Справа № 369/9505/24
Провадження № 3/369/5579/24
Іменем України
15.07.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Відповідно до проколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 683539, встановлено, що 06 травня 2024 року о 16:30 год., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota RAV 4», днз НОМЕР_2 , по вул. Бишівська 7, с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований водієм ОСОБА_2 , автомобіль «Citroen C4», днз НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після чого, водій ОСОБА_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.10, п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
У судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину у порушенні пп. «а» п. 2.10, п. 10.1 ПДР України не визнав та вказав, що ніякого ДТП не було та матеріали справи не містять доказів порушення ним ПДР України та безпосередньо вчинення ДТП за його участі. При цьому, від останнього через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, у яких останній просив суд закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, вказувавши, що працівниками поліції було порушено інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та протокол складено не у відповідності до ст. 256 КУпАП.
При цьому, водій ОСОБА_2 , зазначив, що автомобіль «Toyota RAV 4», днз НОМЕР_2 був припаркований на паркувальному місці та здійснив самовільний рух, у зв'язку з чим пошкодив останньому транспортний засіб, продемонстрував відео та повернув водію ОСОБА_1 елемент деталі його авто.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши відеозапис продемонстрований останнім, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах провадження доказами доводиться наступне.
06 травня 2024 року о 16:30 год водій ОСОБА_1 припарковавши транспортний засіб марки «Toyota RAV 4», днз НОМЕР_2 , по вул. Бишівська 7, с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, не вжив всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, у зв'язку з чим автомобіль марки «Toyota RAV 4», днз НОМЕР_2 зіткнувся з припаркованим автомобілем марки «Citroen C4», днз НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.12 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 124 КУпАП, передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП, передбаченого відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні
Відповідно до вимоги пп. «а» п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно з п. 15.12 ПДР України, водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
За таких обставин, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, серед яких протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД: № 683539 та № 683540 від 29 травня 2024 року, схема місця ДТП, рапорт виклику працівників поліції, рапорт старшого лейтенанта поліції Павла Осіпенка, роздруківка з бази «Армор», суд дійшов висновку, що вина водія ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він в порушення п. 15.12 ПДР України, залишив транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Дані обставини справи підтверджуються матеріалами справи.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду не надано. Клопотань стосовно витребування доказів під час судового засідання від ОСОБА_1 , до суду не надходило.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Суд зауважує, що матеріали справи містять достатню кількість належних, допустимих та достовірних доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
Разом з тим, щодо ст. 122-4 КУпАП відповідальність водіїв настає у разі залишення ними транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Відповідно до цієї норми - адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю у водія вини у формі умислу, спрямованої на приховання факту та обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Разом з тим, враховуючи сукупність досліджених доказів в судовому засіданні, об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 не помітив, що відбулося зіткнення транспортних засобів та не мав жодного умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку, що даних, які б достовірно підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 порушень пп. «а» п. 2.10 ПДР України, суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, а саме умислу немає, у зв'язку з чим, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП слід закрити за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та в свою чергу накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 7, 9, 40-1, 122-4, 124, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановила:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 683540 від 29 травня 2024 року) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 683539 від 29 травня 2024 року) та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя І. А. Козак