Головуючий суддя в суді І інстанції
Юрченко С.О.
Єдиний унікальний № 374/65/24
19 липня 2024 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді - Юрченка С.О.,
секретаря - Репях А.Г.,
за участі:
позивачки - ОСОБА_1 (не з'явилась),
відповідача - ОСОБА_2 (не з'явився),
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
06 березня 2024 року позивачка подала до суду вищезазначений позов, посилаючись на те, що 07 жовтня 2017 року вона з відповідачем зареєстрували шлюб, про що Ржищівським міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області вчинено актовий запис № 34 від 07 жовтня 2017 року. Сторони мають спільну малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосунки між сторонами зіпсувались, що призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин, шлюб носить формальний характер, на даний час вони проживають окремо. Позивачка вважає, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу неможливе. В позовній заяві позивачка просила суд розірвати шлюб з ОСОБА_2 , стягнути з відповідача судові витрати.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримувала у повному обсязі, наполягала на розірванні шлюбу.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом отримання смс-повістки, по телефону повідомив, що не може з'явитися в судове засідання, позовні вимоги не визнає, проти розірвання шлюбу заперечує.
Отже суд вирішив розглядати справу без участі сторін за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України.
Судом встановлено такі обставини.
Сторони перебувають у шлюбі з 07 жовтня 2017 року (а.с.5), актовий запис № 34 від 07 жовтня 2017 року, вчинений Ржищівським міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області. Мають малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частиною 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У частинах третій та четвертій статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Тлумачення статті 111 СК України свідчить, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року (справа № 761/33261/16-ц).
Згідно ухвали суду від 27 березня 2024 року (а.с. 23-24), судом було надано сторонам строк для примирення, однак примирення між сторонами не відбулося, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти розірвання шлюбу заперечує.
Постановою № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року передбачено, якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один із них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України шлюб між сторонами може бути розірвано, коли буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя суперечило б інтересам одного з них.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Вирішуючи питання щодо розірвання шлюбу, суд виходив із того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві та те, що сторони не примирились, суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам дитини, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновків щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Також на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
В порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст. 10, 21, 24, 105, 110, 111, 112, 113 СК України, ст. 2, 4, 12, 81, 82, 141, 206, 223, 247, 263-265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити у повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано Ржищівським міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області вчинено актовий запис № 34 від 07 жовтня 2017 року, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ), кошти на відшкодування судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: