Справа 362/2877/24
Провадження 3/362/1467/24
19.07.2024 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
20.04.2024 о 00.01 год в Київській області в с. Здорівка по вул. Васильківська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків червоного і синього кольорів та звукової сирени, не зупинився, а після вимушеної зупинки у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння шкіри, нестійка хода), але від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.п. 2.4, 2.5, 8.9б ПДР.
ОСОБА_1 до судових засідань жодного разу не з'явився, повідомлявся за адресою місця проживання, вказаної у матеріалах справи, і додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду у мережі Інтернет.
За правилами ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення:
- протоколи про адміністративне правопорушення від 20.04.2024, в яких зафіксовано фактичні обставини адміністративних правопорушень та які складено у відповідності до вимог КУпАП та підписано свідками події без зауважень, а водієм з поміткою «не зупинився, бо шукав місце для зупинки»;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, в яких відображено ознаки алкогольного сп'яніння, та зафіксовано відмову водія від огляду у присутності двох свідків;
- направлення водія на огляд до медичного закладу, де вказано що огляд не проводився через відмову водія від огляду у лікарні;
- письмові пояснення свідків події, суть яких відповідає всім іншим матеріалам справи;
- акт відсторонення водія від керування автомобілем (автомобіль залишено на подвір'ї за місцем проживання водія);
- відеозаписи події адміністративних правопорушень, з яких чітко вбачається та прослуховується всі фактичні обставини скоєних водієм правопорушень, які зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення та в доданих матеріалах.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Таким чином, враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який є безперервним і можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, сама відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Для її наявності підтвердження алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не потрібно.
Згідно пунктів 2,4,6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння, якими відповідно до п. 3 цієї інструкції є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп'яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським дотримано норми вказаної Інструкції, оскільки в нього були наявні підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в установленому порядку, але водій відмовився.
Враховуючи все вище зазначене, суд вважає, що в діях водія наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до п. 8.9 ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світло-повертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях водія є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З аналізу санкцій ст.ст. 122-2, 130 КУпАП вбачається, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає найбільш серйозну адміністративну відповідальність.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 33, 34, 221, 282, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В порядку ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу встановлений у строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк звернення постанови до виконання становить 3 місяці.
Суддя Сухарева О.В.