Справа №463/2676/24
Провадження №2/463/998/24
15 липня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Косопуд М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 405 042, 30 грн, з яких : сума заборгованості-267 000 грн, 3% річних-27 597 грн 30 коп, інфляційні витрати-138 042 грн 69 коп, а також судовий збір у розмірі 4 052, 42 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Позов мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 отримав в позику 297 000 грн. із терміном повернення до 10.12.2020 року. Відповідач до 10.12.2020 року за позикою повернув лише 30000 грн. Сума заборгованості становить 267 000 грн. В січні 2023 року позивач намагався зв'язатись із відповідачем та просив його повернути позичені кошти. Відповідач перестав відповідати на дзвінки та уникав зустрічей. Станом на сьогодні кошти не повернуті та відповідач не має наміру їх повертати. Відповідач на телефонні дзвінки не реагує, зустрічей уникає. За весь період часу по даній позиці, жодних коштів не повернув, а лише обіцяв їх повернути. Враховуючи вище наведене, позивач змушений звертатися до суду за захистом свої прав та просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами позики у розмірі 405 042, 30 грн, з яких : сума заборгованості-267 000 грн, 3% річних-27 597 грн 30 коп, інфляційні витрати-138 042 грн 69 коп, а також судовий збір у розмірі 4 052, 42 грн.
Ухвалою судді від 16 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Відповідачу надавався п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, однак такий суду не було надано.
Ухвалою суду від 05 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача подав заяву у якій позов підтримав з підстав та мотивів наведених у позовній заяві, просить розгляд такої проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, причин неявки суду не повідомив, відзив не подавав.
У відповідності до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.265, 280-282 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.
З врахуванням положень ст.12 ЦПК України щодо принципу змагальності сторін, слід зазначити, що відповідач відзив на позов суду не надано, доводи позивача не спростовані.
Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім цього, згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається із розписки про отримання коштів від 07.10.2020 року (а.с.8) ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 в позику грошові кошти у розмірі 297 000 грн. Зобов'язується повернути дані кошти в повному розмірі в строк до 10.12.2020 року.
Враховуючи вищенаведене, характер грошового зобов'язання, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача зазначену у борговій розписці грошові кошти в розмірі 297 000 грн.
При цьому, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.
Розрахунок наданий позивачем, проведений відповідно до вимог Закону і не спростований відповідачем, а тому враховуючи наявність у позивача права на стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3-ої відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання, слід позовні вимоги в цій частині також задовольнити повністю.
Враховуючи наведене вище на користь позивача з відповідача підлягають стягненню також інфляційні витрати-138 042, 69 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 27 597, 30 грн.
При цьому, у відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат, так як позов задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення, понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 4120,33 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 5000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-81, 141,178,259, 263-265, 268, 280-283,289 ЦПК України, суд -
позов - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі у розмірі 405 042, 30 грн, з яких: сума заборгованості - 267 000 грн, 3% річних - 27 597, 30 грн, інфляційні витрати - 138 042,69 грн, а також судовий збір у розмірі 4 052, 42 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Дата складання рішення суду -15 липня 2024 року.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження)
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Г.Б. Жовнір