61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
24.07.2024 Справа № 905/991/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» №0000606/20136-24 від 22.07.2024 про забезпечення позову до подання позову
до відповідача-1: ОСОБА_1 , м.Київ,
до відповідача-2: ОСОБА_2 , м.Київ,
в межах справи про банкрутство за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісоптторг”, м.Дніпропетровськ до боржника Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м.Донецьк
Без виклику представників сторін
В провадженні Господарського суду Донецької області (суддя Демідова П.В.) знаходиться справа №27/89б про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Донецькбланкіздат» на стадії ліквідаційної процедури, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Заріцький Ю.М.
22.07.2024 від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» через канцелярію суду надійшла заява №0000606/20136-24 від 22.07.2024 про забезпечення позову до подання позову.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 вказаній заяві присвоєно єдиний унікальний номер справи №905/991/24 та передано на розгляд судді Демідової П.В., на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
В поданій заяві Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк» зазначає, що предметом позову, який буде подано, є звернення стягнення на майно Закритого акціонерного товариства «Донецькбланкіздат», переданого в іпотеку банку в забезпечення виконання кредитного договору третьою особою. Зазначене майно вибуло з володіння боржника після проведення аукціону з продажу майна, який, в свою чергу, визнано недійсним у судовому порядку та в подальшому набувачем здійснено поділ майна банкрута та передано поділене майно у власність третіх осіб.
Пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Приписами ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
З огляду викладене, враховуючи, що предметом позову є майно боржника-банкрута, подана заява підлягає розгляду судом в межах якого перебуває справа про банкрутство, тобто в межах справи №27/89б.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк» звернулось до суду із заявою №0000606/20136-24 від 22.07.2024, в якій просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційний дій щодо такого нерухомого майна: група нежитлових приміщень №47а, загальною площею 184,2кв.м., розташованих за адресою: м.Київ, вул.Старонаводницька, буд.6Б, приміщення 47а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1034686580000), що належить на праві власності Домашевські Олесі Адоніївні; групи нежитлових приміщень №47, загальною площею 115,8кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1034708480000), що належить на праві власності ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої заяви банк посилається на вірогідність зміни власника під час розгляду справи по суті, про що свідчить кількість вибуттів зазначеного майна, поділ та передача частини нерухомого майна в наступну іпотеку пов'язаними особами. Застосування заходів забезпечення, передбачених заявою дозволить зберегти майно у незмінному стані та попередить потенційні труднощі у виконанні рішення суду та реалізації прав позивача у разі задоволення позову.
Згідно ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду. За змістом ч.2 ст.136 ГПК України, підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів.
Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п.п.1, 4 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
З матеріалів поданої заяви вбачається, що 17.01.2014 Донецькою товарною біржею проведено аукціон з продажу групи нежитлових приміщень №47, загальною площею 300,00кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого з переможцем аукціону - Благодійною організацією «Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій» укладено договір купівлі-продажу спірного майна №б/н від 17.01.2014.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №240446864 від 14.01.2021 вбачається 21.03.2014 право власності на зазначене майно зареєстровано за Благодійною організацією «Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій».
За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №240439206 від 14.01.2021, 02.09.2015 проведено реєстраційну дію щодо права власності розміру частки 61/100 об'єкту, згідно з записом власником вказаної частки є ОСОБА_1 . 27.07.2016 до реєстру внесено відомості про зміну розміру частки власника групи нежитлових приміщень №47, на 61/100 згідно договору дарування №1313 від 27.07.2016, у зв'язку з чим власником розміру частки 39/100 стала ОСОБА_3 .
Також згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №240439206 від 14.01.2021, 20.09.2016 приватним нотаріусом проведено реєстраційну дію, відповідно до якої об'єкт - група нежитлових приміщень №47, загальною площею 300,00кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 закрито, у зв'язку з поділом.
Господарський суд ухвалою від 14.12.2017 визнав недійсними результати проведеного 17.01.2014р повторного аукціону з продажу майна ЗАТ «Донецькбланкіздат» - нежилих приміщень групи приміщень №47 (в літ.-А), загальною площею 300 кв.м., розташованих на першому поверсі 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; визнав недійсним договір купівлі-продажу №б/н від 17.01.14р., укладений між ЗАТ «Донецькбланкіздат» в особі ліквідатора Гриневицької І.В. та Благодійною організацією «Український благодійний фонд прямих спортивних інвестицій» м.Донецьк.
30.08.2018 до реєстру внесено запис про обтяження групи нежитлових приміщень №47, загальною площею 115,8кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1034708480000, на підставі договору іпотеки №2194 від 30.08.2018, за яким обтяжувачем є ОСОБА_1 , а особою майно/права якої обмежуються: ОСОБА_4 . 24.01.2020 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на групу нежитлових приміщень №47, загальною площею 115,8кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №305680235 від 23.07.2022).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №305680116 від 23.07.2022, група нежитлових приміщень №47а, загальною площею 184,2кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , 01.10.2016 перебувала у власності ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу №2785 від 01.10.2016, 18.12.2017 право власності на об'єкт зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору 1/2 частки групи нежитлових приміщень №1435 від 18.12.2017, 04.02.2022 право власності зареєстровано за ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу групи нежитлових приміщень №489 від 04.02.2022.
Виходячи з викладеного, спірне майно було поділено та неодноразово відчужувалось набувачами навіть після визнання аукціону з його продажу недійсним, у зв'язку з чим наявні обґрунтовані сумніви щодо збереження його в теперішньому вигляді до розгляду справи по суті та як наслідок забезпечення виконання рішення суду.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та наслідків накладення арешту на майно відповідачів, а також заборони вчинення реєстраційний дій щодо такого майна.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Згідно з ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
Вирішуючи питання про накладання арешту на спірне майно, суд не обмежує власників щодо користування майном. З викладених положень вбачається, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки відповідне нерухоме майно залишається у їх володінні, за ними зберігається право користування майном, обмежується лише можливість його відчуження.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 16 вказаного Закону передбачено, що формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв. У базі даних заяв також реєструються судові рішення.
У разі наявності у базі даних заяв судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з посиланням на зареєстроване відповідне судове рішення. У разі наявності у базі даних заяв судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно відновлює державну реєстрацію прав з посиланням на зареєстроване відповідне судове рішення чи заяву (п.17 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 №1127).
Отже, державний реєстратор зупиняє проведення реєстраційних дій, на підставі судового рішення про заборону їх вчинення до прийняття судового рішення про скасування такої заборони, що унеможливить вчинення третіми особами будь-яких заходів щодо спірного майна. Проте, у відповідності до ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про відновлення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна.У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Отже, у випадку надходження протягом строку дії заборони вчинення реєстраційних дій нових заяв щодо реєстраційних дій, вони будуть розглянуті в порядку, передбаченому Законом, а отже права третіх осіб не будуть порушені.
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому у випадку задоволення позову позивач не отримає бажаного результату, оскільки буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх порушених прав до нового власника майна.
Отже, у випадку відчуження майна позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження. Враховуючи численні зміни власників та низку проведених державних реєстрацій права на нерухоме майно аргументи позивача про можливість проведення чергової перереєстрації прав на майно є обґрунтованими.
Питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, та заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо спірних нежитлових приміщень, не є тотожними позовним вимогам про визнання прав іпотекодержателя та звернення стягнення на майно, а тому вжиття таких заходів відповідає вимогам статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України та є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» №0000606/20136-24 від 22.07.2024 про забезпечення позову до подання позову - задовольнити.
Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» №0000606/20136-24 від 22.07.2024 про забезпечення позову до подання позову - задовольнити.
2.Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційний дій щодо такого нерухомого майна:
- група нежитлових приміщень №47а, загальною площею 184,2кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1034686580000), що належить на праві власності Домашевські Олесі Адоніївні;
- групи нежитлових приміщень №47, загальною площею 115,8кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1034708480000), що належить на праві власності ОСОБА_1 .
3.Стягувачем за ухвалою є Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127; код ЄДРПОУ 00032112)
Боржником за ухвалою в частині заходів забезпечення позову відносно групи нежитлових приміщень №47, загальною площею 115,8кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1034708480000) є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Куйбишевським РВ УМВС України у м.Донецьк 15.05.1998).
4.Вжиті заходи діють до вирішення судом питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову, у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
5.Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 24.07.2024 року. У відповідності до ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Дана ухвала є виконавчим документом, обов'язковим на всій території України і може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом трьох років з дня набрання законної сили.
6.Ухвала в частині проведення реєстраційних дій підлягає виконанню Державною судовою адміністрацією України у порядку визначеному статтею 311 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
7.Оригінал ухвали направити заявнику. Копію ухвали направити боржнику.
8.Роз'яснити боржнику, що на підставі ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня повного тексту ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
Суддя П.В. Демідова
(Поліна Віталіївна Демідова)
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.