Справа № 496/2210/24
Провадження № 1-кп/496/427/24
24 липня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'яна Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального Кодексу України, -
ОСОБА_5 , 28.02.2024, приблизно о 00 годині 00 хвилин, більш точний час судом не встановлено прибув до території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де побачив транспортний засіб марки «ВАЗ 21043», синього кольору, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , у зв'язку з чим у останнього виник умисел, направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом. Далі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, проник до подвір'я за вказаною адресою, яке має сукупність ознак, що дозволяють ідентифікувати, що вказана територія відноситься до сховища та використовується як місце зберігання майна, а саме: перебуває у законному користуванні ОСОБА_4 , обладнана огорожею, яка за своїми розмірами, матеріалами, конструкцією призначена обмежити чи ускладнити доступ сторонніх осіб, чітко окреслена візуальними межами, які дають можливість стороннім особам зрозуміти, що вказана територія не є вільною (відкритою) для відвідування всіма бажаючими, а перебування на ній потребує згоди законного користувача, має встановленні датчики світла по периметру паркана, а також наявність собак на території подвір'я. Надалі, перебуваючи на території даного домоволодіння, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 21043», синього кольору, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який заходиться в постійному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відчинивши незачинені двері зі сторони водія, сів за кермо, розібрав замок запалення і за допомогою схрещення дротів привів двигун автомобіля у робочий стан, після чого, діючи умисно, незаконно, без відома та всупереч волі користувача, виїхав даним автомобілем з території подвір'я, вчинивши незаконне заволодіння даним транспортним засобом. Своїми противоправними діями, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заподіяв ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 майнову шкоду на загальну суму 62340 (шістдесят дві тисячі триста сорок) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Також пояснив, що у нього раптово виник умисел на незаконне заволодіння автомобілем потерпілого і йому достеменно було відомо, що саме вказаний автомобіль у працездатному стані. Просив вибачення у потерпілого та обіцяв відшкодувати завдані матеріальні збитки.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачений раніше в нього у будинку жив і точно знав як відчинити безшумно ворота. В той день потерпілий прокинуся вночі і вийшовши на подвір'я побачив, що відсутній його автомобіль. Після чого він повідомив до поліції та через деякий час йому повернули автомобіль. Також має до обвинуваченого претензії матеріального характер,у так як автомобіль було пошкоджено.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Дії обвинувачуваного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у інше сховище.
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, щире каяття.
Обставини відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обираючи ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, позицію потерпілого, за місцем характеризується негативно, обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття, обставин, які обтяжують покарання не виявлено, та призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч.2 ст.289 КК України, у виді позбавлення волі без конфіскації майна.
Розглядаючи питання щодо призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами суд враховує його значення для запобігання вчиненню нових злочинів ОСОБА_6 характер допущених ним порушень правил безпеки дорожнього руху, а саме перевищення швидкості вдвічі дозволеної швидкості та в насаленому пункті, його ставлення до цих порушень, наслідки вчиненого та поведінку після вчинення злочину та вважає за необхідне застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про можливість та доцільність виправлення та перевиховання обвинуваченого, без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про відсутність підстав обрання відносно нього запобіжного заходу.
Питання про судові витрати вирішити відповідно до ст.124 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за вироком, суд вважає за можливе накладений арешт скасувати.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 371-373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання ОСОБА_5 з випробуванням на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку відраховувати з 24.07.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у загальній сумі 3029,12 грн. за проведення експертизи.
Арешт накладений ухваламою слідчого судді від 06.03.2024 року по справі №496/1691/24 провадження № 1-кс/496/832/24 - скасувати.
Речові докази: транспортний засіб «ВАЗ2104» синього кольору НОМЕР_1 - повернути власнику за належністю; три папілярні узори пальців, один папілярний фрагмент лодоні, оптичний диск DVD - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1