Справа № 357/14100/23
Провадження № 2-с/357/74/24
"24" липня 2024 р. суддя Білоцерківський міськрайонний суд Київської області Бондаренко О. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 , про скасування судового наказу, у справі за заявою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6, про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та з управління багатоквартирним будинком,
23.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, у якій просить скасувати судовий наказ у справі № 357/14100/23, провадження № 2-н/357/565/23 від 21 грудня 2023 року, за заявою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6, про стягнення з нього заборгованості за надані житлово - комунальні послуги в розмірі 15480,71 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн, у зв'язку з необґрунтованістю та не доведеністю вимог стягувача. Також, просив поновити строк звернення до суду з даною заявою, оскільки він неодноразово звертався до суду з аналогічним заявами, які були йому повернуті, та він усував їх недоліки, однак тривалий час.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про скасування судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Встановлено, що заява про скасування судового наказу містить відомості, згідно ч.3 ст. 170 ЦПК України, заявником додано до заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 151,40 грн та клопотання про поновлення строку звернення до суду з даною заявою.
З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2024 заявник звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу та ухвалою суду від 08.03.2024 його заява була повернута без розгляду, у зв'язку із її невідповідністю вимогам ч. 3 ст.170 ЦПК України та не подання документу про сплату судового збору; 07.05.2024 заявник звернувся повторно із заявою про скасування судового наказу та 09.05.2024 заява була повернута без розгляду, у зв'язку з тим, що ним було сплачено судовий збір за невірними реквізитами, тому судовий збір не був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України; 04.06.2024 заявник повторно звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу та ухвалою суду від 07.06.2024 заява була повернута без розгляду згідно ч.6 ст. 170 ЦПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції (Постанова Верховного Суду від 5 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц (провадження № 61-2250св20).
Такими чином, враховуючи зазначене та даючи оцінку матеріалам доданим до справи, суд дійшов висновку, про поновлення ОСОБА_1 строку для подання заяви по скасування судового наказу.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом, на підставі заяви стягувача Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6, було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово - комунальні послуги по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та з управління багатоквартирним будинком у розмірі 15480,71 грн та судового збору в розмірі 268,40 грн.
З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 (а.с.11), відкритому на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , за період з квітня 2017 року по серпень 2023 року рахується заборгованість у розмірі 15480,71 грн, оскільки заявником не сплачуються кошти за надані послуги, остання їх оплата була здійснена у квітні 2017 року.
Відповідно до п.5 ч.1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Ч.3 ст. 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Разом з тим, враховуючи порядок розгляду справ у наказному провадженні, боржник позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про застосування строку позовної давності, однак має можливість подати таку заяву у випадку розгляду справи в порядку позовного провадження.
Як роз'яснено в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Отже, заява про скасування судового наказу є підставою для скасування судового наказу.
Дослідивши матеріали справи та матеріали додані до заяви, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , про скасування судового наказу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір з приводу нарахування та оплати житлово - комунальних послуг по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та з управління багатоквартирним будинком, який підлягає розгляду судом у спрощеному позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Керуючись ч. 3 ст. 171 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви по скасування судового наказу.
Судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2023 року, у справі № 357/14100/23, провадження № 2-н/357/565/23, за заявою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово - комунальних послуг по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та з управління багатоквартирним будинком - скасувати.
Роз'яснити Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6, право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Бондаренко