
У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у частині 3 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
Приватним виконавцем не доведено яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.
Разом з цим, приватний виконавець не надав доказів, які б доводили необхідність застосування судом такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як обмеження керівника юридичної особи (боржника) у праві виїзду за кордон.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер" Мороз Вікторії Миколаївни без вилучення паспортного документа.
Керуючись статтями 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер" Мороз Вікторії Миколаївни без вилучення паспортного документа у справі № 910/18141/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Ю. Кирилюк