Ухвала від 22.07.2024 по справі 554/2929/24

Дата документу 22.07.2024Справа № 554/2929/24

Провадження № 1-кс/554/7689/2024

УХВАЛА

22 липня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12024170000000087 від 18 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням про накладення арешту на вилучені 17 липня 2024 року в ході проведення обшуку службового кабінету № 8, за місцем роботи ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_1 (медичний центр комунального некомерційного підприємства багатопрофільні лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут), а саме:

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_1 від 16.01.2019р., на 1арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_2 від 08.04.2019р., на 1арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії №62748193007 відносно ОСОБА_8 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_3 від 23.07.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_4 від 25.03.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії №62746219745 відносно ОСОБА_9 , на 1арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії №62742161642 відносно ОСОБА_10 , на 1арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_5 відносно ОСОБА_11 , на 1арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_6 від 05.12.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії №62740126124 відносно ОСОБА_12 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_7 від 15.07.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії №62747364460 відносно ОСОБА_13 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_8 відносно ОСОБА_14 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_9 від 19.10.2023р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_10 відносно ОСОБА_15 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_11 від 11.06.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії №62740140418 відносно ОСОБА_16 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_11 від 11.06.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_12 від 18.03.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_13 від 04.10.2018р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_14 від 16.10.2018р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_15 від 10.06.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_16 від 09.10.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_17 від 13.03.2018р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_18 від 09.08.2018р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії НОМЕР_19 від 08.12.2019р., на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_20 відносно ОСОБА_17 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_21 відносно ОСОБА_18 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_22 відносно ОСОБА_19 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_23 відносно ОСОБА_20 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_24 відносно ОСОБА_21 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_25 відносно ОСОБА_22 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_26 відносно ОСОБА_23 , на 1 арк.;

копія електронної карти пацієнта, серії № НОМЕР_27 відносно ОСОБА_24 , на 1 арк.

В обґрунтування поданого клопотання зазначив , що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 січня 2024 року внесені до ЄРДР під № 12024170000000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України.

Із змісту клопотання слідує, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що упродовж 2024 року в м. Полтаві службові особи Бахмутської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, за попередньою змовою групою осіб одержують неправомірну вигоду щодо вчинення певних дій з використанням наданої їм службового становища, а саме отримання груп інвалідності для уникнення осіб від мобілізації із подальшим переправленням чоловіків призовного віку через державний кордон України.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України за № 255 від 08 березня 2022 року Бахмутська міжрайонна медико-соціальна експертна комісія має статус екстериторіальності та змінила своє місце знаходження та переїхало до м. Полтави.

Керівник Бахмутської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_25 за попередньою змовою із членами МСЕК та залучивши ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_7 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 за одержану неправомірну вигоду від 15000 грн до 200000 грн, використовуючи службове становище, надавали особам відповідну групу інвалідності.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_25 на території Полтавської області організувала злочинну схему пов'язану з отриманням документів про стан здоров'я, а саме виготовлення фіктивних довідок про інвалідність жінкам, які перебувають у шлюбі з чоловіками, що підлягають мобілізації, або ж виготовлення фіктивних довідок про інвалідність чоловіків з метою сприяння їх незаконному перетину державного кордону України (призовного віку, які підлягають мобілізації), чи продовження відповідної групи інвалідності чоловікам та жінкам, шляхом оформлення відповідних документів за неправомірну вигоду в розмірі від 3000 грн до 200000 грн. При цьому документи та грошові кошти передаються через поштові відділення ТОВ «Нова Пошта».

Так, на відділення ТОВ «Нова Пошта» у м. Полтаві від ОСОБА_7 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 надходили поштові посилки на ім'я ОСОБА_25 із упакованими грошовими коштами, копіями паспортних документів, аркуші паперу в яких були записи осіб, яку саме групу інвалідності необхідно встановити із зазначенням суми неправомірної вигоди.

Вищевказані поштові відправлення отримувала особисто ОСОБА_25 або ОСОБА_26 , чи ОСОБА_27 .

В подальшому складалися медичні документи про встановленні нібито групи інвалідності та особам видавалася відповідна довідка.

Також під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді керівника одного із структурних підрозділів Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування особисто або за допомогою ОСОБА_25 спільно із ОСОБА_26 , ОСОБА_27 за одержану неправомірну вигоду, використовуючи службове становище, складала відповідну медичну документацію для подальшого надання особам відповідної групу інвалідності.

Керівник Бахмутської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_25 із членами МСЕК, ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_7 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 спілкувалися між собою щодо встановлення нібито групи інвалідності та про суми одержаної неправомірної вигоди за допомогою мобільних телефонів і здійснювали переписку через мобільні месенджери «Signal», «WhatsApp», «Viber» та інші.

Слідчий вказує, що 17 липня 2024 року з 11 години по 12 год 20 хв в рамках проведення досудового розслідування у даному кримінальному проваджені було проведено обшук службового кабінету № 8, за місцем роботи ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_1 (медичний центр комунального некомерційного підприємства багатопрофільні лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут), в ході якого було виявлено та вилучено копії електронних карток пацієнта, перелік яких наведено вище.

Постановою слідчого від 17 липня 2024 року вилучені в ході проведення обшуку документи визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

Слідчий вказує, що в органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що вказані документи являються доказами в кримінальному провадженні та здобуті в результаті вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на це, з метою унеможливлення приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, псування, виправлення, перетворення речових доказів, слідчий просить задовольнити клопотання та накласти арешт на вилучене 17 липня 2024 року в ході проведення обшуку службового кабінету № 8, за місцем роботи ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_1 (медичний центр комунального некомерційного підприємства багатопрофільні лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут) майно.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_5 , думку якої підтримала адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні по суті не заперечувала проти задоволення клопотання, звернувши лише увагу на те, що при проведенні обшуку слідчим були вилучені документи не лише ті, що стосувалися проходження громадянами МСЕК, визначення групи інвалідності та видачі довідок про призначення групи інвалідності, визначення відсотку втрати працездатності в період воєнного стану з 24 лютого 2022 року по теперішній час, як це було прямо вказано в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку від 19 червня 2024 року, а такі документи вилучалися за період, починаючи з 2018 року, а на деяких з них дата, навіть, не вказана.

З цих підстав прокурор пояснив, що проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями зафіксовано, що грошові кошти надавалися не лише за отримання, а й за продовження групи інвалідності, тому документи вилучалися не по даті їх складення та видачі, а стосовно певних осіб.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовим доказом у розумінні положень ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 1, 2, 5 і 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на майно у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів.

Слідчим доведено, що названі копії електронних карток пацієнтів, які було вилучено 17 липня 2024 року в ході проведення обшуку службового кабінету № 8 за місцем роботи ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_1 (медичний центр комунального некомерційного підприємства багатопрофільні лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут), мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема можуть зберігати на собі сліди кримінального правопорушення, містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можливо є здобутими внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, зважаючи на принципи розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна.

Разом з тим, визначення місця зберігання речових доказів на стадії досудового розслідування, про що в клопотанні просить слідчий, за змістом норм КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 належить до виключної компетенції органів досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на вилучені 17 липня 2024 року в ході проведення обшуку службового кабінету № 8, за місцем роботи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в АДРЕСА_1 (медичний центр комунального некомерційного підприємства багатопрофільні лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут), до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку, а саме: