номер провадження справи 15/87/24
12.07.2024 Справа № 908/1328/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
0.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 41 148,55 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024, справу № 908/1328/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1328/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/87/24. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1328/24.
Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем зобов'язань з виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу, який спричинив ДТП. Оскільки позивач відповідно до Закону здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку суброгації в розмірі 41 148,55 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 запропоновано відповідачу надати у строк до 12.06.2024, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано позивачу у строк до 26.06.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 12.07.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування заперечень на позов не надходили.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.
20.06.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (Страховик) та Приватним підприємством «Альянс Краси» (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 20800835, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 .
13.03.2024 ц м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля Volkswagen PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
В результаті ДТП зазначені транспортні засоби (ТЗ) отримали механічні ушкодження).
Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), складеного учасниками події на підставі ст. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особою чиї протиправні дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, є ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із умовами договору страхування страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода (ДТП), (п. 4.1.1 договору страхування). Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком, виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для визначення розміру збитку є рахунок станції технічного обслуговування обраної Страхувальником (п 5.2. договору страхування).
Відповідно до рахунку СТО №АГСЧ0002379 від 14.03.2024 вартість відновлювального ремонту склала 44 348,55 грн.
Згідно із ст. 25 Закону України «Про страхування» та умов договору, на підставі заяви Страхувальника ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 44 348,55 грн. Кошти були перераховані на рахунок СТО.
Факт проведення виплати підтверджується страховим актом № 2353006-1 від 25.03.2024 та платіжною інструкцією № 18371 від 25.03.2024.
На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або Інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.
Отже, після виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги до винної особи на відшкодування суми понесених матеріальних витрат.
Відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ стало відомо, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 218882009 (Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, франшиза - 3 200,00 грн.
Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не виникає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N 1961-ІV виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
26.03.2024 p метою досудового врегулювання ПрАТ «СК «ВУСО» направило на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування за вих. № 1420/2024/ел/ТС.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування. Тобто обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування не передбачено, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019по справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19).
У постанові Верховного суду України від 06.07.2018 року у справі № 924/675/17 зроблено висновок, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Таким чином, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Визначаючи розмірзаподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Суд визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Якщо відновлювальний ремонт транспортного засобу не проводився, то розмір шкоди визначається виходячи з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи. Враховуючи здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_1 здійснювався на станції технічного обслуговування, підтвердження чого є Акт виконаних робіт № АГЗН0018635 від 08.04.2024, яким визначено, що вартість запасних частин та робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля становить 44 348,55 грн. За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акта № 2353006-1 від 25.03.2024, по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 44 348,55 грн, виплата якого підтверджується платіжною інструкцією про виплату страхового відшкодування № 18371 від 25.03.2024.
У даному випадку розмір заподіяної шкоди повинен визначатися виходячи з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (Методика) фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
Згідно з п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Матеріальний збиток, це вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.
Згідно з актом виконаних робіт № АГЗН0018635 від 08.04.2024, вартість запчастин, матеріалів та робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля становить 44 348,55 грн.
Відповідно до п. 7.38 Методики, значення (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Відповідно до п. 7.39 Методики, винятком стосовно використання зазначених вимог є: а), якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б), якщо складові частини кузова , кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкоджені у вигляді деформації; в), якщо КТЗ експлуатувалось в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 (таксі):
Виходячи з вищенаведеного, підстави для застосування коефіцієнта фізичного зносу (Ез) до а/м Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 - 2020 року випуску відсутні.
Відповідно до Полісу ЕР 218882009 ліміт за шкоду заподіяну майну, становить 160 000,00 грн., франшиза - 3200,00 грн.
Відповідно до ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Тому із суми СВ віднімається сума франшизи 44 348,55 грн - 3200,00 грн = 41 148,55 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано доказів належного виконання вимог чинного законодавства України в частині сплати страхового відшкодування.
Суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (проспект Моторобудівників 34; м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (вулиця Казимира Малевича 31, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 31650052) страхове відшкодування в розмірі 41 148,55 грн (сорок одна тисяча сто сорок вісім гривень 55 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (проспект Моторобудівників 34; м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (вулиця Казимира Малевича 31, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 31650052) судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24.07.2024.
Суддя І. С. Горохов