Єдиний унікальний номер: 378/156/24
Провадження № 2/378/117/24
"15" липня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
за участю секретаря: Москаленко А.В.,
представник позивача-
ОСОБА_1 : ОСОБА_2 ,
представника відповідача-
ОСОБА_3 : ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , про зміну розміру аліментів, -
До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 20.08.2012 року ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу. На підставі вказаного рішення Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 02.09.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №52085473. Протягом 2012-2022 років позивач сплачував аліменти у визначеному судом розмірі, проте в серпні 2022 року його сімейний стан змінився внаслідок народження другої дитини, ОСОБА_7 20.11.2023 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 13 червня 2023 року і до повноліття дитини. Таким чином, покладення на позивача обов'язку сплати аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу на другу дитину істотно погіршує матеріальне становище позивача.
Позивач просить змінити розмір аліментів, визначений рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 20.08.2012 року на утримання ОСОБА_6 , з 1/4 на 1/6 частину від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та змінити розмір аліментів на утримання ОСОБА_7 визначений Києво-Святошинським районним судом Київської області від 20.11.2023 року з 1/4 частини на 1/6 частину від усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішення суду законної сили і досягнення дитиною 18 річного віку.
В судове засідання позивач не прибув, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності та просить ухвалити рішення згідно чинного законодавства (т. 1 а. с. 62-63).
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги в інтересах позивача підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві. Додатково в судовому засіданні зазначив, що позивач платить аліменти по частині своїх доходів (заробітку) на кожну дитину, що загалом складає 1/2 частину його доходів (заробітку) на двох дітей і це погіршує його матеріальний стан. Вважає, що позивач повинен сплачувати аліменти по 1/6 частині його доходів (заробітку) на кожну дитину. До суду представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву (т. 1 а. с. 124 - 128), в якому заперечує обставини викладені у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що на даний момент позивач сплачує аліменти на підставі двох судових рішень, що є погіршенням його матеріального стану, відтак позов просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, про час, дату і місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду подала заяви про розгляд справи за її відсутності та просить ухвалити рішення згідно чинного законодавства (т. 1 а. с. 61, 147).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, про час, дату і місце розгляду справи повідомлена належним чином (т. 1 а. с. 60).
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що матеріальний стан позивача не погіршився, а навіть поліпшився. Раніше подібна справа судом уже розглядалась і позивачу було відмовлено в задоволенні позову, оскільки він не довів погіршення свого майнового стану. Існують судові рішення, якими встановлено, що матеріальний стан позивача не погіршився. Позивач як батько повинен утримувати своїх дітей. Зменшення розміру аліментів негативно вплине на матеріальне забезпечення дітей та їх розвиток.
До суду представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву (т. 1 а. с. 67 - 70), в якому просить в задоволенні позову відмовити, оскільки відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, крім того вважає, що у позивача покращилось матеріальне становище. Позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач не довів наявність підстав передбачених ч. 1 ст. 192 СК України, які дають можливість зменшити розмір аліментів, що присуджені рішенням суду.
Розглянувши справу, заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 20.08.2012 року по справі ЄУН 1024/1169/12 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку до повноліття дитини (т. 1 а. с. 16, т. 2 а. с. 6 - 7).
Виконавчий лист по вказаній справі (ЄУН 1024/1169/12) перебуває на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №52085473 від 02.09.2016 (Т. 1 а. с. 32-33).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_5 (а. с. 15).
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.11.2023 року по справі ЄУН 369/8781/23 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.06.2023 до повноліття дитини (т. 1 а. с. 11-14, т. 1 а. с. 221 - 224).
Виконавчий лист по вказаній справі (ЄУН 369/8781/23) перебуває на виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві), що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 74500298 від 28.03.2024р. (т. 1 а. с. 181).
Відповідно до довідок форми ОК-5 та ОК-7 ОСОБА_1 за період з 2022 року по 2023 рік отримував стабільно дохід, зокрема за вказаний період отримав 1162513,15 гривень доходу (т. 1 а. с. 17-28).
Відповідно до копії платіжної інструкції 0.0.3611922237.1 ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_7 за березень 2024р. у сумі 7453,09 грн. (т. 1 а. с. 130).
Відповідно до копій розписок ОСОБА_1 в період з липня 2023 року по березень 2024 року неодноразово (9 разів) сплачував аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 (а. с. 135-143).
Відповідно до копій наказів № 42 та № 71 від 02.12.2021 року ОСОБА_3 за місцем роботи надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.12.2021р. по 24.09.2024 року (т. 1 а. с. 80, 81).
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком є ОСОБА_9 , мати - відповідач ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 83).
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки з нього крім того стягуються аліменти сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини його доходу, а тому на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, а також дружина, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Перевіряючи доводи позивача, викладені в позові, суд дослідив надані ним докази і встановив, що у позивача ОСОБА_1 після винесення рішення про стягнення аліментів, дійсно змінився сімейний стан, оскільки з нього стягуються аліменти на ще одного сина ОСОБА_7 , при цьому він працює та його дохід за 2023 рік становить 570564,45 грн..
Разом з тим, позивачем доказів щодо перебування його дружини на його утриманні, суду не надано.
Судом встановлено, що у відповідача по справі ОСОБА_3 також народився ще один син, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При вирішенні позовних вимог суд враховує інтереси спільної дитини сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , необхідність його належного матеріального забезпечення та той факт, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Проаналізувавши надані позивачем довідки ОК-5 та ОК-7, зважаючи на зазначені у них суми доходу за період з 2012 року по 2023 рік, вбачається, що майновий стан позивача покращився.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідно до рішення Ставищенського районного суду Київської області від 20.08.2012 року по справі ЄУН 1024/1169/12 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 - сина ОСОБА_6 , та суперечитиме його інтересам.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідно до рішення Києво-Святошенського районного суду Київської області від 20.11.2023 року по справі ЄУН 369/8781/23 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з відповідачем ОСОБА_5 - сина ОСОБА_7 , та суперечитиме його інтересам.
Таким чином, суд, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану, а стягнення з нього аліментів на ще одну дитину, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Вказаний висновок суду узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом в постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21), від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20).
Таким чином, врахувавши доводи обох сторін та надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням фактичних обставин справи, які мають істотне значення, на переконання суду наразі відсутні передбачені статтею 192 СК України підстави для зменшення розміру аліментів, відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 141, 150, 180, 181, 192 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81 - 83, 89, 141, 259 ч. 6, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , про зміну розміру аліментів, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 липня 2024 року.
Суддя Р. В. Гуртовенко