справа № 274/4277/24
н/п 2-а/0274/49/24
Рішення
Іменем України
24.07.2024 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судових засідань - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови -
ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з даним адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2132359 від 12.05.2024 року відносно нього за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постановою поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Бурика В.В. серії ЕНА № 2132359 від 12.05.2024 року його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до змісту постанови, він 12.05.2024 року о 17 год. 48 хв. на 244 км автодороги М 21, керуючи транспортним засобом Форд Мондео д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила розташування автомобіля на проїзній частині, рухався по крайній лівій смузі, в той час коли права крайня смуга була вільна, чим порушив п.п. 11.5 ПДР України. Зазначає, що винним себе не визнає, при цьому зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував, інспектором при складанні даної постанови недотримано вимог Конституції України та КУпАП, постанова винесена з порушеннями норм законодавства, є необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи. Таким чином, відповідачем помилково його притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, що є прямим порушенням принципу законності. Зазначає, що будь-яких доказів його вини відповідачем не надано.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 20.05.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху ( а.с. 14-15).
24.05.2024 року ОСОБА_1 на адресу суду подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 20.05.2024 року ( а.с. 17-22).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.05.2024 року даний адміністративний позов було прийнято до розгляду, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 12 червня 2024 року ( а.с. 25-26).
11.06.2024 року представником відповідача ОСОБА_2 на адресу Бердичівського міськрйонного суду скеровано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 . Згідно даного відзиву просять відмовити у задоволенні позовних вимог ( а.с. 32-38).
12.06.2024 року ОСОБА_1 на адресу суду спрямовано відповідь на відзив ( а.с. 47-48).
Позивач в судове засідання не з'явився, спрямував до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання також не прибула, відповідно до відзиву на позов просить розгляд справи провести за її відсутності.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З долученої до справи копії постанови поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Бурика В.В. серії ЕНА № 2132359 від 12.05.2024 року вбачається, що позивача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до змісту постанови, позивач 12.05.2024 року о 17 год. 40 хв. на 244 км автодороги М 21 Житомир-Виступовичі- М.Подільський керуючи транспортним засобом Форд Мондео д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по крайній лівій смузі, в той час коли права крайня смуга була вільна, чим порушив п.п. 11.5 ПДР України ( а.с. 11).
З оглянутого в судовому засіданні відеоматеріалу, наданого з відео реєстратора патрульної поліції, не вбачається що позивач керуючи транспортним засобом рухався по крайній лівій смузі проїзної частини, в той час коли права крайня смуга була вільна або здійснив будь-яке інше порушення Правил дорожнього руху України, оскільки відеозапис фіксує подію вже після зупинення транспортного засобу, тому встановити дійсну причину зупинки автомобіля під керуванням позивача суд не має можливості. Однак з наданого відеозапису вбачається, що позивач не погоджується з доводами поліцейського, що він здійснив порушення ПДР ( а.с. 44).
Згідно з ч. 3 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 листопада 2015 року № 1376 якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3КУпАП.
Оскаржувана постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.
Маючи, перед прийняттям оскаржуваної постанови заперечення позивача щодо обставин спірного правопорушення, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, скласти протокол про адміністративне правопорушення, зібрати докази, які б підтверджували порушення правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але такі докази представником відповідача суду не представлено. За таких обставин суд не вправі вважати доведеним факт правопорушення.
У відповідності до вимог п. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, всупереч вищевказаним вимогам, представником відповідача не представлено до суду достатніх та належних доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок, оскільки позивач відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ " Про судовий збір " звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом , як інвалід 2 групи.
Керуючись ст. 2, 77, 241, 243-246, 257-263, 286, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2132359 від 12.05.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.
Суддя : Т.М. Вдовиченко