Справа № 362/1627/22
Провадження № 1-кп/362/475/24
24 липня 2024 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Василькові клопотання захисників та заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР 21 січня 2020 року за № 12020110140000152, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.
У підготовче судове засідання прибули:
прокурор ОСОБА_5 ;
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Суд установив:
Даний обвинувальний акт надійшов доВасильківського міськрайонного суду Київської області 20 травня 2022 року.
Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 10 липня 2023 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, закрив дане кримінальне провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.
Верховний Суд постановою від 16 квітня 2024 року скасував зазначені ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2023 року та Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року і призначив новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
15 травня 2024 року матеріали кримінального провадження надійшли до Васильківського міськрайонного суду Київської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані для розгляду судді ОСОБА_1 .
Ухвалою від 15 травня 2024 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні на 11 липня 2024 року.
Ухвалою від 11 липня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд у межах розгляду клопотань сторони захисту про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності зобов'язав прокурора надати суду оновлені відомості щодо обвинувачених у контексті наявності чи відсутності обставин, визначених частинами 2, 3 статті 49 КК України.
Так, відповідно до висунутого обвинувачення, 20 січня 2020 року приблизно о 20:00 ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «SKODA OKTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі зі сполученням «ад Київ-Одеса М05» - м. Васильків, Київської області, в напрямку до а/д М-05, в порушенні вимогам пунктів 8.7.3.ґ), 8.7.3.е), 8.10, 10.1 ПДР України, на заборонювальний сигнал світлофора здійснив виїзд на перехрестя вказаної дороги із вул. Вокзальною в смт. Глеваха Васильківського району Київської області та перед зміною напрямку руху не переконався в безпечності маневру повороту, та, розпочавши маневр повороту ліворуч в напрямку вул. Вокзальна, допустив зіткнення з автомобілем марки «SKODA OKTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що в порушення вимог пунктів 12.9(б), 8.7.3.е), 8.10 ПДР України рухався від «а/д Київ-Одеса М-05» в напрямку м. Васильків та на заборонювальний сигнал світлофора здійснив виїзд на вказане перехрестя. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля марки ««SKODA OKTAVIA A5», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості . Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.1, 1.3, 1.5, 2.3б), 8.7.3.ґ), 8.7.3.е), 8.10, 10.1 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку із скоєною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали . Грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.1.,1.3, 1.5, 2,3б), 12.9(б), 8.7.3.е), 8.10 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку із скоєною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
Вказані наведені в обвинувальному акті діяння обох обвинувачених кваліфіковані стороною обвинувачення за частиною 1 статті 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
У підготовчому судовому засіданні захисниками заявлені клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України з огляду на закінчення строків давності. Аналогічну заяву подав ОСОБА_3 .
Обвинувачені підтримали вказані клопотання.
Прокурор проти задоволення клопотань не заперечував.
У судовому засіданні 11 липня 2024 року потерпіла ОСОБА_10 та її представник ОСОБА_12 проти задоволення клопотань заперечили, просили відмовити в їх задоволенні.
У судове засідання, призначене на 24 липня 2024 року, потерпіла ОСОБА_10 та її представник ОСОБА_12 не прибули; від потерпілої ОСОБА_10 надійшло клопотання про проведення судового засідання без її та її представника участі.
У цьому ж клопотанні потерпіла ОСОБА_10 зауважила на тому, що вона категорично не погоджується із закриттям провадження у даній справі з огляну на наступне. По-перше, розгляд справи триває так довго через об'єктивні чинники, такі як епідемія COVID-19 (тривала до липня 2023 року) і відкладення або неможливість проведення розгляду справи, реформування прокуратури і передача і перереєстрація всіх справ до новоутвореного відділу прокуратури Обухівської територіальної громади (у зв'язку із чим, дана справа також не розглядалась тривалий час), відключення світла і переноси засідання через ці обставини тощо. По-друге, це відверте намагання ухилитись від відповідальності обвинувачених через дії їх захисників, які намагались незаконно закрити дану справу, в чому досконало розібрався Верховний Суд, скасував рішення судів першої і другої інстанції та направив справу на новий розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області для можливості справедливого розгляду справи і захисту прав потерпілих. По-третє, у рішенні Конституційного суду України №?1-33/2004 від 2 листопада 2004 року зазначено, що безпосереднім вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності є реалізована в нормах Кодексу можливість особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, бути звільненою від кримінальної відповідальності зв?язку з дійовим каяттям (ст. 45), з примиренням винного з потерпілим та відшкодуванням завданих ним збитків або усуненням заподіяної шкоди (ст. 46), з передачею особи на поруки (стаття 47), зі зміною обстановки (стаття 48); особа може бути звільнена від покарання, якщо на час розгляду справи в суді її не можна вважати суспільно небезпечною (частина четверта статті 74) тощо. Внаслідок спричиненого обвинуваченими ДТП двом із пасажирів машини ОСОБА_3 , який рухався на червоне світло зі швидкістю понад 110 км/год, спричинені важкі наслідки у вигляді неодноразових перенесених операцій, післяопераційного болю та страждань, тривалої непрацездатності, моральних страждань тощо. Одна із потерпілих навіть на деяких час втратила пам'ять, а потім і роботу. При цьому жодних намагань допомогти чи відшкодувати збитки або визначити вину та хоча б вибачитись за весь час з моменту вчинення ДТП до цього часу не було. Натомість обрана тактика намагань ухилитись від відповідальності та закривати справу за допомогою адвокатів. З огляду на нанесену потерпілим шкоду, така поведінка аморальною, безвідповідальною та цинічною. Крім того, на момент скоєння ДТП ОСОБА_3 керував транспортним засобом з тимчасовим посвідченням водія, а отже до цього вже скоював інше подібне порушення. Відповідно до постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 207/124/13-к, провадження № 51-2548км23, крім іншого, колегія суддів зауважила, що із системного аналізу норм КПК та КК України слідує, що передбачений ст. 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення зі згодою потерпілої на таке звільнення, а також про те, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження це не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. Таким чином, враховуючи, що навіть за умови закриття провадження такі обставини є нереабілітуючі, а вина обвинувачених є очевидною та встановленою (що підтверджується матеріалами справи, зокрема складеним протоколом про ДТП, обвинувальним актом і позицією слідства та визнається самими обвинуваченими в минулому судовому засідання), єдиним справедливим рішенням у даній справі буде підтвердження вини обвинувачених та розгляд заявленого цивільного позову .
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд виходить з такого.
Положеннями статті 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин, тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону. Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у статтях 285-289 КПК України. Зокрема, частина 2 статті 285 КПК України зобов'язує суд роз'яснити особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, право на таке звільнення.
При цьому особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо обвинувачений не заперечує проти цього, незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Положеннями пункту 2 частини 1 статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286 КК України, є нетяжким злочином, який карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченим роз'яснені.
Суд не встановив обставин, передбачених частинами 2, 3 статті 49 КК України (обвинувачені не вчиняли нових злочинів і не ухилялися від досудового розслідування або суду), і на підставі частини 3 статті 49 КК України строк давності притягнення до відповідальності не переривався.
Таким чином, враховуючи, що подія інкримінованого кримінального правопорушення відбулась 20 січня 2020 року, а на момент розгляду даного питання - 24 липня 2024 року - минуло більше, ніж три роки, а також відсутність, обставин, передбачених частинами 2-3 статті 49 КК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 КК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На момент розгляду питання щодо звільнення від кримінальної відповідальності прокурором не надано відомостей про речові докази у даному кримінальному провадженні. Відповідне питання може бути предметом розгляду в порядку статей 100, 537, 539 КПК України за клопотанням учасників судового провадження після набрання ухвалою законної сили.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17) якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження стосовно якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Отже, процесуальні витрати відносяться за рахунок держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження на застосовувались.
Оскільки наслідком ухвалення рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності є закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КК України, заявлені цивільні позови належить залишити без розгляду.
Ураховуючи аргументи потерпілої ОСОБА_10 , суд зазначає, що подальше провадження за цивільним позовом у кримінальному провадженні, в якому ухвалено рішення про закриття кримінального провадження, є процесуально неможливим.
Відповідно до частини 7 статті 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтею 49 КК України, частиною 2 статті 284 КПК України, суд
постановив:
1. ЗвільнитиОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 цього Кодексу.
2. Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 цього Кодексу.
3. Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2020 року за № 12020110140000152, щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.
4. Залишити без розгляду цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
5. Роз'яснити потерпілим право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
6. Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1