справа № 542/1214/15-ц
провадження № 6/542/27/24
18 липня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Кашуби М.І.
за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа та видачу дубліката виконавчого листа,-
Представник заявника звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області із заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа Новосанжарського районного суду Полтавської області № 542/1214/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором № 3369026/08Р від 11.06.2008 в розмірі 24064,14 доларів США. Також просив визнати поважним та поновити строк пред'явлення до виконання дубліката виконавчого листа Новосанжарського районного суду Полтавської області №542/1214/15-ц
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялися належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, в провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа № 542/1214/15-ц за позовом ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
За результатами розгляду вищевказаної цивільної справи 14.12.2015 ухвалено рішення, яким, зокрема, вирішено стягнути солідарно, з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРАВЕКС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 3369/026/08Р від 11.06.2008 у розмірі 24064 доларів США 14 центів , що складається: заборгованість за кредитом 7 807,00 доларів США; заборгованість за процентами 5 749,80 доларів США; неустойка (пеня) за кредитом 6091,61 доларів США; неустойка (пеня) за процентами 4415,73 доларів США. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «Правекс БАНК » судовий збір у розмірі 3654,00грн.
25.01.2017 Новосанжарським районним судом Полтавської області було видано виконавчі листи.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.12.2018 було замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у справі №542/1214/15-ц.
На запит ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» від 26.04.2024 щодо надання інформації відносно наявності оригіналів виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 кредитної заборгованості АТ «Правекс Банк» №1055/06-Б від 16.05.2024, повідомив про те, що всі матеріали кредитної справи були передані 31.05.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та гарантія», відповідно до умов договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між АТ «Правекс Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (а.с. 153).
Згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчих проваджень, про результати пошуку виконавчого провадження, на теперішній час інформації про виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», АТ «Правекс Банк» не знайдено (а.с. 154).
Щодо вимоги заявника про видачу дубліката виконавчого документа, визнання поважними причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно частини 1 статті 431 Цивільного процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частина 3 ст. 431 ЦПК України, передбачає, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ст. 433 ЦПК України).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, в редакції чинній на час набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року.
Оскільки строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.
Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити чи звернувся заявник про видачу дубліката виконавчого документа в межах строку пред'явлення останнього до виконання, а у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.
Таким чином, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.
Разом з тим, суд зазначає, що поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 р. «Пономарьов проти України» суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреціних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти підстави для поновлення строків.
Отже, звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків його пред'явлення, заявник зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилався як на обґрунтування своїх вимог.
Однак, стягувачем не надано жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував існування об'єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа, що свідчить, що стягувач протягом невиправдано тривалого часу не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду та знехтував своїми процесуальними правами як сторони виконавчого провадження, оскільки останній мав можливість цікавитись розглядом справи та звернутись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в межах строку його пред'явлення.
Суд наголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1ст. 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На час видачі виконавчого листа у справі № 542/1214/15-ц діяли норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» 1404-VIII).
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».
Для вирішення заяви про видачу дубліката виконавчого листа першочерговим є вирішення питання про поновлення строку для його пред'явлення. Видача дубліката виконавчого листа не має правової мети, якщо пропущений строк для його пред'явлення. Звертаючись у червні 2024 року із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», як новий кредитор та стягувач, якого замінено ухвалою суду від 12.12.2018, посилався на те, що після отримання від ПАТ КБ «Правекс-банк» документів кредитної справи за кредитним договором №3369-026/08Р від 11 червня 2008 року виявлено, що виконавчий лист по цивільній справі № 542/1214/15-ц не передавався.
Відповідно до супровідного листа Новосанжарського районного суду Полтавської області № 542/1214/15-ц/1151/17 від 25.01.17 було направлено 3 виконавчих листа №542/1214/15-ц від 14 грудня 2015 стягувачу ПАТ КБ «Правекс-Банк».
Разом з цим, первісний стягувач ПАТ КБ «Правекс-Банк», не отримуючи виконання рішення, мав як стягувач, подати до відповідного органу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження як заінтересована особа у виконанні судового рішення, ухваленого на його користь, цікавитися виконавчим провадженням та отримувати від державного виконавця інформацію про проведення виконавчих дій у відкритому за її заявою виконавчому провадженні (постанова КГС ВС від 08 червня 2021 року у справі N 918/333/13-г).
Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що не можна вважати поважною причиною пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчого документа з боку стягувача, який, не отримуючи коштів на виконання рішення суду, не вчинив дій щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання з дня набрання рішенням законної сили - 25.12.2015 до 31.05.2017 (до укладення договору про відступлення права вимоги), не проявляв розумної зацікавленості ходом виконання рішення суду та виконавчого провадження.
Не може бути взято до уваги посилання заявника на те, що відбулося правонаступництво у правовідносинах, і лише після цього ТОВ «ФІНАНСОВА КОПАНІЯ «Довіра та гарантія», який набув статусу стягувача згідно з ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 грудня 2018 року, виявив відсутність виконавчого документа, оскільки у разі матеріального та процесуального правонаступництва, що має місце в даному випадку, всі дії, вчинені попередником, є обов'язковими для заявника.
Крім того, заслуговує на увагу також та обставина, що після постановлення судом ухвали про заміну сторони виконавчого провадження - 12.12.2018 правонаступник також не проявив розумної зацікавленості ходом виконання судового рішення протягом 5 років та 6 місяців.
Натомість, доказів того, що ПАТ КБ «Правекс-Банк» вживав заходів протягом тривалого строку задля виконання рішення суду, не отримуючи належне виконання судового рішення, та, таким чином, переривав строк пред'явлення виконавчого документа до виконанні у розумінні вимог частини п'ятої статті 12 Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, матеріали справи не містять.
Заявником в заяві не наведено поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, зокрема, таких, які б виправдовували зволікання щодо вчинення таких дій первісним стягувачем ПАТ КБ «Правекс-Банк» з моменту набрання рішення законної сили аж до відступлення останнім на користь заявника прав вимоги до зазначеного боржника аж до 31 травня 2017 року.
Жодних доказів того, що первісний стягувач намагався пред'являти виконавчий документ до примусового виконання, чим було б перервано строки пред'явлення виконавчого документа до виконання, або доказів зацікавленості щодо виконання судового рішення немає. Не надано доказів відсутності можливості у стягувача вчиняти дії з метою отримання інформації про невиконання/виконання боржником ухваленого рішення.
При цьому, позивач мав безперешкодну можливість реалізувати свої права у межах строку пред'явлення до виконання, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що строк пред'явлення виконавчого документа пропущений без поважних причин ще до моменту придбання заявником права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За таких обставин, приймаючи до уваги тривалість зволікання з пред'явленням виконавчого листа до виконання, суд приходить до висновку про недоведеність належними, допустимими та достатніми доказами жодної поважної причини для поновлення пропущеного щонайменше на 8 років та 6 місяців строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, а наведені заявником в заяві причини визнає неповажними, у зв'язку з чим за ст. 433 ЦПК України, підстави для поновлення такого строку відсутні.
Оскільки представник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернувся до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого листа після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, не надав доказів поважності причин пропущення встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, не надав жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт втрати виконавчого документа, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 433 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа та видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повний текст ухвали складений 23 липня 2024 року.