Кіровоградської області
"21" жовтня 2010 р.Справа № 14/115
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 14/115
за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Онуфріївської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, смт. Онуфріївка
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держкомзему в Кіровоградській області, м. Кіровоград
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, відшкодування шкоди в сумі 44 827,61 грн.
Представники сторін:
від прокуратури - Деревінська О.С., помічник природоохоронного прокурора, посвідчення № 835;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 2447 від 29.09.2010;
від 3-ї особи - участі не брали;
В судовому засіданні 19.10.2010 року оголошувалась перерва до 21.10.2010 року 16 год. 00 хв.
Прокурором подано позов про зобов”язання приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 46 га та стягнення з відповідача шкоди розміром 44 827,61 грн. заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Прокурором подано уточнення предмету позову, згідно яких прокурор просить суд зобов”язати приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 16 га, що знаходяться за межами села Вишнівці Онуфріївського району Кіровоградської області, яка межує від А до Б - землі загального користування Вишнівцівської сільської ради, від Б до В -землі в користуванні ФГ “Агро-Альянс”, від В до А - землекористування Камбурліївської сільської ради, а також площею 30 га, що знаходяться за межами села Вишнівці Онуфріївського району Кіровоградської області, яка межує від А до Б -землі загального користування Вишнівцівської сільської ради, від Б до В -землі в користуванні ТОВ “Злагода”, від В до Г -землекористування Камбурліївської сільської ради, від Г до А -землі користування ФГ “Агро-Альянс” та стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 шкоду розміром 44 827,61 грн. заподіяну внаслідок самовільного зайняття вказаних земельних ділянок.
Позивач позов підтримав, в судому засіданні участі не приймав, просив суд слухати справу без участі представника Онуфріївської районної державної адміністрації.
Третя особа власну позицію щодо заявлених позовних вимог суду не подала.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги прокурора не визнав.
Посилаючись на рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. по справі №3-рп/99, відповідач стверджує, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тобто для звернення прокурора до суду останньому необхідно довести, що він діє в інтересах органу місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження виконавчої влади. Відповідно до статей 13-17 Земельного кодексу України, зазначає відповідач, визначено повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин і серед цих органів не зазначено сільські, селищні, міські ради, які є лише представницькими органами відповідних територіальних громад без надання їм функцій виконавчих органів, оскільки стаття 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає сільські, селищні, міські ради як представницькі органи місцевого самоврядування, які здійснюють свої функції від імені та в інтересах відповідних територіальних громад. Отже прокурор не мав підстав для звернення з позовом до суду.
Посилаючись на рішення Вишнівцівської сільської ради №258 від 31.01.2006 р. відповідач вказує, що сільською радою було погоджено надання в оренду земельної ділянки загальною площею 46,0 га із земель резервного фонду Вишнівцівської сільської ради.
25.04.2006 р. Онуфріївська районна рада прийняла висновок №9-86\1 про погодження права на надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її в оренду. Отже відсутні підстави вважати, що земельна ділянка займалася відповідачем самовільно.
Крім того, відповідач стверджує, що розгляд подібної категорії справ здійснюється в порядку адміністративного судочинства. Отже господарським судом порушено провадження у даній справі з недотриманням правил підвідомчості даного спору.
У відзиві на позов йдеться посилається на постанову Онуфріївського районного суду від 21.08.2010 р., відповідно до якої притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по статті 53-1 КУпАП визнано, начебто, незаконним.
Заслухавши представника прокуратури, відповідача та представника відповідача, дослідивши подані докази та вивчивши всі обставини справи, господарський суд
Головним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Онуфріївському районі за участю землевпорядника Вишнівцівської сільської ради у присутності приватного підприємця ОСОБА_1, відповідно до вимог статей 6,10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства відповідачем.
За результатами перевірки встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки резервного фонду Вишнівцівської сільської ради за межами с. Вишнівці і використання для вирощування сільськогосподарських культур загальною площею 46 га. На день перевірки земельна ділянка засіяна кукурудзою , ячменем та соняшником. Розпорядження про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 головою Онуфріївської РДА не приймалося. Документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою відсутні, що є порушенням пунктів 2,3 статті 125 Земельного кодексу України. Дані факти зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.07.2010 р. ( а.с. 9), складено акти обстеження земельної ділянки №3 від 08.07.2010 р., №4 від 08.07.2010 р.(а.с.10-13), видано припис про усунення виявлених порушень №0039 від 08.07.2010 р. ( а.с.14-15), складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.07.2010 р. №0021 (а.с.16-17), винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 08.07.2010 р. №0021 (а.с.18-19), здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за межами населеного пункту с. Вишнівці(а.с.20 -23).
Не погодившись з постановою про адміністративне стягнення від 08.07.2010 р. №0021, ОСОБА_1 звернулася до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом до відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 21.08.2010 р. по справі №2-а-317\2010 р., яка набрала законної сили 01.09.2010 р., постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.07.2010 р. №0021 винесену головним державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Онуфріївському районі Гончаренко О.П. про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 255,00 грн. на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 53-1 КУпАП в частині накладення штрафу залишено в силі, а в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 44 827,61 грн. скасовано(а.с.39-40).
Господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі в силу наступного.
Відповідно до пункту 12 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки(акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.
З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки загальною площею 46 га, в тому числі 16 га та 30 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у резервному фонді Вишнівцівської сільської ради та використовувались відповідачем, знаходяться за межами населеного пункту с. Вишнівці Онуфріївського району Кіровоградської області.
Даний факт підтверджують довідка відділу Держкомзему у Онуфріївському районі від 18.10.2010 р. №523 (а.с.65), акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.07.2010 р. (а.с.9), акти обстеження земельної ділянки №№3,4 від 08.07.2010 р. (а.с.10-13). Факт знаходження спірних земельних ділянок за межами с. Вишнівці в судовому засіданні підтвердила приватний підприємець ОСОБА_1
Таким чином, повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками здійснює Онуфріївська районна державна адміністрація, як орган виконавчої влади.
Відповідно до статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором подано позов в інтересах держави саме в особі Онуфріївської районної державної адміністрації, як органу державної влади, якому законом представлені повноваження виконавчої влади, а не в особі органу місцевого самоврядування -Вишнівцівської сільської ради, як помилково зазначає відповідач.
За таких обставин, господарський суд вважає правомірним подачу прокурором даного позову.
Стосовно доводів відповідача про підвідомчість даного спору адміністративним судам суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Відповідно до статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб”єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Звертаючись з позовом у справі, прокурор заявив вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, повернення її власникові з відповідним відшкодуванням завданих збитків. Тобто предметом даного спору не є здійснення певних владних управлінських функцій, а навпаки -відновлення порушеного права власника спірної земельної ділянки (спір про право) в особі Онуфріївської районної державної адміністрації відповідно до положень статей 152,212 Земельного кодексу України.
За таких обставин, доводи відповідача про підвідомчість даного спору адміністративним судам є безпідставними та необґрунтованими.
В силу статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені статтею 126 Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Одним із порушень земельного законодавства, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, є самовільне зайняття земельних ділянок, що передбачено статтею 211 Земельного кодексу України.
Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” із змінами, внесеними Законом України №271-VІ від 15.04.2008 року, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 цього Кодексу встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано документів, підтверджуючих наявність у нього права власності або права користування спірною земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, на час проведення уповноваженим органом перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Відсутні також рішення органу виконавчої влади, а саме Онуфріївської районної державної адміністрації, про надання у користування відповідачу спірних земельних ділянок.
Господарський суд не може прийняти як доказ правомірного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок рішення Вишнівцівської сільської ради №258 від 31.01.2006 р. “Про погодження надання в оренду земельної ділянки з земель резервного фонду Вишнівцівської сільської ради”, №365 від 20.07.2010 р. “”Про погодження поновлення та надання в оренду земельної ділянки з земель резервного фонду Вишнівцівської сільської ради”, висновок Онуфріївської районної ради №9-86\1 від 25.04.2006 р. “Про погодження права на надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі в оренду”, оскільки згідно пункту 12 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України повноважним органом щодо спірних земельних ділянок є Онуфріївська районна державна адміністрація, а не Вишнівцівська сільська рада чи Онуфріївська районна рада. Крім того, рішеннями на які посилається відповідач Вишнівцівська сільська рада погодила надання в оренду спірних земельних ділянок, але не надала відповідачу спірні земельні ділянки у користування.
Згідно статі 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Відповідно до статті 13 цього Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Отже, докази здійснених відповідачем проплат за користування спірними земельними ділянками, як орендної плати (а.с.83--108), при відсутності належним чином оформлених договорів оренди, свідчить про безпідставне перерахування відповідачем та безпідставне отримання Вишнівцівською сільською радою зазначених платежів.
Факт самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок підтверджено, як матеріалами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оформленими відділом Держкомзему у Онуфріївському районі, так і постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області у справі №2-а-317\2010 р., яка набрала законної сили та відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України є обов”язковим для господарського суду.
Згідно вищезазначеної постанови судом залишено в силі постанову відділу Держкомзему у Онуфріївському районі про накладання адміністративного стягнення від 08.07.2010 р. №0021 у вигляді штрафу на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 53-1 КУаАП.
Таким чином судом підтверджено визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статею 53-1 КуаАП (самовільне зайняття земельної ділянки).
Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що самовільне зайняття земельних ділянок є одним з порушень за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Відповідно до пункту 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами. При цьому відповідно до пункту 4 вказаної Методики розмір заподіяної шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки визначається виключно виходячи з площі земельної ділянки, середньорічного доходу та коефіцієнтів функціонального використання земель і індексації нормативної грошової оцінки земель.
На підставі матеріалів перевірки у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963, здійснено розрахунок шкоди, що становить заявлену до стягнення суму у розмірі 44 827,61 грн.
Оскільки самовільне зайняття земельної ділянки має наслідком відповідно до положень вказаної Методики спричинення шкоди у розмірі, що встановлюється у визначеному нею порядку, розрахунок шкоди здійснено уповноваженим на це органом, суд вважає обґрунтованою вимогу прокурора про стягнення 44 827,61 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки відповідачем.
Крім того, відповідно до приписів статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, у випадках самовільного зайняття земельних ділянок чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується особою, що її заподіяла. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов”язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв”язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв”язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв”язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода -наслідком.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає правомірним нарахування та стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок в розмірі 44 827,61 грн.
Посилання відповідача на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області по справі №2-а-317\2010 р., якої скасовано постанову про накладання адміністративного стягнення від 08.07.2010 р. №0021 в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 44 827,61 грн., не може бути прийнято судом до уваги.
Постанова про накладання адміністративного стягнення від 08.07.2010 р. №0021 у відповідності до вимог статей 24,33, 238-1, 283 КУпАП передбачала накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу та не передбачала стягнення шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, і лише її мотивувальна частина констатувала, що внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки заподіяно матеріальну шкоду на суму 44 827,61 грн., яка розрахована відповідно до Методики.
Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Відповідач надав суду довідку від 11.10.2010 р. №1007, видану виконавчим комітетом Вишнівцівської сільської ради про те, що 24.09.2010 р., вх.№27 зареєстрована заява громадянки ОСОБА_1 “Про припинення користування земельною ділянкою”, яка не є достатнім доказом щодо звільнення та повернення відповідачем Онуфрівської райдержадміністрації спірних земельних ділянок.
За викладених обставин, господарський суд задовольняє позов в повному обсязі.
Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов"язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 16 га, що знаходяться за межами села Вишнівці Онуфріївського району Кіровоградської області, яка межує від А до Б - землі загального користування Вишнівцівської сільської ради, від Б до В - землі в користуванні ФГ "Агро-Альянс", від В до А - землекористування Камбурліївської сільської ради; площею 30 га, що знаходяться за межами села Вишнівці Онуфріївського району Кіровоградської області, яка межує від А до Б - землі загального користування Вишнівцівської сільської ради, від Б до В - землі в користуванні ТОВ "Злагода", від В до Г - землекористування Камбурліївської сільської ради, від Г до А - землі користування ФГ "Агро-Альянс".
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 44 827,61 грн. шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, перерахувавши кошти Вишнівцівській сільській раді на р/р 31517921700365 в ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 23680428, код бюджетної класифікації 24062100.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) - державне мито в сумі 448,27 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31214264700002, код 24145329) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя С.Б.Колодій
Повне рішення складено - 26.10.2010 р.