01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"29" вересня 2010 р. Справа № 21/195-10
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Біла Церква
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселець», Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 20 000,00 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 27.09.2010р.)
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1./позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселець»(далі-ТОВ «Новоселець»/відповідач) про стягнення 20 000,00 грн. заборгованості за договором від 03.02.2009р.
Відповідно до відзиву на позовну заяву, поданого 28.09.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області, відповідач наявність заборгованості за договором від 03.02.2009р. визнає, втім проти задоволення позову заперечує з підстав відсутності між ним та позивачем договірних відносин, а також ненадання останнім згоди на укладання 02.09.2009р. договору про відступлення на користь позивача права вимоги за спірним договором.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2010р. порушено провадження у справі №21/195-10 та призначено її до розгляду на 29.09.2010р.
В судове засідання 29.09.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
03.02.2009р. між ФОП ОСОБА_3 (далі-виконавець) та ТОВ «Новоселець»(далі-замовник) укладено договір про надання консультаційних послуг (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1 та 7.1 Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління, а саме консультації стосовно справи №К9/006-09/13 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Новоселець»про визнання недійсним рішення загальних зборів від 07.08.2007р., що розглядається в господарському суді Київської області.
Послуги вважаються наданими з моменту підписання сторонами Акту про надання консультаційних послуг.
За надані послуги зазначені в п. 1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 20 000,00 грн.
Оплата послуг здійснюється протягом 7 днів після підписання сторонами Акту про надання консультаційних послуг шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця або іншим шляхом, який не заборонений чинним законодавство України.
Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги виконавця.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Судом встановлено, що виконавець свої обов'язки за Договором в частині надання послуг виконав належним чином.
Так, на виконання умов Договору ФОП ОСОБА_3 надано, а відповідачем прийнято консультаційні послуги загальною вартістю 20 000,00 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитком печатки виконавця на Акті про надання консультаційних послуг від 19.08.2009р. на суму 20 000,00 грн. Копія зазначеного акту міститься в матеріалах справи.
Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого 25.08.2009р. ФОП ОСОБА_3 направлено відповідачу лист-вимогу, відповідно до якого виконавець інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.
На зазначений лист відповідач відповів листом від 28.08.2009р., відповідно до якого у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем та з метою вирішення даного спору, відповідач пропонує укласти договір про відступлення права вимоги з засновником Товариства -ФОП ОСОБА_1
02.09.2009р. між ФОП ОСОБА_3 (далі-первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (далі-новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором.
За цим договором новий кредитор одержує право (заміть первісного кредитора) вимагати від боржника (відповідача) належного виконання всіх зобов'язань за основним договором (Договором) в частині оплати 20 000,00 грн. вартості наданих послуг.
03.09.2009р. ФОП ОСОБА_3 надіслав відповідачу лист, відповідно до якого інформував боржника (відповідача) про заміну кредитора за Договором шляхом укладення 02.09.2009р. договору про відступлення права вимоги.
З метою досудового врегулювання даного спору, 20.07.2010р. новий кредитор (позивач) надіслав відповідачу претензію, відповідно до якого інформував останнього про наявність 20 000,00 грн. заборгованості за Договором та вимагав її погашення.
Зазначені листи відповідачем отримані 05.09.2009р. та 20.07.2010р. відповідно, що підтверджується наявними на них підписами представника відповідача про отримання.
На претензію відповідач не відповів, суму заборгованості не погасив.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг згідно Договору.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктами 1.1, 2.1 Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління, а саме консультації стосовно справи №К9/006-09/13 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Новоселець»про визнання недійсним рішення загальних зборів від 07.08.2007р., що розглядається в господарському суді Київської області.
За надані послуги зазначені в п. 1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 20 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Водночас, підпунктом 1 п. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, підписання відповідачем 19.08.2009р. Акту про надання консультаційних послуг без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості наданих послуг свідчить про прийняття останнім цих послуг, а укладання 02.09.2009р. договору про відступлення права вимоги породжує в останнього обов'язок щодо сплати вартості наданих за Договором послуг у повному обсязі на користь нового кредитора, у строки, визначені Договором.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість наданих послуг, зазначений факт відповідачем визнається у повному обсязі, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. заборгованості по сплаті вартості наданих послуг згідно Договору підлягає задоволенню.
Посилання ж відповідача на відсутність в нього обов'язку по сплаті вартості наданих за Договором послуг саме на користь відповідача у зв'язку з відсутністю між ними договірних відносин та ненадання останнім згоди на укладання 02.09.2009р. договору про відступлення права вимоги, спростовується приписами статей 514, 516 ЦК України, відповідно до яких до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 514, 516, 525, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселець»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 17, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13740106) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ НОМЕР_1) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 200 (двісті) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 30.09.2010р.