Справа № 496/2535/24
Провадження № 3/496/1690/24
17 липня 2024 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеський області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
22.03.2024 року о 15.34 годин в Одеській області, Одеському районі, автодорога М05 Київ-Одеса 452 км + 800 м, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та продуття алкотестеру «Drager» на місці зупинки відмовився під відеозапис.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до постанови Біляївського районного суду Одеської області від 06.11.2023 року.
На підставі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом був здійснений виклик ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 22.04.2024 року, 20.06.2024 року та 17.07.2024 року, шляхом направлення судових повісток на адресу мешкання, що вказана в матеріалах справи.
До судових засідань ОСОБА_1 не з'явився, про причини не явки суд не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи від нього не надходило, тим самим позбавив себе можливості надати особисто пояснення щодо обставин адміністративного правопорушення, а тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 905019 від 22.03.2024 року, довідкою про повторність вчинення адміністративного правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, постановою Біляївського районного суду від 06.11.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП та дослідженим відеозаписом, згідно якого встановлено факт відмови ОСОБА_1 від продуття алкотестеру «Drager» на місці зупинки та проходження медичного огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки старшого інспектора ВАП УПП в Одеській області - Бойко М., посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 видавалось.
Крім того, санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, а також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають з ознаками стану алкогольного сп'яніння, обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено, тому з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, також враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 раніше вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, належних висновків для себе не зробив та знову керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, тому суд вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статі за якою кваліфіковані його дії, без оплатного вилучення транспортного засобу, вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_2 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 2, 283, 284, 287, 288 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв