Справа № 369/8272/24
Провадження № 3/369/5123/24
Іменем України
15.07.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, за участю захисника Білана П. В. (в режимі відеоконференції), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
04 травня 2024 року о 18:30 год., водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Toyota Avensis 2.0 TD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Грушевського, 22 в м. Боярка Фастівського району Київської області, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку, зі згоди водія, під відеозапис на нагрудну бодікамеру патрульних, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», за результатами якого станом на 18:31 год. 04 травня 2024 року в повітрі, видихнутому водієм ОСОБА_1 зафіксовано 0.83 проміле етилового спирту.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину у порушенні пп. «а» п. 2.9 ПДР України не визнав, вказавши, що перебував у тверезому стані, адже протягом для виконував обов'язки, які пов'язані з військовою службою. Огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу пройшов добровільно, проте після приїзду юриста попросив працівників поліції проїхати в заклад охорони здоров'я для проходження огляду, але працівники поліції йому відмовили, адже вже був проведений огляд за допомогою спеціального технічного приладу. Поряд з цим просив визнати огляд за допомогою спеціального технічного приладу неправомірним, адже результати не відповідають дійсності.
У попередніх судових засіданнях захисник Білан П. В. (в режимі відеоконференції) в інтересах ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження у справі щодо його довірителя, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Мотивувавши своє клопотання тим, що працівниками поліції було грубо порушено вимоги чинного законодавства.
Проте, в судове засіданні призначене на 11:00 год. 15 липня 2024 року, захисник Білан П. В. не з'явився, надіславши на електрону адресу суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було зареєстроване канцелярією суду об 11:26 год. 15 липня 2024 року та отримане безпосередньо суддею Козак І. А. об 11:50 год. 15 липня 2024 року.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника Білана П. В., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, складає одне з вказаних вище альтернативних діянь, зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи водій ОСОБА_1 , пройшов огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager Alcotest 6810», за результатами якого станом на 18:31 год. 04 травня 2024 року в повітрі, видихнутому водієм ОСОБА_1 зафіксовано 0.83 проміле етилового спирту. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 100531 від 04 травня 2024 року, роздруківкою з технічного пристрою «Drager Alcotest 6810», (прилад № ARAМ - 3623, принтер № ARPА - 0180), розпискою ОСОБА_2 , направленням на огляд водія ОСОБА_1 , актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, інформацією, що міститься на DVD - диску, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 100531 від 04 травня 2024 року, складеним у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, вбачається порушення водієм ОСОБА_1 пп. «а» п. 2.9 ПДР України, який водій підписав, не висловивши жодних заперечень.
Відповідно до роздруківки з технічного пристрою «Drager Alcotest 6810», (прилад № ARAМ - 3623, принтер № ARPА - 0180) та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , з використанням спеціальних технічних засобів, вбачається, що станом на 18:31 год. 04 травня 2024 року в повітрі, видихнутому водієм ОСОБА_1 зафіксовано 0.83 проміле етилового спирту, які водій також підписав.
Крім того, ці обставини підтверджуються інформацією, що міститься на DVD диску, а саме відеозаписом відзнятим на нагрудну камеру працівника поліції при виконанні ним своїх службових повноважень. З якого вбачається, що водій ОСОБА_1 , погодився пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager Alcotest 6810» та пройшов його. Результат огляду водія ОСОБА_1 , є позитивний - 0.83 проміле етилового спирту, тобто виявлено стан алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 дізнавшись про результат огляду та його наслідки не висловив жодних заперечень, щодо результатів огляду та не наполягав на проведенні такого огляду у закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим пояснення захисника суд вважає надуманими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
При цьому, суд зауважує, що водій ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager Alcotest 6810» та як вбачається з наявного відеозапису не висловив жодної незгоди з його результатами.
Суд зауважує, що матеріали провадження містять достатню кількість належних і допустимих доказів, які в своїй сукупності дають підстави вважати доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що ставиться йому у вину.
Таким чином, за результатами розгляду матеріалів справи, дослідженні наявних доказів в їх сукупності, порушення працівниками поліції порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння передбаченого ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобі ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджену наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, судом не виявлено. Щодо тверджень захисника про відсутність пропозиції його довірителю пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, суд враховує, що у відповідності до ст. 266 КУпАП та вищевказаної Інструкції, такий огляд пропонується водію у разі його незгоди з результати такого огляду, однак за результатами досліджених у матеріалах справи доказів судом не встановлено, що водій ОСОБА_1 не погодився з його результатом.
Зважаючи на вищевикладене, суд критично ставиться до тверджень захисника Білана П. В. про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки жодних фактичних даних в обґрунтування зазначених ним обставин суду не надано та розцінюється, як спосіб уникнення ОСОБА_1 від відповідальності.
Тобто, зазначене вище діяння ОСОБА_1 містить усі ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, клопотання захисника ОСОБА_3 є таким, що задоволенню не підлягає, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, доведена поза розумним сумнівом, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим суд накладає на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк вказаний в санкції статті, яку ставлять у вину останньому.
При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 40-1, 130 ч. 1, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 100531 від 04 травня 2024 року) та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя І. А. Козак