Справа №491/191/24
24 липня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», в залі суду в місті Ананьїв Одеської області справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024162360000011, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 січня 2024 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шимкове Подільського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 24 грудня 2014 року Ананьївським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільненого з іспитовим строком 1 рік; 22 лютого 2017 року Любашівським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 5 років; 23 лютого 2022 року Любашівським районним судом Одеської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває справа за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024162360000011, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 січня 2024 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17 липня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - крадіжці, вчиненій в умовах воєнного стану. 31 травня 2024 року під час підготовчого судового засідання судом було постановлено ухвалу про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії зазначеної ухвали спливає 28 липня 2024 року о 15 годині 40 хвилин.
При цьому, як зазначено в клопотанні, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу та продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії судового розгляду не змінилися і застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не може забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та запобігти відповідним ризикам. Тому, в якості мети продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 прокурор зазначає: забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом; вчинити інше кримінальне провадження.
У зв'язку з чим прокурор просить суд продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці.
Частиною 1 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно частини 2 статті 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 статті 193 КПК України визначено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
У судовому засіданні з розгляду клопотання прокурор доводи, викладені в клопотанні, підтримав та просив клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.
Суд розглянувши клопотання та вивчивши додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно пункту 9 частини 2 статті 131 КПК України запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 статті 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частини 3 статті 131 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 77 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з клопотання ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, а саме: 1) 24 грудня 2014 року Ананьївським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільненого з іспитовим строком 1 рік; 2) 22 лютого 2017 року Любашівським районним судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 5 років; 3) 23 лютого 2022 року Любашівським районним судом Одеської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за яке передбачено застосування до винної особи покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Таким чином до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, в клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу прокурор в якості підстав для продовження дії запобіжного заходу зазначає необхідність запобігання спробам ОСОБА_4 : переховуватись від суду; впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом; вчинити інше кримінальне провадження.
Тобто, на думку прокурора в разі не застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу або застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, буде неможливо запобігти ризикам передбаченим пунктами 1, 3-5 частини 1 статті 177 КПК України.
Згідно частини 1 статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При цьому, згідно клопотання ОСОБА_4 не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність в ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, яким спричинено потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 23337 (двадцять три тисячі триста тридцять сім гривень) 25 копійок.
Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, аналогічних за своєю природою тому кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого він обвинувачується в рамках даного кримінального провадження.
За наведених обставин суд вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому, частиною 3 статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання 31 травня 2024 року під час підготовчого судового засідання судом було постановлено ухвалу про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії зазначеної ухвали спливає 28 липня 2024 року о 15 годині 40 хвилин.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 знаходиться на розгляді в Ананьївському районному суді.
Пунктом 24 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно статті 338 КПК України Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.
При цьому, згідно відомостей сайту «Судова влада» та відомостей КП «Д-3», за допомогою якого реалізується автоматизований документообіг суду, вбачається, що справа за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024162360000011, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 січня 2024 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на розгляді в судді Ананьївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 та чергове засідання з розгляду справи призначено на 14 серпня 2024 року.
В свою чергу, строк дії ухвали Ананьївського районного суду Одеської області від 31 травня 2024 року про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 28 липня 2024 року о 15 годині 40 хвилин.
З наведеного вбачається, що неможливо завершити розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, до закінчення дії ухвали Ананьївського районного суду Одеської області від 31 травня 2024 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання прокурора у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
При цьому, згідно частини 1 статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Частиною 2 статті 197 КПК України визначено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.32, 110, 131, 132, 176-179, 182-184, 186 193-199, 314, 315, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днівдо 21 вересня 2024 року.
Строк дії ухвали закінчується 21 вересня 2024 року о 15 годині 40 хвилин.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутнім в судовому засіданні.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Згідно частини 5 статті 331 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 395 КПК України апеляційна скарга на хвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.1-1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно ч.3 ст.395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_1