Справа № 462/5964/24
24 липня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б. М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону № 2 УПП Департаменту патрульної поліції у Львівській області Ковальчук Н.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову інспектора взводу №2 роти №1 батальйону № 2 УПП Департаменту патрульної поліції у Львівській області Ковальчук Н.М. серії БАД №987026 від 24.06.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.
Водночас позивач подав заяву про відновлення строків оскарження постанови від 24.06.2024. Заяву мотивує тим, що 27.06.2024 звертався до начальника УПП у Львівській області з проханням надати відеозапис фіксації перетину перехрестя з моменту початку зйомки до фактичної зупинки його автомобіля з портативного відеореєстратора за ракурсом бачення ситуації перетину перехрестя з боку поліцейських. Відповідь отримав на електронну пошту 04.07.2024 (останній день оскарження постанови, згідно з ст. 289 КУпАП), проте побачив дану відповідь лише 05.07.2024. У зазначеному листі йому запропоновано особисто прийти в каб. № 4 і отримати відеоматеріали, однак у суботу та неділю (06.07.2024 та 07.07.2024) каб. № 4 поліції не працює, тому 08.07.2024 йому надали відео матеріали, яких достатньо багато і на вивчення був необхідний час. Крім того, зазначає, що в отриманих ним відеоматеріалах, він не знайшов потрібних, які підлягали б дослідженню як доказ і які унеможливили би звернення до суду для оскарження постанови. Вважає, що вивчаючи надані матеріали, згаяв час. Відтак, вважає, що пропустив строк звернення до суду, встановлений ст. 289 КУпАП із наведених поважних причин, які не залежали від його волі, а через бездіяльність поліції, тому просить поновити строк звернення до суду.
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач звертаючись до Залізничного районного суду м. Львова зазначив адресу свого проживання: АДРЕСА_1 .
Проте, зазначаючи вказане місце проживання, позивач на підтвердження підсудності справи Залізничному районному суду м. Львова не надав доказів про його зареєстроване місце проживання (перебування) за вказаною адресою у Залізничному районі м. Львова, а тому на даний час не обґрунтовано підстави пред'явлення ним позову до Залізничного районного суду м. Львова, оскільки місцезнаходження відповідача не у Залізничному районі м. Львова, що перешкоджає суду на стадії відкриття провадження у справі визначитись з дотриманням позивачем правил територіальної підсудності, встановлених ст. 25 КАС України.
Згідно з відповіддю № 705207 від 24.07.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, звертаючись із даним позовом до суду, ОСОБА_1 та обгрунтовуючи підстави зверення до суду із пропуском передбаченого ст. 289 КАС України десятиденного строку звернення до суду, вказав, що скористався правом на отримання доказів у відповідача для оскарження постанови, відеоматеріали отримав лише 08.07.2024, втратив багато часу на ознайомлення, відтак просив поновити строк звернення до адміністративного суду, як такий, що пропущений з поважних прчиин, через бездіяльність поліції.
Так, частиною першою ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Статтею 122 КАС України визначено загальний строк звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За приписами ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано також протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від ід 26.01.2021 у справі
№ 757/48987/18-а законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
А тому, звернення особи до поліції з метою отримання відеоматеріалів, інші обставини, наведені позивачем у заяві про поновлення строку не можуть бути визнані судом поважними.
Частиною 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позивачу слід надати строк для усунення недоліків.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених статтями 160, 161 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та із врахуванням, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у КАС України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону № 2 УПП Департаменту патрульної поліції у Львівській області Ковальчук Н.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя (підпис) Б. М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/5964/24.
Суддя Б. М. Гедз