Єдиний унікальний номер 448/1226/24
Провадження № 3/448/663/24
23.07.2024 місто Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Семен І.І.,
розглянувши матеріали справ, що надійшли з ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Львів, Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця,
за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України особі роз'яснено,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
01.07.2024 о 21:30 год. військовослужбовець солдат ОСОБА_1 перебував на території підрозділу військової частини в стані алкогольного сп'яніння під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Крім того, 04.07.2024 о 20:05 год. військовослужбовець солдат ОСОБА_1 перебував на території підрозділу військової частини в стані алкогольного сп'яніння під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому.
ІІI. Застосоване судом законодавство
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 21жовтня 1993 №3543-XII (із відповідними змінами та доповненнями) особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Відповідно до указу Президента України № 64/202 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення в Україні діє особливий період.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч.3 статті 172-20 КУпАП передбачає, що розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду - тягнуть за собою адміністративну відповідальність.
ІV. Висновки Суду
Крім повного визнання вини ОСОБА_1 , факт вчинення ним вищевказаних адміністративних правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №154200 від 02.07.2024, серії ЗхРУ №154190 від 05.07.2024; висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.07.2024 №18, результат 1,8 проміле, від 04.07.2024 №19, результат 2,7 проміле; службовою характеристикою ОСОБА_1 від 02.07.2024, карткою соціально-психологічних якостей військовослужбовця державної прикордонної служби України, службовою карткою ОСОБА_1 , рапортами начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) підполковника ОСОБА_2 , військовим квитком ОСОБА_1 та іншими документами доданими до протоколу.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії особи, що склала відносно нього протоколи про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останнього та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-20 КУпАП.
V. Накладення адміністративного стягнення
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.
Крім того, відповідно до ст.36 КУпАП, особа яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає: штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує, що у справі «Ізмайлов проти росії» (рішення від 16.10.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
З огляду на викладене, враховуючи судову дискрецію, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами видами стягнення, керуючись принципом законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи характер вчиненого діяння, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини і майновий стан ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 36 КУпАП необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вказаний вид стягнення буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненими діяннями, обставинами їх вчинення, особою винного, його відношення до вчиненого протиправного діяння та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою призначеного стягнення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень, та не є надмірним.
Інший вид стягнення мети адміністративного стягнення не забезпечить.
VI. Судові витрати
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.5 Закону України «Про судовий збір», ч.3 ст.172-20, ст.ст. 33, 34, 35, 36, 40-1, 283-285 КУпАП, суд
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
2. На підставі частини 2 статті 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 10 (десять) діб.
3. Строк відбуття стягнення рахувати з моменту фактичного прибуття до відповідної гауптвахти.
4. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду виготовлена та підписана суддею 23.07.2024.
Суддя Світлана ГІРЯК