Справа № 372/3304/24
Провадження № 2-о-100/24
18 липня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
ОСОБА_1 звернулась до Обухівського районного суду Київської області з вищезазначеною заявою, у якій просить встановити факт належності їй трудової книжки від 31.03.1962 року.
Заява обґрунтована тим, що 23.05.2024 року заявник звернулась до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Однак, під час звернення виявлено, що у трудовій книжці у прізвищі заявниці наявна помилка, а саме неправильно зазначено прізвище « ОСОБА_2 », у зв'язку з чим Головне управління пенсійного фонду України у Київській області відмовило заявнику у прийнятті трудової книжки, а тому заявник звернулась до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.06.2024 року прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги заяви підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Представник Головного управління пенсійного фонду України у Київській області у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення заяви не заперечив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
22.09.1973 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила дівоче прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .
23.05.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного УПФ України в Київській області із заявою про призначення пенсії № 2683.
30.05.2024 року Головне УПФ України в Дніпропетровській області відмовило заявнику у призначенні пенсії мотивуючи тим, що до страхового стажу згідно наданих документів не зараховано трудову книжку від 31.03.1962, оскільки на титульній сторінці прізвище виправлено з порушенням Інструкції ведення трудових книжок працівників, відсутнє свідоцтво про шлюб.
За наведених обставин ОСОБА_1 просила встановити факт належності їй трудової книжки від 31.03.1962 року.
За положеннями частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини 2 статті 293 ЦПК України).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до пункту 6 частини першої статті 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Факт належності ОСОБА_1 трудової книжки від 31.03.1962 року, підтверджується наданими заявником доказами.
На підставі викладеного, суд вважає, що належність ОСОБА_1 трудової книжки від 31.03.1962 року є доведеною, у зв'язку з чим відповідна заява про встановлення факту правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) трудової книжки від 31 березня 1962 року, у якій закреслено попереднє прізвище та зазначено прізвище « ОСОБА_2 ».
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Т.Г. Сташків