вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" липня 2024 р. Справа№ 910/8442/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцька Т.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Київського національного університету будівництва і архітектури
на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2024
у справі № 910/8442/23 (суддя - Нечай О.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Київського національного університету будівництва і архітектури
про стягнення 28 456,43 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київського національного університету будівництва і архітектури (далі - КНУБА) про стягнення 28 456,43 грн, з яких: 19 452,55 грн боргу, 2 355,63 грн пені, 5 920,77 грн інфляційних втрат та 727,48 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" за період з 02.11.2021 по 27.11.2021 щодо розрахунку за спожитий природний газ.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2024 позов задоволено. Стягнуто з КНУБА на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 19 452,55 грн боргу, 2 355,63 грн пені, 5 920,77 грн інфляційних втрат, 727,48 грн 3 % річних та 2 684,00 грн судового збору за подання позову.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, КНУБА звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що: позивачем не доведено постачання природного газу відповідачу у спірний період; типовий договір між сторонами не є укладеним, позивач не звертався з пропозицією укласти договір, факт поставки газу з ресурсу позивача не підтверджений; типовий договір надано з порушенням норм бюджетного законодавства; стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язань, які не виникли, суперечить принципу розумності та справедливості.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та її розгляд визначено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (далі - постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 917-р від 22.07.2020 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений КМУ постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
26.10.2021 набула чинності постанова КМУ № 1102 від 25.10.2021 "Про внесення змін до постанов КМУ № 809 від 30.09.2015 та № 1236 від 09.12.2020", відповідно до якої (п. 2), з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", оператором газорозподільних систем:
- забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи, за участю операторів газорозподільних систем, до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалось жодним постачальником;
- забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);
- забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач: побутові споживачі; бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України); заклади охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо); виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива.
Акціонерному товариству "НАК "Нафтогаз України" разом із Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності мають забезпечити, зокрема, укладення до 01.12.2021 договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії".
КНУБА є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).
У зв'язну з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС), за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого КНУБА протягом листопада 2021 року (з 02.11.2021 по 27.11.2021) автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
З матеріалів справи слідує, що включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:
- листом оператора ГТС - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" № ТОВВИХ-20-11085 від 29.09.2020 (а.с. 45);
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (форма № 10) (а.с. 46-47);
- відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХM19A90000621G (у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС) (а.с. 36).
У грудні 2021 року позивач направив відповідачу рахунок на оплату спожитого природного газу за листопад 2021 року в сумі 19 452,55 грн (1,15789 тис.куб.м.), що підтверджується відміткою штемпеля Укрпошти на списку розсилки поштової кореспонденції, поштовою квитанцією та описом вкладення (а.с. 48-53).
Вказана заборгованість відповідачем погашена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 19 452,55 грн боргу за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", 2 355,63 грн пені (за період з 01.01.2022 по 30.06.2022), 727,48 грн 3 % річних (за період з 01.01.2022 по 31.03.2023) та 5 920,77 грн інфляційних втрат (за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 року).
Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу у період з 01.11.2021 по 27.11.2021 був поставлений природний газ в об'ємі 1,15789 тис.куб.м на загальну суму 19 452,55 грн, обсяги якого були віднесені до портфеля "постачальника останньої надії", а тому на користь позивача підлягає стягненню сума боргу з нарахованими на неї інфляційними втратами, 3 % річними та пенею.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація споживача в реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.
Згідно частини 2 статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії". Наведене узгоджується зі змістом пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.
Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику "останньої надії" перелік ЕІС-кодів споживачів, які були в попередній газовій добі зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".
Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
Для здійснення діяльності постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі забезпечується функціонування окремого реєстру споживачів постачальника "останньої надії" (пункт 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як уже зазначалося, факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем у спірному періоді, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується, зокрема, листом оператора ГТС України; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ; а також відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС України щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХM19A90000621G (у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС) (а.с. 36,45-47).
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається в випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу ГТС.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.
Так, згідно з п. 2.1 типового договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3 типового договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу ГТС. Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання природного газу. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
За умовами пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання природного газу. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті. Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора ГТС та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5.1 та підпунктом 1 пункту 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.
У пункті 11.1 типового договору передбачено, що договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу ГТС. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної локації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
За відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача КНУБА зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56ХM19A90000621G.
Так, згідно наявних у матеріалах справи доказів, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХM19A90000621G у період з 02.11.2021 по 27.11.2021 становив 1,15789 тис.куб.м і такий обсяг газу правомірно, за відсутності доказів його постачання відповідачу іншим постачальником, віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Згідно пункту 4.1 розділу IV договору постачальником "останньої надії" постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання природного газу. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Пунктом 8 розділу VI Правил постачання природного газу визначено, що постачальник "останньої надії" зобов'язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов'язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника "останньої надії". Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника "останньої надії".
Починаючи з 01.12.2021, ціна природного газу розрахована відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ № 809 від 30.09.2015, в редакції постанови КМУ № 1102 від 25.10.2021, та відповідно до Правил постачання природного газу та умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" опублікована/оприлюднена на сайті позивача.
Постановою КМУ № 1102 від 25.10.2021 на період постачання, з 01.10.2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб.м з урахуванням податку на додану вартість.
Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за куб.м, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.м.
З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.
Розрахунок за поставлений постачальником "останньої надії" природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін (пункт 8 розділу VI Правил постачання природного газу).
Як вірно встановив місцевий господарський суд, позивач направляв на адресу відповідача рахунок № 32703 на оплату спожитого природного газу за період листопада 2021 року (з 02.01.2021 по 27.11.2021) в сумі 19 452,55 грн (1,15789 тис.куб.м). Відповідач, у свою чергу, факт отримання вказаного рахунку на суму 19 452,55 грн не спростував.
За висновком суду першої інстанції, який відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано, позивачем, як постачальником "останньої надії", на підставі належних та допустимих доказів доведено факт постачання відповідачу природного газу в період з 02.11.2021 по 27.11.2021 в об'ємі 1,15789 тис.куб.м загальною вартістю 19 452,55 грн.
За умовами пункту 4.4 типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Згідно статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не надано суду доказів підтвердження оплати 19 452,55 грн заборгованості. Також скаржником не надано доказів того, що у спірний період постачання природного газу здійснювалося йому будь-яким постачальником, не надано актів приймання-передачі природного газу від інших постачальників, або доказів включення відповідача до реєстру споживачів ТОВ "Газова Компанія" у спірний період, натомість в матеріалах справи наявні докази включення відповідача до реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про недоведеність позивачем факту укладання договору та поставки газу з ресурсу позивача, оскільки він має укладений та діючий договір на постачання з ТОВ "Газова компанія", з огляду на наступне.
Відповідно до Правил постачання природного газу діючий постачальник - постачальник природного газу, до реєстру споживачів якого включений cпоживач у відповідному періоді постачання.
Згідно пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором ГТС, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу та за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Як було встановлено, у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором ГТС за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 02.11.2021 по 27.11.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56ХM19A90000621G; а.с. 41-43), і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів поставлених позивачем.
Окрім того, доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що через систему Прозорро (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-07-02-004694-b) проведено закупівлю з одним учасником та укладено договір з ТОВ "Газова компанія", що діяв по 30.11.2021 на суму 130 328,00 грн, а тому у відповідача відсутні фінансові зобов'язання перед позивачем за постачання природного газу, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, з наступних підстав.
Як вбачається з сайту https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-07-02-004694-b, на який посилається апелянт, через систему Прозорро було укладено договір про закупівлю № 29/07 з ТОВ "Газова компанія" на суму 130 328,00 грн, однак відповідно до звіту від 01.11.2021 про виконання договору про закупівлю № 29/07, сторони дійшли домовленості щодо дострокового розірвання договору за згодою сторін з 31.10.2021, а отже у спірний період з 02.11.2021 по 27.11.2021 відповідач не мав договірних відносин з іншими постачальниками, у зв'язку з чим відбулось автоматичне включення оператором ГТС до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитого відповідачем, який є бюджетною установою, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем. Отже, апелянт помилково зазначає, що вказаний договір припинив свою дію 30.11.2021.
Стосовно заперечень скаржника щодо укладення типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу договір постачання природного газу постачальником укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу ГТС.
З огляду на наведені норми Правил постачання природного газу, доводи відповідача про неукладення договору з позивачем, є безпідставними.
При цьому, матеріали справи містять докази направлення двох екземплярів договору на адресу відповідача (список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек від 16.12.2021) (а.с. 49-53).
Виходячи з вищевикладеного обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 452,55 грн заборгованості за поставлений позивачем природний газ.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.
Прострочення з оплати, виходячи із умов пункту 4.4 типового договору, за спожитий природний газ у листопаді 2021 року настало з 01.01.2022.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
В ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами пункту 4.5 типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого йому природного газу, на підставі пункту 4.5 типового договору просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 355,63 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, 3 % річних в розмірі 727,48 грн за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 та інфляційні втрати в розмірі 5 920,77 грн за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 на підставі статті 625 ЦК України.
Судом першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, перевірено розрахунки позивача щодо нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат та вірно встановлено, що їх розмір за заявлені періоди є правомірним, обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Відтак, з огляду на доведеність факту порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем, заявлені позовні вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 267-285 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Київського національного університету будівництва і архітектури на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/8442/23 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/8442/23 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/8442/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук