"02" листопада 2010 р. Справа № 4/133/10
Позивач Відкрите акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль”,
вул. Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54002
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “С.К.М.Шіпінг”,
пр-т Леніна, 74/2, кв. 2, м. Миколаїв, 54017
Суддя Дубова Т.М.
Від позивача - Ходикін М.М. довіреність № 09/63 від 07.10.10р.
Від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу в сумі 1645,05 грн., інфляції в сумі 237,16 грн. за період з грудня 2009р. по серпень 2010р., 3% річних в сумі 91,91 грн. за період з 01.12.09р. по 30.08.10р. та пені в сумі 1645,05 грн. за період з березня по серпень 2010р.
Відповідач про час судового засідання належним чином повідомлений за юридичною адресою, зазначеною у позовній заяві, відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.спр. 44), але вимог ухвали суду від 08.10.10р. не виконав, відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.
Розглянувши матеріали справи за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2841 про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 3619,17 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за цим договором, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 525, 526, 509, 599, 625 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
01.02.2005р. сторони уклали договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2841 з додатками (арк.спр. 26-31), згідно якого позивач відпустив відповідачу теплову енергію за період з грудня 2009р. по квітень 2010р. на загальну суму 1645,05 грн., що підтверджується нарядом на підключення до системи теплопостачання від 31.10.09р. та щомісячними рахунками позивача (арк.спр. 10, 16-25).
Визначений договір, відповідно до п. 9.4 щоразу було пролонговано, так як від жодної з сторін не надходило повідомлення про його припинення.
Пунктами 6.2, 6.3 договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду був зобов'язаний сплачувати позивачу вартість, зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Згідно п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, розрахунковим способом.
На оплату спожитої теплоенергії відповідачу були вручені щомісячні рахунки на загальну суму 1645,05 грн. (арк.спр. 16-25).
Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за надану теплову енергію станом на час пред'явлення позову не розрахувався.
Таким чином, станом на час порушення справи борг відповідача за теплову енергію складав 1645,05 грн., який підлягає стягненню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, нарахована позивачем інфляція в сумі 237,16 грн. за період з грудня 2009р. по серпень 2010р. підлягає задоволенню частково в сумі 223,67 грн. із застосуванням знижуючих коефіцієнтів у квітні-липні 2010 року.
Згідно п. 7.4.2 договору та на підставі ЗУ «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»позивачем нарахована пеня в розмірі 1,0% належної до сплати суми за кожен день прострочки за період з 01 березня по 30 серпня 2010р. в сумі 3006,60 грн., але враховуючи абз. 3 ст. 1 Закону сума пені не має перевищувати більше 100 відсотків загальної суми боргу, отже позивач просив стягнути суму 1645,05 грн.
Між тим, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 155,06 грн., оскільки відповідно до ст.7 Господарського Кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються насамперед Конституцією України та цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України та ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, розмір пені, виходячи з подвійної ставки НБУ період з 01 березня по 30 серпня 2010р. складав би 155,06 грн.
Тому, нарахування позивачем пені в розмірі 1,0 % в сумі 1645,05 грн. за несвоєчасну сплату боргу в сумі 1645,05 грн., не відповідає вимогам загальних засад цивільного законодавства, визначених у ст.3 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності.
Щодо нарахування позивачем 3% річних за період з 01.12.09р. по 30.08.10р. в сумі 91,91 грн., які підтверджені розрахунком позивача (арк.спр. 8), відповідачем не заперечений, то позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення боргу не надав.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “С.К.М.Шіпінг” (пр-т Леніна, 74/2, кв. 2, м. Миколаїв, код 32655376) на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, код 30083966) суму 1645,05 грн. боргу, 223,67 грн. інфляції, 91,91 грн. 3% річних, 155,06 грн. пені, 59,63 грн. держмита та 137,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу.
На суму 13,49 грн. інфляції та 1489,99 грн. пені в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Суддя Т.М.Дубова
Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 02.11.2010р.