01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" липня 2010 р. Справа № 10/018-07/18-09/14
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Чернега С. Є. (довіреність № КАМ-2010/06/09 від 09.06.2010 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Полюс”, м. Чигирин, Чигиринський район, Черкаська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс”, с. Гаврилівка, Вишгородський район
про стягнення 172 737, 84 грн.
ТОВ Фірма „Полюс” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ЗАТ „Комплекс Агромарс” про стягнення 130 243, 00 грн. основної заборгованості, 10 419, 44 грн. пені, 19 536, 45 грн. штрафу, 8 856, 48 грн. інфляційних збитків, 3 682, 48 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за виконані позивачем роботи за договором № 301-04/КАМ (дим.) на виконання будівельно-монтажних робіт від 08.11.2004 р. та за додатком № 1 від 09.11.2004 р. і за додатковою угодою № 2 від 23.03.2005 р. до договору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2007 р. (суддя Тищенко О. В.) порушено провадження у справі № 10/018-07 за позовом ТОВ Фірми „Полюс” до ЗАТ „Комплекс Агромарс” про стягнення 172 737, 84 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2007 р. призначено у справі № 10/018-07 будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
08.04.2009 р. до загального відділу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок № 4043/7277 судової будівельно-технічної експертизи від 27.03.2009 р. по справі № 10/018-07.
У процесі розгляду справи позивач збільшив розмір своїх позовних вимог та подав суду відповідну заяву № 57 від 21.04.2009 р. про збільшення позовних вимог, у якій він просив суд стягнути з відповідача свою користь 172 737, 84 грн. заборгованості за позовом та додатково нарахованих 65 902, 97 грн. інфляційних збитків і 8 445, 59 грн. 3 % річних.
У процесі розгляду справи позивач збільшив розмір своїх позовних вимог та подав суду відповідну заяву № 70 від 20.05.2009 р. про збільшення позовних вимог, у якій він просив суд стягнути з відповідача свою користь 172 737, 84 грн. за позовом та 65 902, 97 грн. інфляційних збитків і 8 445, 59 грн. 3 % річних -за заявою про збільшення позовних вимог від 21.04.2009 р. та додатково нарахованих 1 693, 16 грн. інфляційних збитків і 867, 10 грн. 3 % річних.
Розпорядженням Голови господарського суду Київської області від 25.05.2009 р., у зв'язку із призначенням судді Тищенко О. В. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, справу № 10/018-07 передано із провадження судді Тищенко О. В. до провадження судді Кошика А. Ю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2010 р. (суддя Кошик А. Ю.) прийнято до провадження справу № 10/018-07 за позовом ТОВ Фірми „Полюс” до ЗАТ „Комплекс Агромарс” про стягнення 172 737, 84 грн. та присвоєно їй номер № 10/018-07/18-09.
Рішенням господарського суду Київської області від 28.07. -03.08.2009 р. (суддя Кошик А. Ю.) позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 130 243, 00 грн. основного боргу, 10 419, 44 грн. пені, 19 536, 45 грн. штрафу, 76 452, 61 грн. інфляційних збитків, 12 995, 16 грн. 3 % річних.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ „Комплекс Агромарс” звернулось з апеляційною скаргою, у якій просив рішення господарського суду Київської області від 28.07.-03.08.2009 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.09.2009 р. апеляційну скаргу № 2122 від 06.08.2009 р. ТОВ „Комплекс Агромарс” на рішення господарського суду Київської області від 28.07.-03.08.2009 р. у справі № 10/018-07/18-09 прийнято до провадження.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.10.2009 р. здійснено заміну ЗАТ „Комплекс Агромарс” його правонаступником - ТОВ „Комплекс Агромарс”.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.12.2009 р. рішення господарського суду Київської області від 28.07. -03.08.2009 р. у справі № 10/018-07/18-09 змінено в частині стягнення з відповідача судових витрат та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 130 243, 00 грн., пеню у сумі 10 419, 44 грн., штраф у сумі 19 536, 45 грн., інфляційні нарахування у сумі 76 452, 61 грн., 3 % річних у сумі 12 995, 16 грн., державне мито у сумі 2 496, 47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 28 липня -03 серпня 2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.12.2009 р. у справі № 10/018-07/18-09, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Згідно резолюції керівництва суду від 13.05.2010 р. справу № 10/018-07/18-09 передано для нового розгляду судді Бацуці В. М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2010 р. справу № 10/018-07/18-09 за позовом ТОВ Фірми „Полюс” до ТОВ „Комплекс Агромарс” про стягнення 172 737, 84 грн. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. та присвоєно їй № 10/018-07/18-09/14 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 16.06.2010 р.
16.06.2010 р. перед судовим засіданням до загального відділу суду від відповідача надійшло письмові заперечення № б/н від 15.06.2010 р. на позов, в яких він просить суд в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідач не порушив будь-яке грошове зобов'язання за договором.
16.06.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.06.2010 р.
30.06.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.07.2010 р.
16.07.2010 р. представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, документи, витребувані судом, не надав.
Представник відповідача у судовому засіданні надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у своїх письмових поясненнях.
За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
08.11.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 301-04/КАМ (дим.) на виконання будівельно-монтажних робіт, згідно умов п. 1.1. якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги у вигляді виготовлення проектно-кошторисної документації та будівельно-монтажних робіт по улаштуванню теплотраси низького тиску (с. Гаврилівка, Вишгородський район, Київська область) з наданням виконавцем будівельних матеріалів, а замовник прийняти якісно, у встановлений термін виконані роботи, та оплатити їх в розмірі, на умовах і в порядку, передбачених даним договором.
Згідно п. 2.1. договору вартість виконання проектно-кошторисної документації та будівельно-монтажних робіт по договору встановлюється додатками до нього.
Відповідно до п. 3.1.1. договору замовник зобов'язаний провести оплату робіт по договору в порядку та строки визначені додатками до договору, які є невід'ємною частиною .
Згідно п. 3.2.5 договору виконавець зобов'язаний провести монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи і комплексне випробування теплотраси і тільки по результатам випробування сторони по договору підписують остаточний акт виконаних робіт.
Пунктом 3.2.6. договору передбачено, що результатом виконаних робіт виконавця по договору є змонтована, в робочому стані теплотраса, яка пройшла випробування.
Пунтком 7.3. договору визначено, що договір вступає в силу з дати підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
08.11.2004 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 до договору, згідно умов п. 1. якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги по виготовленню проектно-кошторисної документації та виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву теплотраси низького тиску 7 атмосфер довжиною 4 500 метрів від діючої теплотраси до цеху забою та переробки птиці (діючого) ЗАТ „Комплекс Агромарс” (с. Гаврилівка, Вишгородський район, Київська область) з власних будівельних матеріалів, а замовник прийняти, у встановлений даним договором термін якісно виконані роботи, та оплатити їх в розмірі, на умовах і в порядку, передбачених даним додатком до договору.
Згідно п. 3 додатку № 1 до договору вартість робіт з урахуванням матеріалів, робіт та виготовлення проектно-кошторисної документації по даному договору складає 1 199 328, 00 грн.
Відповідно до п. 6.1. додатку № 1 до договору замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця, в порядку передоплати аванс в розмірі 50 % від загальної вартості матеріалів, що становить 410 458, 00 грн. Решта коштів на придбання виконавцем необхідних матеріалів перераховується замовником через 15 календарних днів з дати перерахування авансу.
Пунктом 6.2. додатку № 1 до договору передбачено, що розрахунок за виконані проектні та будівельно-монтажні роботи замовник проводить з виконавцем протягом 5 банківських днів з дати підписання повноважними представниками сторін актів виконаних робіт, які виконавець надає за кожен календарний місяць.
Пунктом 7. додатку № 1 до договору визначено, що додаток вступає в силу з дати його підписання уповноважними представниками сторін і до повного виконання всіх своїх зобов'язань.
23.03.2005 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору, згідно умов п. 1. якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги по будівництву теплотраси низького тиску 7 атмосфер довжиною 1223 метрів від діючої теплотраси до цеху забою та переробки птиці (діючого) ЗАТ „Комплекс Агромарс” (с. Гаврилівка, Вишгородський район, Київська область) з власних будівельних матеріалів, а замовник прийняти, у встановлений даним договором термін якісно виконані роботи, та оплатити їх в розмірі, на умовах і в порядку, передбачених даним додатком до договору.
Згідно п. 3. додаткової угоди до договору термін виконання робіт по даній угоді - 01.05.2005 р.
Відповідно до п. 4. додаткової угоди до договору вартість робіт з урахуванням матеріалів, робіт по даному додатку складає 357 409, 00 грн.
Пунктом 5. додаткової угоди до договору передбачено, що замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця, в порядку передоплати аванс в розмірі 30 % від загальної суми даної угоди, що становить 107 222, 70 грн.
Пунктом 6. додаткової угоди до договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконані роботи замовник проводить з виконавцем на підставі актів виконаних робіт, складених за формою КБ-2 у відповідності до фактично виконаних об'ємів робіт. Замовник зобов'язується здійснювати розрахунки за виконані роботи по підписаним актам виконаних робіт (КБ-2) протягом 5 днів з дати підписання таких актів.
Згідно п. 9.1. додаткової угоди до договору приймання виконаних робіт проводиться по етапам або кожного календарного місяця до 25 числа. Виконавець надає замовнику до 25 числа звітного місяця акти виконаних робіт встановленої форми (КБ-2), акти на приховані роботи, сертифікати та паспорти на використані матеріали та конструкції.
Протягом 3 робочих днів з дати передачі всіх вищевказаних актів та документів замовник зобов'язується їх розглянути та підписати в разі відсутності заперечень. В разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору, відсутності всіх документів та актів, або інших недоліків замовник зобов'язується негайно заявити про них виконавцю у письмовій формі.
Пунктом 9.2. додаткової угоди до договору передбачено, що виконані роботи оформляються актами форми КБ-2 і підписуються повноважними представниками сторін. На виконавцю лежить обов'язок по оформленню актів виконаних робіт та наданню їх замовнику.
Отже, загальна вартість виконання проектно-кошторисної документації та будівельно-монтажних робіт, передбачених договором та додатком № 1 і додатковою угодою № 2 до нього, склала 1 556 737, 00 грн.
20.04.2005 р. приймальною комісією відповідача, до складу якої входили повноважні представники позивача, відповідача і інших осіб, було складено та підписано акт прийняття закінченого будівельного об'єкту систему теплопостачання за договором.
На виконання умов договору і протягом періоду його дії позивачем було виконано для відповідача роботи на загальну суму 1 556 737, 00 грн., факт виконання яких підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2004 р. на суму 323 114, 40 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2005 р. на суму 119 460, 00 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2005 р. на суму 261 282, 00 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2005 р. на суму 224 955, 60 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2005 р. на суму 140 690, 40 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2005 р. на суму 171 525, 60 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2005 р. на суму 185 466, 00 грн., актами на приховані роботи, висновком № 4043/7277 судової будівельно-технічної експертизи від 27.03.2009 р., актом від 20.04.2005 р. прийняття закінченого будівельного об'єкту систему теплопостачання за договором, актом звірки взаєморозрахунків від 14.12.2005 р., та іншими документами, наявними в матеріалах справи, а вартість яких підтверджується договором та додатком № 1 і додатковою угодою № 2 до нього.
За період дії договору та станом на час розгляду справи відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті виконаних робіт та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 426 424, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8499 від 16.11.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням № 8330 від 10.11.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням № 8734 від 23.11.2004 р. на суму 60 458, 00 грн., платіжним дорученням № 8324 від 09.11.2004 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 9095 від 03.12.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням № 3468 від 19.05.2005 р. на суму 64 302, 90 грн., платіжним дорученням № 9239 від 08.12.2004 р. на суму 120 458, 00 грн., платіжним дорученням № 2145 від 04.04.2005 р. на суму 107 896, 00 грн., платіжним дорученням № 6906 від 06.09.2005 р. на суму 185 466, 00 грн., платіжним дорученням № 3467 від 19.05.2005 р. на суму 140 690, 40 грн., платіжним дорученням № 2038 від 01.04.2005 р. на суму 107 222, 70 грн., платіжним дорученням № 8629 від 19.11.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням від 08.12.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням № 9137 від 06.12.2004 р. на суму 100 000, 00 грн.
14.12.2005 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 65 від 14.12.2005 р., якою просив відповідача оплатити заборгованість за виконані роботи за договором у розмірі 189 845, 76 грн. Факт направлення позивачем претензії № 65 від 14.12.2005 р. відповідачу підтверджується квитанцією № 382/6897 від 14.12.2005 р. про відправлення рекомендованого листа.
14.11.2006 р. позивач повторно звернувся до відповідача із претензією № 38 від 14.11.2006 р., якою просив відповідача оплатити заборгованість за виконані роботи за договором у розмірі 130 243, 00 грн. Факт направлення позивачем претензії № 38 від 14.11.2006 р. відповідачу підтверджується квитанцією № 546/180240 від 14.11.2006 р. про відправлення рекомендованого листа.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 854 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 130 243, 00 грн., що підтверджується договором № 301-04/КАМ (дим.) на виконання будівельно-монтажних робіт від 08.11.2004 р., додатком № 1 і додатковою угодою № 2 до нього, актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2004 р. на суму 323 114, 40 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2005 р. на суму 119 460, 00 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2005 р. на суму 261 282, 00 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2005 р. на суму 224 955, 60 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2005 р. на суму 140 690, 40 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2005 р. на суму 171 525, 60 грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2005 р. на суму 185 466, 00 грн., актами на приховані роботи, висновком № 4043/7277 судової будівельно-технічної експертизи від 27.03.2009 р., актом від 20.04.2005 р. прийняття закінченого будівельного об'єкту систему теплопостачання за договором, актом звірки взаєморозрахунків від 14.12.2005 р., платіжним дорученням № 8499 від 16.11.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням № 8330 від 10.11.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням № 8734 від 23.11.2004 р. на суму 60 458, 00 грн., платіжним дорученням № 8324 від 09.11.2004 р. на суму 50 000, 00 грн., платіжним дорученням № 9095 від 03.12.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням № 3468 від 19.05.2005 р. на суму 64 302, 90 грн., платіжним дорученням № 9239 від 08.12.2004 р. на суму 120 458, 00 грн., платіжним дорученням № 2145 від 04.04.2005 р. на суму 107 896, 00 грн., платіжним дорученням № 6906 від 06.09.2005 р. на суму 185 466, 00 грн., платіжним дорученням № 3467 від 19.05.2005 р. на суму 140 690, 40 грн., платіжним дорученням № 2038 від 01.04.2005 р. на суму 107 222, 70 грн., платіжним дорученням № 8629 від 19.11.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням від 08.12.2004 р. на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням № 9137 від 06.12.2004 р. на суму 100 000, 00 грн. та іншими документами, наявними в матеріалах справи. Хоча акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2005 р. сторонами підписаний не був, однак роботи на суму 130 243, 20 грн., що зазначені у ньому, фактично були виконані позивачем для відповідача, що підтверджується вищевказаними доказами, а їх вартість була передбачена самим договором № 301-04/КАМ (дим.) на виконання будівельно-монтажних робіт від 08.11.2004 р., додатком № 1 і додатковою угодою № 2 до нього.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду належних доказів, що б підтверджували виконання вказаних у акті приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2005 р. власними силами і за власний рахунок.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 130 243, 00 грн. за договором № 301-04/КАМ (дим.) на виконання будівельно-монтажних робіт від 08.11.2004 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 301-04/КАМ (дим.) на виконання будівельно-монтажних робіт від 08.11.2004 р. та додатковою угодою № 2 до нього, за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з березня 2006 р. по вересень 2006 р. у розмірі 10 419, 44 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що в разі недотримання строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робіт, в разі, якщо прострочка оплати виконаних та оформлених актом приймання-передачі робіт перевищить 5 банківських днів, замовник зобов'язаний сплатити виконавцеві штраф в розмірі 5 % від вартості оформлених актом приймання-передачі вчасно та якісно виконаних, але неоплачених робіт.
Пунктом 10.1. додаткової угоди № 2 до договору передбачено, що в разі недотримання строку оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робіт за кожен день прострочення, крім пені замовник також сплачує штраф в розмірі 15 % від вартості виконаних, але не оплачених робіт, підтверджених формами КБ-2.
Розрахунок пені, виконаний позивачем, не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Оскільки, прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо оплати виконаних за договором робіт почалось і нарахування штрафних санкцій відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за таке прострочення припинилось раніше заявленого позивачем періоду з березня 2006 р. по вересень 2006 р., то безпідставним є нарахування позивачем пені за прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт у заявлений період, а саме з березня 2006 р. по вересень 2006 р., а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором № 301-04/КАМ (дим.) на виконання будівельно-монтажних робіт від 08.11.2004 р. та додатковою угодою № 2 до нього, у розмірі 19 536, 45 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 10.1. додаткової угоди № 2 до договору передбачено, що в разі недотримання строку оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робіт за кожен день прострочення, крім пені замовник також сплачує штраф в розмірі 15 % від вартості виконаних, але не оплачених робіт, підтверджених формами КБ-2.
Розрахунок штрафу від суми заборгованості, виконаний позивачем, є вірним.
Отже, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу за договором у розмірі 19 536, 45 грн.
Також, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з листопада 2005 р. по квітень 2009 р. (включно) у розмірі 76 452, 61 грн. у відповідності до виконаних ним розрахунків.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості наступний:
- період заборгованості - з 01.11.2005 р. -по 30.04.2009 р., сума заборгованості -130 243, 00 грн., середній індекс інфляції -1, 737.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
01.11.2005 - 30.04.20091302431.73795989.09226232.09
130 243, 00 грн. х 1, 737 = 226 232, 09 грн. 226 232, 09 грн. - 130 243, 00 грн. = 95 989, 09 грн.
Оскільки, розмір інфляційних збитків від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості у розмірі 76 452, 61 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з 01.11.2005 р. по 20.05.2009 р. у розмірі 12 995, 16 грн. у відповідності до виконаних ним розрахунків.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок 3 % річних від суми заборгованості наступний:
- період заборгованості - з 01.11.2005 р. -по 20.05.2009 р., сума заборгованості -130 243, 00 грн., кількість днів заборгованості -1297 днів.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
13024301.11.2005 - 20.05.200912973 %13884.26
130 243, 00 грн. х 3 % х 1297/365 днів = 13 884, 26 грн.
Оскільки, розмір 3 % річних від суми заборгованості, на яку претендує позивач, є меншою ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 12 995, 16 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Також, позивач у своїй позовній заяві просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти в межах ціни позову, що належать відповідачеві.
У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У зв'язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (ідентифікаційний код 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Полюс” (ідентифікаційний код 20642156) 130 243 (сто тридцять тисяч двісті сорок три) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості, 19 536 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 45 (сорок п'ять) коп. штрафу, 76 452 (сімдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 61 (шістдесят одна) коп. інфляційних збитків, 12 995 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 16 (шістнадцять) коп. 3 % річних та судові витрати 2 392 (дві тисячі триста дев'яносто дві) грн. 27 (двадцять сім) коп. державного мита і 113 (сто тринадцять) грн. 28 (двадцять вісім) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
4. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Полюс” про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві № 1112 від 13.11.2006 р.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
25 серпня 2010 р.
Суддя