Справа № 496/8739/23
Провадження № 2/496/2212/24
24 липня 2024 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Сокалюк В.П. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання домоволодіння спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину житлового будинку та поділ в натурі домоволодіння, визнання недійсним договору дарування житлового будинку, стягнення моральної шкоди, -
В проваджені Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.
23.07.2024 року представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 202,4 кв.м., житловою площею 65 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи вказану заяву про забезпечення позову, представник заявника посилається на те, що у спірному житловому розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає громадянин, який назвався ОСОБА_4 , разом із своєю сім'єю, зазначена особа заявила позивачці про те, що нібито вже придбала вказаний будинок у ОСОБА_3 , при цьому відмовляється надати правоустановчі документи. Накладення арешту на спірний житловий будинок ніяким чином не завдають збитків відповідачу чи третій особі, позивачка надає згоду в разу необхідності, внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі визначеному судом, в якості зустрічного забезпечення.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
На підставі ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
На підставі п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що предметом спору є встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання домоволодіння спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину житлового будинку та поділ в натурі домоволодіння, визнання недійсним договору дарування житлового будинку, стягнення моральної шкоди.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.11.2023 року, третій особі ОСОБА_3 належить на праві власності житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи те, що позивачем надано відомості про належність нерухомого майна відповідачу, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Що стосується заходів зустрічного забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частиною 3 статті 154 ЦПК України передбачено вичерпний перелік випадків, коли суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, а саме, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Судом встановлено, що позивач має зареєстроване місце проживання, а саме АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту з відміткою про реєстрацію місця проживання фізичної особи. Тобто відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Крім того, єдиним обмеженням для третьої особи, яке може бути спричинене забезпеченням позову, є неможливість відчуження вказаного будинку, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав в даному випадку для зустрічного забезпечення.
Отже, суд прийшов до висновку про задоволення заяви представника заявника про забезпечення позову у вищевказаний спосіб, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 149, 151 - 154, 353 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача - адвоката Сокалюк В.П. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання домоволодіння спільною сумісною власністю, визнання права власності на частину житлового будинку та поділ в натурі домоволодіння, визнання недійсним договору дарування житлового будинку, стягнення моральної шкоди - задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 202,4 кв.м., житловою площею 65 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали надіслати зацікавленим особам для відома.
Строк пред'явлення ухвали до виконання згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І.М. Горяєв