23.07.2024 Справа №607/15583/24 Провадження №3/607/6817/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справ, які надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гніздичне Збаразького району Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
12.07.2024 року близько 22 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлював на її адресу словесні образи, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої, чим порушив вимоги пунктів 3, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Окрім того, 12.07.2024 року близько 22 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_3 , а саме висловлював словесні образи та погрози, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим порушив вимоги пункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення №607/15583/24 (провадження №3/607/6817/2024) та №607/15584/24 (провадження №3/607/6818/2024) щодо ОСОБА_1 підлягають об'єднанню в одне провадження.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судовому засіданні роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, заяв та клопотань не надходило. При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визнав повністю, однак пояснив, що його дії за викладених у складених відносно нього протоколів обставин були спровоковані його дружиною ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 .
Допитані безпосередньо у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили фактичні обставини вчинення відносно них зі сторони ОСОБА_1 12.07.2024 року близько 22 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , домашнього насильства, які викладені у складених відносно нього протоколах про адміністративні правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 р. І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 р. І вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 р. І зазначеного Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, така доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД №162140 та серії ВАД №277015 від 12.07.2024 року, складених у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративних правопорушень, які ставляться у провину ОСОБА_1 ; електронних рапортах інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Іваник Д.В. від 13.07.2024 року; додатку 2 до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (пункт 1 розділу ІІ) - протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу події від 12.07.2024 року; письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12.07.2024 року; копіях термінових заборонних приписів стосовно кривдника серії АА №331811 та серії АА №331812 від 12.07.2024 року; копіях додатків до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства - формах оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (пункт 1 розділу ІІ) від 12.07.2024.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , які мали місце 12.07.2024 року близько 22 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При цьому переконливих обставин, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, судом не встановлено.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку, дані про його особу, який є пенсіонером та щодо якого відсутні відомості у матеріалах справи про притягнення його до адміністративної відповідальності раніше, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати щодо нього, у відповідності з вимогами ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки санкції за вчинені правопорушення є рівнозначними, а саме у вигляді штрафу.
При цьому суд констатує відсутність у даному конкретному випадку правових підстав для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто який на момент розгляду вказаної справи перебуває у віці шістдесяти шести років, іншого виду адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме у виді громадських робіт, з огляду на встановлену положеннями ч. 3 ст. 30-1 КУпАП пряму заборону призначення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт чоловікам, старше 60 років.
Окрім цього, слід зазначити про те, що для застосування передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, яке є більш суворим у порівнянні з адміністративним стягненням у виді штрафу, у вказаному випадку достатніх підстав не убачається.
За таких обставин, застосування такого заходу як штраф, на думку суду, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 33-36, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №607/15583/24 (провадження №3/607/6817/2024) та №607/15584/24 (провадження №3/607/6818/2024) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, об'єднаній справі присвоїти №607/15583/24.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративних правопорушень з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
СуддяІ. М. Царук