вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" червня 2024 р. Справа№ 911/711/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від прокурора: Набок Ю.В. (службове посвідчення)
від позивачів-1,-2: не з'явився
від відповідача: Тараненко О.Ю. (самопредставництво)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2023 (повне рішення складено 23.02.2024)
у справі № 911/711/23 (суддя Смірнов О.Г.)
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
позивача-1: Державної екологічної інспекції Столичного округу
позивача-2: Ржищівської міської ради
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення 2 663 217,36 грн,
Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції Столичного округу та Ржищівської міської ради звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Богуславське лісове господарство" про стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев у розмірі 2 663 217,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2023 замінено відповідача - Державне підприємство "Богуславське лісове господарство" його правонаступником Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України".
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2023 у справі № 911/711/23 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Ржищівсткої міської ради 2 663 217,36 грн шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу. Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Київської обласної прокуратури 39 948,27 грн судового збору.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2023 у справі № 911/711/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували розмір завданої шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев через неправомірність поведінки відповідача (його вини).
Короткий зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор наголошує на тому, що акт перевірки додержанням вимог лісового законодавства та вказані в ньому розрахунки завданих збитків, проведених держлісохороною відповідно до вимог чинного законодавства, є належним та допустимими доказами у даній справі.
Крім того, прокурор зазначає, що наявна у матеріалах справи копія комісійної судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022 відповідає критеріям положень ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на переконання прокурора, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вищезгаданими доказами підтверджується факт вчинення відповідачем правопорушення природоохоронного законодавства та завдання державі шкоди незаконною порубкою лісових насаджень
Короткий зміст відповіді відповідача на відзив прокурора та узагальнення її доводів
У відповіді на відзив прокурора, відповідач зазначає, що висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022 не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей, на підставі яких було здійснено прокурором розрахунок.
При цьому, відповідач зауважує на тому, що прокурором не надано жодних рішень суду по розгляду кримінального провадження, яким може бути встановлена вина в нанесені відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.
Узагальнений виклад позиції позивачів-1,-2
Позивачі-1,-2 не скористалися своїм правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу. Неподання письмових відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024, апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2023 у справі № 911/711/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/711/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2023 у справі № 911/711/23; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 19.06.2024.
В судове засідання, яке відбулося 19.06.2024, з'явилися прокурор та представник відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Представники позивачів-1,-2 в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в їх електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа (ухвали суду від 06.05.2024).
Враховуючи, що явка представників позивачів-1,-2 у судове засідання судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивачів-1,-2.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У липні 2019 відповідно до наказу Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 № 84 "Про проведення позапланової перевірки Державного підприємства "Ржищівський лісгосп" проведено позапланову перевірку на предмет наявності самовільних рубок в структурних підрозділах Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" за результатами якої виявлено незаконні рубки лісопродукції у ряді лісництв даного підприємства, зокрема у Ходорівському лісництві Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство".
Так, в результаті санітарної вибіркової рубки кварталу 12 виділу 14 на площі 6 га згідно лісорубного квитка № 003972 від 04.06.2018 через порубку більшої кількості дерев, ніж визначені дозвільним документами, завдано шкоду на суму 265 049, 74 грн.
Також, в ході заготівлі деревини штатною бригадою (Брага С.О. і Штанько С.О., наряд на заготівлю № 28 від 28.03.2019) заплановано проведення доцільної санітарної рубки на підставі лісорубного квитка № 007794 від 28.01.2019 в кварталі 14 виділі 2.2 Ходорівського лісництва. Однак, фактично рубка проводилася в кварталі 14 виділах 3 та 13 Ходорівського лісництва без лісорубного квитка, в результаті чого сума збитків склала 1 508 419, 94 грн.
Аналогічно, на підставі лісорубного квитка № 003996 від 20.09.2018 заплановано проведення санітарної вибіркової рубки ФОП Брага С.О. в кварталі 14 виділі 13 на площі 5,3 га Ходорівського лісництва. Водночас, фактично рубка в даному виділі не проводилася. Рубку проведено в кварталі 14 виділі 3 Ходорівського лісництва без лісорубного квитка, в результаті чого сума збитків склала 882 473, 40 грн.
Згідно з актом перевірки по Державному підприємству "Ржищівське лісове господарство" від 18.07.2019, шкода, заподіяна лісовому господарству внаслідок самовільної рубки у Ходорівському лісництві Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" склала 2 655 943,08 грн.
Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022, проведеної в рамках кримінального провадження № 12019110000000670 від 11.09.2019, загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки дерев на території кварталу 12 виділу 14, кварталу 14 виділу 13, кварталу 14 виділу 3 та кварталу 14 виділу 3(13) склав 2 663 217,36 грн.
Вказану експертизу було проведено на підставі вивчення польових перелікових відомостей дерев, призначених у рубку по Ходорівському лісництву Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" - квартал 12 виділ 14 від 23.05.2018, якими передбачалася вирубка дерев, та перелікових відомостей по пнях відносно Ходорівського лісництва - квартал 12 виділ 14 від 16.07.2019, квартал 14 виділ 13 від 16.07.2019, квартал 14 виділ 3 від 17.07.2019 і квартал 14 виділ З (13) згідно яких комісією встановлено фактичну кількість пнів на ділянках, копій звітів, лісорубних квитків, матеріалів відводів, рапортів про рух лісопродукції.
На дослідження надано розрахунки шкоди по Ходорівському лісництву (у розрізі перелічених вище кварталів та виділів), складені провідним інженером з охорони та захисту лісу Державного підприємства "Фастівське лісове господарство" Клевакою П.В., який увійшов до складу бригади № 3 перевірки Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство".
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведення позапланової перевірки в Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" згідно наказу від 27.08.2019 № 87-од проведено службове розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950.
За результатами службового розслідування відносно порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки наказом Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" від 25.09.2019 № 96-од до дисциплінарної відповідальності притягнуто помічника лісничого Ходорівського лісництва Бойчука В.В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор також зазначив, що відповідно до норм законодавства у сфері охорони лісів, організація і забезпечення охорони та захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів, а порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності, зокрема відповідача, що і стало причиною виникнення даного спору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2023 у справі № 911/711/23 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Ржищівсткої міської ради 2 663 217,36 грн шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу. Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Київської обласної прокуратури 39 948,27 грн судового збору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природною середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
В силу приписів ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
За умовами ст.ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Так, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
За інформацією Державного підприємства "Богуславське лісове господарство" квартали 12, 14 Ходорівського лісництва перебувають в межах Ржищівської об'єднаної територіальної громади.
Згідно з п. 1.1 статуту Державного підприємства "Богуславське лісове господарство" (нова редакція), останнє є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 09.06.2021 № 347 "Про припинення державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення".
Відповідно до положень п. 3.1 статуту Державного підприємства "Богуславське лісове господарство" (нова редакція) підприємство створене з метою, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
За правилами п. 3.2 статуту Державного підприємства "Богуславське лісове господарство" (нова редакція) основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним порушенням у сфері лісового та мисливського господарства, дотримання правил і норм використання лісів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, що забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх захисту та відтворення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 № 84 "Про проведення позапланової перевірки Державного підприємства "Ржищівський лісгосп" проведено позапланову перевірку на предмет наявності самовільних рубок в структурних підрозділах Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство", за результатами якої виявлено незаконні рубки лісо продукції.
Так, в акті перевірки у Ходорівському лісництві Державного підприємства "Ржищівське лісове господарство" від 18.07.2019, далі - акт, встановлено, що:
- в результаті санітарної вибіркової рубки кварталу 12 виділу 14 на площі 6 га згідно лісорубного квитка № 003972 від 04.06.2018 через порубку більшої кількості дерев на 65 од., ніж визначені дозвільним документами, а результаті чого завдано шкоду на суму 265 049,74 грн;
- в ході заготівлі деревини штатною бригадою (Брага С.О. і Штанько С.О., наряд на заготівлю № 28 від 28.03.2019) заплановано проведення суцільної санітарної рубки на підставі лісорубного квитка № 007794 від 28.01.2019 в кварталі 14 виділі 2.2 Ходорівського лісництва. Однак, фактично рубка проводилася в кварталі 14 виділах 3 та 13 Ходорівського лісництва без лісорубного квитка. В результаті самовільної рубки зрубано 340 дерев, сума збитків склала 1 508 419, 94 грн;
- на підставі лісорубного квитка № 003996 від 20.09.2018 заплановано проведення санітарної вибіркової рубки ФОП Брага С.О. в кварталі 14 виділі 13 на площі 5,3 га Ходорівського лісництва. Фактично рубка в даному виділі не проводилася. Рубку проведено в кварталі 14 виділі 3 Ходорівського лісництва без лісорубного квитка. В результаті самовільної рубки зрубано 340 дерев, сума збитків склала 882 473,40 грн.
Згідно з актом перевірки по державному підприємству "Ржищівське лісове господарство" від 18.07.2019, шкода, заподіяна лісовому господарству внаслідок самовільної рубки у Ходорівському лісництві Державному підприємству "Ржищівське лісове господарство" складає 2 655 943, 08 грн.
Так, відповідно до наказу Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства "Про результати про ведення позапланової перевірки Державного підприємства "Ржищівський лісгосп" № 99 від 08.08.2019 за результатами перевірки встановлено загальна сума фінансових порушень, що призвели до втрат - 5 402 516,98 грн.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 31490/31491/19-71/2988/20-71/3196/20-71 від 24.01.2022, проведеної в рамках кримінального провадження № 12019110000000670 від 11.09.2019, в якому зазначено, що на дослідження надані розрахунки шкоди по кварталу 12 виділу 14, кварталу 14 виділу 13, кварталу 14 виділу 3 та кварталу 14 виділу 3(13) Ходорівського лісництва, складений провідним інженером ОЗЛ Клевакою П.Л., згідно яких загальний розмір шкоди від самовільних рубок становить 2 655 943, 08 грн.
Також зазначено, що з урахуванням проведених розрахунків, встановлений згідно акта перевірки по Державному підприємству "Ржищівське лісове господарство" від 18.09.2019 розмір матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок незаконних порубок лісу у Ходорівському лісництві розрахунково підтверджується у розмірі 2 663 217,36 грн та у зв'язку із чим виникли розбіжності між розрахунком експертів та актом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаними доказами підтверджується факт вчинення відповідачем правопорушення природоохоронного законодавства та завдання державі шкоди незаконною порубкою лісових насаджень.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відтак, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Частиною 2 ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
При цьому, цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 21.12.2018 у справі № 917/19/18).
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Нормами чинного законодавства, зокрема, Лісовим кодексом та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
Тобто, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 906/133/18 від 09.12.2019.
Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем, всупереч встановлених вимог законодавства, не було здійснено належних заходів для збереження лісонасаджень на земельних ділянках, постійним користувачем яких він є.
Зазначене вище свідчить про наявність як вини відповідача, так і його протиправної поведінки, а також причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, яка спричинила державі збитки.
Судовою колегією не беруться до уваги заперечення відповідача стосовно недоведеності прокурором вини відповідача чи його посадових осіб у вчиненні вказаного порушення, у зв'язку із тим що, за змістом наведених вище норм природоохоронного законодавства за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок.
За наведених обставин, прокурором доведена наявність вини відповідача у незабезпеченні охорони та збереженні лісових насаджень від незаконних рубок із земель лісового фонду на підвідомчій йому території. Вказана бездіяльність призвела до завдання збитків державі, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між такою бездіяльністю та завданою матеріальною шкодою.
За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу, у розмірі 2 663 217,36 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
В свою чергу, викладені прокурором у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2023 у справі № 911/711/23 - без змін.
Матеріали справи № 911/711/23 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.07.2024.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська