09.07.2024 Справа №607/14971/24 Провадження №3/607/6522/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , приватного підприємця,
за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №325073 від 25 червня 2024, 24 червня 2024 року, о 18 год. 18 хв. в м. Тернопіль, вул. Л. Українки, 8 гр. ОСОБА_1 будучи батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустив сина до керування ТЗ Mercedes-Benz G55 AMG д.н.з. НОМЕР_1 , який перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 чим порушив вимоги п. 34 ПДР України та при цьому не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 А ПДР України, чим вчинив адмін. правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП, відтак ОСОБА_1 притягується до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи 09 липня 2024 року на 10 год. 00 хв. в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області був належним чином повідомлений, про що свідчить його особистий підпис біля графи «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», що підтверджує факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність вказаного провадження. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачено, що вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
Так, за умовами п.2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Також, розділу 34 ПДР Горизонтальна розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири й більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами. Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.
Частина 1 ст. 122 КУпАП, передбачає відповідальність в тому числі за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 122 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №325073 від 25 червня 2024 року;
- відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що він намагаючись відволікти сина від втрати матері дійсно передав керування транспортним засобом своєму неповнолітньому сину ОСОБА_2 , якому 14 років та який рухаючись по вул. Лесі Українки перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки. Відтак працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол за ч. 3 ст. 184 КУпАП та постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також роз'яснено права та обов'язки.
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2471555 від 25 червня 2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП на накладено штраф в розмірі 3 400 грн. Із змісту постанови вбачається, що 24 червня 2024 року о 18 год. 18 хв. в м. Тернопіль по вул. Лесі Українки, 8, водій ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом особі, яка не має права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.9. ґ ПДР України.
- рапортом інспектора взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Гинди М. від 25 червня 2024 року, згідно якого, 25 червня 2024 року розглядаючи звернення небайдужих громадян та відео із соціальних мереж про те, що 24 червня 2024 року о 18 год. 18 хв. в м. Тернополі по вул. Лесі Українки, 8, невідомий громадянин посадив свого сина за кермо транспортного засобу MERCEDES-BENZ G55 AMG, д.н.з. НОМЕР_2 , який при цьому перетнув д.р. 1.3 Подвійну суцільну лінію. Було розшукано власника даного транспортного засобу, ним виявився ОСОБА_1 який в ході спілкування зізнався, що посадив свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за кермо даного транспортного засобу, оскільки старається таким чином розрадити сина, так як в нього пару днів назад померла мати.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях неповнолітнього ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом та ч. 1 ст. 122 КУпАП - порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Разом з тим, так як станом на момент вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_2 не досягнув 16-ти річного віку, вважаю, на підставі ч. 3 ст. 184 КУпАП, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд звертає увагу на вимоги ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605 гривень 60 копійок.
Керуючись статтями ч. 2 ст. 33, ст. 40-1, ч. 1 ст. 175-1, ч. 3 ст. 184, ст.ст. 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяН. Р. Кунець