Справа № 448/682/16-к 1-кп/441/2/2024
23.07.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілих ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
та його захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області матеріали кримінального провадження №12015140230000285 від 19.05.2015 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старява Мостиського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, військового за контрактом, інваліда 3 групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
18 травня 2015 року близько 23.20 год. ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , на 63 км+83 м автодороги М-11 «Мостиська-Шегині» в напрямку м. Львова, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в напрямку с. Шегині. Такими діями ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. 10.1 та вимоги дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (далі - ПДР), внаслідок чого пасажири автомобіля марки "Опель Віваро", р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому тіла правої великогомілкової кістки у середній третині, рани середньої третини правої гомілки та садна і синця верхньої третини лівої гомілки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, ОСОБА_9 отримала тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому тіла правої великогомілкової кістки у середній третині, який належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки в ділянці її шийки, закритого повного вивиху лівого передпліччя, струсу головного мозку та рани лобної ділянки голови і синця повік лівого ока, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, ОСОБА_11 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому дистального (нижнього) кінця лівої стегнової кістки, який належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, ОСОБА_12 отримав тілесне ушкодження у вигляді садна задньої поверхні шиї, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, і водій вказаного автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна правого передпліччя, синців стегон і садна гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 18.05.2015 близько 21 години 30 хвилин на своєму автомобілі «Вольцваген Гольф» з польською реєстрацією, вирішив їхати в республіку Польща, оскільки повинен був перетнути кордон автомобілем. Приїхавши в с. Шегині Мостиського району, довідався, що на кордоні велика черга, а тому прийняв рішення повернутися назад. Це було близько 23.00 год. Придбав у Шегинях дві пляшки горілки та блок цигарок для перевезення дозволеної кількості їх на наступний день через кордон. Його автомобіль рухався зі швидкістю близько 80 км/год. Під'їжджаючи до м. Мостиська він побачив, що його смугою руху з боку правого узбіччя рухається їжак. Не бажаючи наїжджати на нього, він увімкнув покажчик повороту і виїхав на зустрічну смугу руху, проте їжак, дійшовши до середини проїзної частини, почав раптом повертатися назад. В цей час позаду нього і з переду не було жодних транспортних засобів. Їхавши по зустрічній смузі руху, побачив, що із заправки виїжджає автомобіль зустрічною смугою руху він проїхав близько 30-40 м. Коли побачив автомобіль на зустрічній смузі руху, почав одразу повертати на свою смугу руху. В цей час до автомобіля, який рухався йому на зустріч, було десь 40-45 м. В момент зіткнення він уже повністю повернувся на свою смугу руху. Десь орієнтовно за 45 м до нього автомобіль марки «Опель Віваро» почав виїжджати на його смугу руху. Це його дезорієнтувало, світло від фар цього автомобіля засліпило його. В момент ДТП автомобіль «Опель Віваро» уже повністю був на його смузі руху. Після зіткнення уже нічого не пам'ятає, але автомобілі зіткнулися на його смузі руху. Внаслідок ДТП він також отримав тілесні ушкодження, виписали його лише у вересні 2015року, тривалий час він не пересувався. Запах алкоголю з його автомобіля міг бути, оскільки пляшка горілки, яку він купляв перед поїздкою в республіку Польща, розбилася під час ДТП. Сам в цей день він алкоголю не вживав, з огляду на намір їхати за кордон. Протокол проведення слідчого експерименту за його участю просить визнати недопустимим доказом, оскільки в момент проведення цієї слідчої дії він погано почувався, не до кінця розумів поставлених йому запитань, не міг довго знаходитися в вертикальному положенні через стан здоров'я тощо. Зауважень до протоколу не мав, так як хотів по швидше повернутися додому. Крім того, ДТП мала місце вночі, за сухої погоди, а слідчий експеримент проводився під вечір, асфальт був мокрим. Після проведення слідчого експерименту він вказував слідчому на невідповідність погодних умов, але слідчий це до уваги не взяв. Не читав, що підписував тоді, оскільки було темно. Слідчий записав, що з його слів лівий боковий інтервал його автомобіля до осьової лінії дорожньої розмітки становив 2 м під час виявлення зустрічного автомобіля на цій же смузі, проте він мав на увазі 2 м до узбіччя. Просив його виправдати, цивільні позови не визнав, пояснив , що потерпілі отримали страхові відшкодування.
Незважаючи на невизнання своєї вини в інкримінованому ОСОБА_5 кримінальному правопорушенні, його винуватість доводиться наступними доказами у справі:
-показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що 18.05.2015 близько 23.20 год. на своєму автомобілі марки «Опель Віваро» він приїхав на АЗС «WOG», яка знаходиться на виїзді з м. Мостиська Львівської області в напрямку с. Шегині, оскільки планував їхати в республіку Польща. В автомобілі знаходилися пасажири, біля нього сидів ОСОБА_12 , інші сиділи ззаду. Вони попили кави і виїхали з АЗС. Проїхавши 70-80 м від АЗС він побачив, що йому на зустріч по своїй смузі руху рухається автомобіль марки «Фольксваген Гольф». За 50-60 м до його автомобіля автомобіль «Фольксваген Гольф» різко виїхав на його смугу руху, рухаючись прямо на нього. Швидкість його автомобіля в цей момент була не більше 50-60 км/год., оскільки він щойно виїхав з АЗС і ще не встиг набрати швидкості. Звертати вправо не було куди, оскільки там урвище, він різко прийняв вліво, щоб уникнути зіткнення. В цей момент автомобіль «Фольксваген Гольф» почав повертатися на свою смугу руху, проте не встиг і на осьовій ліній відбулося зіткнення. ОСОБА_13 витягали через задні двері, бо передні не відчинялися. Коли відчинили автомобіль, звідти було чути запах спиртного перегару. Після цього ОСОБА_5 забрала швидка;
-показаннями потерпілої ОСОБА_10 яка в судовому засіданні пояснила, що в цей день вони усі в автомобілі під керуванням ОСОБА_7 їхали в Польщу. По дорозі заїхали на АЗС «WOG». Вона сиділа ззаду за переднім пасажиром. ОСОБА_7 в цей день на самопочуття не скаржився, поводився адекватно, їхали з ним з м. Тернопіля. Бачила, як на їхню смугу руху виїхав автомобіль, після чого відбулося зіткнення. Автомобіль ОСОБА_5 рухався прямо на них, вона лише встигла затулити лице руками, оскільки зрозуміла, що зіткнення не вдасться уникнути. Після удару їхній автомобіль змістило вліво. ОСОБА_7 намагався уникнути зіткнення, прийняв вліво, щоб втекти на зустрічну смугу руху, проте ОСОБА_13 в цей момент прийняв вправо, повертаючись на свою смугу руху. Швидкість їхнього автомобіля на цей момент не була великою, бо вони лише виїхали з АЗС. Після отриманих внаслідок ДТП ушкоджень та пережитого стресу вона не спить ночами, її мучать головні болі, ломить лопатка. Обвинувачений не вибачався перед нею, ніколи не телефонував до неї, не зважаючи на те, що її лікування було тривалим;
-показаннями потерпілого ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що в цей день рухався в якості пасажира автомобілем марки «Опель Віваро» під керуванням ОСОБА_7 до Республіки Польща. Він сидів на передньому сидінні. За м. Мостиська вони зупинялися на АЗС, після чого виїхали на дорогу, там якраз стояли працівники ДАІ. В цей момент він почув, що хтось каже « ОСОБА_14 , що він робить». Побачив на їхній смузі руху автомобіль обвинуваченого. Габаритних вогнів на ньому не бачив. На їхню смугу руху обвинувачений виїхав десь за 60-70 м до них. Тікати вправо ОСОБА_15 не мав де, бо там стоять відбійники, тому почав повертати вліво на зустрічну смугу руху. При цьому ОСОБА_15 гальмував, але розуміючи, що буде лобове зіткнення, вивернув кермо ліворуч. В цей момент відчув удар. Виїхати на зустрічну смугу руху їхній автомобіль не встиг. Його сильно боліло ззаду в області шиї. Через деякий час його забрала швидка;
-показаннями свідка ОСОБА_16 , який в судовому засіданні пояснив, що подія мала місце досить давно, у травні 2015 року, він давав покази попередньому складу суду , підтримує їх, та показав, що працює водієм таксі. В день ДТП пригадує, що він саме повертався з с. Шегинь в напрямку м. Львова. По дорозі його обігнав автомобіль марки «Фольксваген Гольф», рухався він хаотично, то вправо, то вліво, непередбачувано, а тому він змушений був зменшити швидкість, щоб відірватися від нього. Автомобіль обвинуваченого був десь за 60-70 м до його автомобіля. Якщо він їхав 60-70 км/год то автомобіль «Фольксваген Гольф» рухався швидше. В певний момент автомобіль «Фольксваген Гольф» різко повернув вліво, виїхавши на зустрічну смугу руху. Він бачив, що на зустріч рухається інший автомобіль, який виїхав з АЗС «WOG». При цьому автомобіль «Опель Віваро» постійно рухався своєю смугою руху, він бачив його ще до того, як автомобіль марки «Фольксваген Гольф» різко звернув на зустрічну смугу руху. Зіткнення відбулося на осьовій лінії. При цьому автомобіль обвинуваченого навіть не гальмував, задні вогні не загорілися, обвинувачений повернув праворуч, але не встиг повністю повернутися на свою смугу руху, в момент зіткнення його праве колесо було на його смузі руху, а ліве ще на осьовій. Він зупинився одразу після цього, підбіг до автомобіля марки «Опель» і допомагав витягати пасажирів. В автомобілі марки «Фольксваген Гольф» вирвали задні двері, щоб витягнути обвинуваченого, запах алкоголю ішов від обвинуваченого, а не із салону автомобіля;
-допитаний в якості свідка ОСОБА_17 суду показав, що розслідуючи дану ДТП виїздив на місце події, ДТП було в районі осьової лінії, зіткнення автомобілів практично було на осьовій. В аналізах водія ОСОБА_5 було виявлено алкоголь. Докази зібрані максимально, вихідні дані були передані експертам, експерти не потребували додаткових даних і для висновку їх було достатньо.
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фототаблицею до нього від 19.05.2015, якими підтверджується час, дата, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення (т.1, а.с.115-126);
-протоколом огляду транспортного засобу - автомобіля марки «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , від 19.05.2016, яким підтверджується вид та локалізація механічних пошкоджень вказаного транспортного засобу (т.1, а.с.127-128);
-протоколом огляду транспортного засобу - автомобіля марки «Фольксваген Гольф», р.н. НОМЕР_3 , яким підтверджується вид та локалізація механічних пошкоджень вказаного транспортного засобу (т.1, а.с.129-130);
-висновком судово-медичної експертизи № 728 від 28.05.2015, згідно з яким у ОСОБА_7 при судово-медичній експертизі та враховуючи дані виписки з медичної карти амбулаторного хворого виявлені садна правого передпліччя, синці стегон і садна гомілок (т.1 а.с.136-138);
-висновком судово-медичної експертизи № 773 від 06.07.2015, згідно постанови від 19.05.2015, яким підтверджено, що у пасажирки ОСОБА_11 при госпіталізації, у Судово-Вишнянську комунальну міську лікарню Мостиського району Львівської області був виявлений закритий перелом дистального (нижнього) кінця лівої стегнової кістки. Дане ушкодження виникло від дії тупого предмета незадовго до госпіталізації, що підтверджується його характером і відсутністю ознак загоєння (зрощення перелому). Виявлений у ОСОБА_11 закритий перелом дистального кінця лівої стегнової кістки не був небезпечним для життя, проте у своєму клінічному перебігу супроводжується розладом здоров'я тривалістю більше ніж 21 день і за цією ознакою належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Утворення зазначеного вище перелому під час ДТП, обставини якої наведені у постанові, не виключається (т.1 а.с.147-149);
-висновком судово-медичної експертизи № 774 від 06.07.2015, згідно з яким у пасажира ОСОБА_12 при госпіталізації у Мостиську комунальну центральну районну лікарню було виявлено і описано садно задньої поверхні шиї. Зазначене ушкодження виникло від дії тупого предмета незадовго до госпіталізації, що підтверджується його характером і відсутністю ознак загоєння. Виявлене у ОСОБА_12 садно шиї належить до легкого тілесного ушкодження. Утворення зазначеного вище перелому під час ДТП, обставини якої наведені у постанові, не виключається (т.1 а.с.151-153);
-висновком судово-медичної експертизи № 807 від 07.07.2015, згідно з яким у ОСОБА_8 при госпіталізації у Мостиську комунальну центральну районну лікарню, наступному лікуванні з 20.05. до 09.06.2015 в ортопедичному відділенні КЗТОР «Тернопільська університетська лікарня» був виявлений відкритий перелом тіла правої великогомілкової кістки у середній третині, рана середньої третини правої гомілки та садно і синець верхньої третини лівої гомілки. Зазначені вище ушкодження виникли від дії тупих предметів незадовго до госпіталізації, що підтверджується його характером і відсутністю ознак загоєння. Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження належить до тяжких за ознакою небезпеки для життя. Утворення зазначеного вище перелому під час ДТП, обставини якої наведені у постанові, не виключається (т.1 а.с.155-158);
-висновком судово-медичної експертизи № 775 від 08.07.2015, згідно з яким у ОСОБА_9 за даними клінічного обстеження і рентгенівського дослідження лікарями Мостиської комунальної і Гусятинської центральних районних лікарень у період з 19 по 29.05.2015 був виявлений відкритий перелом тіла правої великогомілкової кістки у середній третині, підтверджений рентгенівськими даними, і рани гомілок. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів незадовго до госпіталізації, що підтверджується їх характером і відсутністю ознак загоєння. Виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження належать до тяжких за ознакою небезпеки для життя. Утворення зазначених вище ушкоджень під час ДТП, обставини якої наведені у постанові, не виключається (т.1 а.с.160-162);
-висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 1/882 від 16.10.2015 та схемами до нього, згідно з якими зіткнення автомобіля «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 з автомобілем марки «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 відбулося на проїзній частині в районі осьової лінії - в місці кінцевого розташування транспортних засобів, яке в комплексі супроводжується із ділянкою осипу скла, бруду та дрібних частин т/з. В даному випадку мало місце зустрічно-перехресне зіткнення транспортних засобів і поздовжні осі автомобілів «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , та «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , в момент зіткнення були розташовані під кутом 160? +_ 5? (схема розміщення транспортних засобів в момент зіткнення додається) (т.1, а.с.215-221);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 03.12.2015 та схемами до нього, в якому зафіксовано, як ОСОБА_5 на місці показав та розказав про обставини ДТП 18.05.2015, а саме місце розташування його транспортного засобу в момент виїзду на зустрічну смугу руху, місце розташування його т/з в момент виявлення ним зустрічного автомобіля, а також в момент повернення на попередньо займану смугу руху (т.1 а.с.222-225);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_16 від 05.11.2015 та схемою до нього, в яких зафіксовано, як свідок на місці розказав та показав про обставини ДТП за участю обвинуваченого та потерпілих, яка мала місце 18.05.2015, і які відповідають його показанням, даним у судовому засіданні (т.1 а.с.226-228);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 05.11.2015 та схемами до нього, в якому зафіксовано, як ОСОБА_7 на місці показав та розказав про обставини ДТП 18.05.2015, а саме про місце знаходження його транспортного засобу в момент виїзду автомобіля обвинуваченого на зустрічну смугу руху, розміщення транспортних засобів відносно місця зіткнення в момент, коли зустрічний автомобіль почав змінювати напрямок руху та повертатися на свою смугу руху, про місце зіткнення транспортних засобів (т.1, 229-232);
-висновком автотехнічної експертизи № 1/154 від 26.02.2016, згідно з яким вказані у постанові покази водія ОСОБА_5 стосовно механізму розвитку даної ДТП в цілому, а отже і обставини її розвитку з технічної точки зору в своєму комплексі не можуть бути спроможними. В запропонованому водієм ОСОБА_7 варіанті розвитку події, а саме в комплексі заданих з його показів вихідних даних в постанові про призначення експертизи стосовно механізму розвитку даної пригоди в цілому не вбачається неспроможності з технічної точки зору. В даній дорожній ситуації при заданих в постанові про призначення експертизи спроможних з технічної точки зору вихідних даних з показів свідка ОСОБА_7 водій автомобіля «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 повинен був керуватися вимогами п.п.10.1 та вимогами дорожньої розмітки 1.1 Р.34 «Дорожня розмітка» ПДР України. В даній дорожній ситуації при заданих в постанові про призначення експертизи спроможних з технічної точки зору вихідних даних з показів свідка ОСОБА_7 водій автомобіля «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 повинен був керуватися вимогами п.п.10.1, 12.3 та вимогами дорожньої розмітки 1.1 Р.34 «Дорожня розмітка» ПДР України, у водія автомобіля «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 була технічна можливість попередити зіткнення з автомобілем «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 . Ця можливість для нього обумовлювалася дотриманням вимог п.10.1 та вимог дорожньої розмітки 1.1 Р.34 «Дорожня розмітка» ПДР України, для чого завад технічного характеру у нього не було. Водій автомобіля «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування (тобто за умови дотримання вимог п.12.3 ПДР України навіть за умови одночасного застосування екстреного гальмування обома водіями з моменту виникнення небезпеки для руху. Порівнюючи фактичні дії водія автомобіля «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , в умовах місця події, з необхідними його діями у відповідності до чинних ПДР України, приходять до висновку, що дії водія ОСОБА_5 суперечили технічним вимогам дорожньої розмітки 1.1 Р.34 «Дорожня розмітка» чинних ПДР України. Дати оцінку діям водія автомобіля «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 на предмет їх відповідності технічним вимогам п.п.10.1, 12.3 та вимогам дорожньої розмітки 1.1 Р.34 «Дорожня розмітка» чинних ПДР України в даній ситуації експертиза не вправі, так як для цього потрібно давати оцінку психофізіологічним якостям водія, який знаходився в умовах аварійної ситуації, що виходить за межі компетенції експертів в даній галузі експертиз (автотехнічна експертиза). З технічної точки зору, при заданих в постанові про призначення експертизи спроможних з технічної точки зору вихідних даних з показів свідка ОСОБА_7 , причиною настання даної ДТП з однієї сторони стала суперечність дій водія автомобіля «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 технічним вимогам п.10.1 та вимогам дорожньої розмітки 1.1 Р.34 «Дорожня розмітка» ПДР України, з іншої сторони дати оцінку діям водія ОСОБА_7 на предмет їх відповідності технічним вимогам п.п.10.1, 12.3 та вимогам дорожньої розмітки 1.1 Р.34 «Дорожня розмітка» ПДР України, а отже і встановити технічну причину настання даного зіткнення в цілому дана автотехнічна експертиза не вбачає можливим, так як для цього потрібно давати оцінку психофізіологічним якостям водія, який знаходився в умовах аварійної ситуації, що виходить за межі компетенції експертів в даній галузі експертиз, відповідь в даному випадку слідство (суд) можуть дати самостійно шляхом оцінки усіх зібраних по справі доказів, зокрема і даного висновку експерта (т.1 а.с.239-248);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 21.04.2016 та схемами до нього, в яких зафіксовано, як свідок на місці розказав та показав про обставини ДТП за участю обвинуваченого та потерпілих, яка мала місце 18.05.2015 і які є послідовними та відповідають його показанням, даним у судовому засіданні (т.1 а.с.249-252);
-протоколом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.04.2016 схемою та фото таблицею до нього, якими підтверджується місце ДТП та наявність знаків дорожньої розмітки на ньому (т.2, а.с.1-7);
-висновком інженерно-транспортної експертизи № 1/400 від 28.04.2016, згідно з яким в запропонованих водієм ОСОБА_7 , свідком ОСОБА_12 та свідком ОСОБА_16 варіантах розвитку подій, а саме в комплексі заданих з їхніх показів вихідних даних в постанові про призначення експертизи стосовно механізму розвитку даної пригоди в цілому не вбачається неспроможності з технічної точки зору, вказані в постанові покази водія ОСОБА_5 стосовно механізму розвитку даної ДТП в цілому з технічної точки зору в комплексі не можуть бути спроможними. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 при заданих в постанові про призначення експертизи спроможних з технічної точки зору вихідних даних з показів водія ОСОБА_7 повинен був керуватися вимогами п.10.1 та вимогами дорожньої розмітки 1.1 Р.34 ПДР України та при заданих в постанові про призначення експертизи спроможних з технічної точки зору вихідних даних з показів свідка ОСОБА_12 повинен був керуватися вимогами п.п.10.1, 11.3 ПДР України, водій ОСОБА_7 повинен був керуватися вимогами п.п.10.1, 12.3 та вимогами дорожньої розмітки 1.1 Р.34 чинних ПДР України. При заданих в постанові про призначення експертизи технічно спроможних вихідних даних з показів водія ОСОБА_7 . ОСОБА_5 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , що обумовлювалася дотриманням вимог п.10.1 та вимог дорожньої розмітки 1.1 Р.34 ПДР України, а при заданих в постанові про призначення експертизи спроможних з технічної точки зору вихідних даних з показів свідка ОСОБА_12 обумовлювалася дотриманням вимог п.п.10.1, 11.3 ПДР України, для чого завад технічного характеру не було. В даній дорожній ситуації при технічно спроможних механізмах розвитку даної пригоди, які запропоновані водієм ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_12 , водій автомобіля «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , шляхом застосування екстреного гальмування, в тому числі і за умови одночасного застосування обома водіями екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. В даній дорожній ситуації з технічної точки зору при технічно спроможному механізмі розвитку даної пригоди, запропонованого водієм ОСОБА_7 , причиною настання даної ДТП стали не відповідаючі технічним вимогам п.п.10.1 та вимогам дорожньої розмітки 1.1 Р.34 «Дорожня розмітка» чинних ПДР України дії водія автомобіля «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , які виразилися в тому, що він в забороненому місці виїхав на смугу зустрічного руху, по якій в цей час рухався зустрічний автомобіль «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , на такій відстані до останнього, на якій його водій ОСОБА_7 вже був позбавлений технічної можливості уникнути даного зіткнення. При технічно спроможному механізмі розвитку даної пригоди, запропонованого свідком ОСОБА_12 , причиною настання даної ДТП стали не відповідаючі технічним п.п.10.1 та 11.3 чинних ПДР України дії водія автомобіля «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , які виразилися в тому, що він виїхав на смугу зустрічного руху, по якій в цей час рухався зустрічний автомобіль «Опель Віваро», р.н. НОМЕР_2 , на такій відстані до останнього, на якій його водій ОСОБА_7 вже був позбавлений технічної можливості уникнути даного зіткнення (т.2, а.с.13-31);
-іншими матеріалами справи.
Не довіряти показам свідків у суду не має підстав, покази є послідовними і такими, що узгоджуються з іншими доказами дослідженими в їх сукупності у судовому засіданні.
Суд вважає необгрунтованими посилання ОСОБА_5 та його захисника на те, що висновки інженерно-технічних експертиз та автотехнічної експертизи слід визнати недопустимими доказами, оскільки вони грунтуються виключно на свідченнях заінтересованої особи - водія ОСОБА_7 застосовано неправильну методику розрахунків, оскільки усі вказані експертизи зробили висновок про те, що з технічної точки зору показання водія ОСОБА_5 не були спроможними, відтак і не могли бути покладені в основу таких висновків.
В судових засіданнях були допитані всі експерти, які попереджались про кримінальну відповідальність та які підтвердили свої висновки і чітко вказували, що вихідних даних для проведення експертиз було достатньо. Всі висновки експертиз досліджені безпосередньо у судовому засіданні. Експерти, кожен окремо, дали вичерпну відповідь на всі запитання обвинуваченого та захисту, в тому числі і роз'яснювали про методику розрахунків, використану літературу при виготовленні висновків експертиз.
У зв'язку з наведеним відсутня необхідність у визнанні недопустимим протоколу проведення слідчого експерименту з ОСОБА_5 від 03.12.2015, оскільки такий доказ не покладено в основу обвинувального вироку суду і згідно висновків вищевказаних експертиз дані ОСОБА_5 під час такого експерименту покази не були спроможними.
Не знаходить суд підстав і для визнання недопустимими висновків судово-медичних експертиз з визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілих, оскільки з досліджених доказів у судовому засіданні вбачається, що було достатньо рентгенівських знімків та медичних документів для таких висновків. Підзаконними нормативно-правовими актами України не вимагається обов'язкового огляду потерпілих для дачі висновків, якщо їх можна зробити на підставі медичних документів, що і мало місце у даному випадку.
При цьому суд враховує зауваження у клопотанні захисника обвинуваченого та визнає недопустимим доказом у справі висновок судово-токсикологічної експертизи сечі № 1719/2015-т від 29.05.2015, згідно з яким у ОСОБА_5 , 1973 р.н., виявлено етиловий спирт в кількості 0.38 проміле, з наступних підстав.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст.241 цього Кодексу, тобто за правилами освідування особи. Згідно вимог ч.2 ст.241 КПК України освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. За ч.3 цієї ж статті перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.
Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог: забезпечення прав і свобод людини, отримання зразків належною особою у передбаченому порядку, забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об'єкта, їх достовірності, правильне документування ходу і результатів слідчої дії. Підставою для відібрання біологічних зразків в особи (в даній ситуації сечі) є постанова прокурора. Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження і не спростовано стороною обвинувачення, прокурором постанова про відібрання біологічних зразків у ОСОБА_5 не виносилася, проте такі зразки були долучені до постанови слідчого про призначення судово-токсикологічної експертизи. В матеріалах справи міститься скерування старшого слідчого СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_17 на проведення забору крові (сечі) з метою встановлення факту вживання алкоголю від 19.05.2015. (т.2 а.с.47), проте таке скерування надавалося на забір крові у ОСОБА_5 , а згідно постанови слідчого на експертизу скеровувалася сеча обвинуваченого і саме вона була об'єктом дослідження експерта.
Посилання представника потерпілих на те, що зразки сечі були відібрані на підставі Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України №400/666 від 09.09.2009, яка діяла на момент ДТП, не спростовують висновків суду, п.1.8 Інструкції передбачено, що у разі дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у вищезазначених закладах охорони здоров'я, проте такий огляд повинен бути проведений у відповідності з вимогами, встановленими законодавством, для його проведення, чого не було забезпечено стороною обвинувачення у даній ситуації.
Згідно ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
У випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК , потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками , що настали, тобто з'ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку.
Із поєднання та оцінки зазначених обставин у сукупності, судом встановлено, що саме водій ОСОБА_5 виїхав на зустрічну смугу руху, що і стало причиною ДТП.
З огляду на наведене суд вважає, що саме порушення ПДР України водієм ОСОБА_18 створило небезпечну дорожню обстановку, а далі аварійну ситуацію і саме такі його дії перебувають у причинному зв'язку з наслідками, які настали. Відтак суд знаходить винуватість обвинуваченого доведеною повністю. Вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_10 . ОСОБА_11 та легкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_7 .
При цьому підлягає виключенню з обвинувачення порушення ОСОБА_18 п.2.9 «а» ПДР України з підстав визнання судом недопустимим висновку судово-токсикологічної експертизи сечі № 1719/2015-т від 29.05.2015, яким підтверджувався вказаний факт.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому підлягають виключенню з обвинувачення такі обтяжуючі обставини, що вказані в обвинувальному акті, як тяжкі наслідки, завдані злочином, оскільки вони є кваліфікуючою ознакою вчиненого кримінального правопорушення і у відповідності з вимогами ч.4 ст.67 КК України не можуть ще раз враховуватися судом як обтяжуюча обставина при призначенні покарання, а також вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з тим, що така не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні з мотивів, викладених вище.
Відповідно до ст. 65 КК України суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання необхідне, оскільки саме за допомогою них реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Оскільки ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Тобто, законодавець надав суду в даному випадку дискреційне повноваження застосовувати до особи, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком до трьох років чи не застосовувати такого.
Враховуючи наведене, при призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Суд встановив, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем свого проживання, проходить службу по контракту в ЗСУ.
Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, але без відбування такого з наданням обвинуваченому випробувального строку, також без додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортним засобом, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З приводу заявлених цивільних позовів суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, згідно вимог ст.1268 ЦК України може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. При цьому згідно ч.2 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_5 , що спричинили тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , змінився нормальний уклад життя останніх, їм довелося змінити нормальний життєвий уклад через необхідність довготривалого лікування та реабілітації. ОСОБА_10 після отриманих травм та пережитого стресу погано спить, у неї часто головні болі а також болі у лопатці. Поза тим її душевні страждання посилюються тим, що ОСОБА_5 навіть не вибачився перед нею за вчинене, не намагався відшкодувати заподіяну шкоду.
Беручи до уваги характер та обсяг страждань потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , глибину таких, ступінь зміни їх звичайного способу життя та зусилля, які їм слід було прикласти для відновлення попереднього стану такого, та принципи виваженості і справедливості суд приходить до висновку, що з ОСОБА_5 слід стягнути в користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в якості відшкодування моральної шкоди по 75000 грн., в користь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по 50000 грн., що справедливо відповідатиме ступеню тяжкості діяння, вчиненого ОСОБА_5 . При цьому з вказаних сум підлягають виключенню частково повернуті МТСБ України відшкодування моральної шкоди в розмірі 155 грн. 35 коп. для ОСОБА_9 , 2157 грн. 60 коп. для ОСОБА_11 , 166 грн. 84 коп. для ОСОБА_10 та 918 грн. 45 коп. для ОСОБА_8 .
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі із встановленням іспитового строку в 2 (два) роки з покладенням встановлених ст.76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_9 , жительки АДРЕСА_2 (сімдесят чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 65 коп. заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_9 - відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_11 , жительки АДРЕСА_3 (сорок сім тисяч вісімсот сорок дві) грн. 40 коп. заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_11 - відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_10 , жительки АДРЕСА_4 (сорок дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 16 коп. заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_10 - відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_8 , жительки АДРЕСА_5 (сімдесят чотири тисячі вісімдесят одну) грн. 55 коп. заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_8 - відмовити.
Процесуальні витрати за проведені у справі експертизи в сумі 8925 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 86 коп. стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави.
Речові докази - автомобіль марки «Фольксваген Гольф 3», р.н. НОМЕР_1 , який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 , - повернути ОСОБА_5 після набрання даним вироком законної сили, автомобіль марки "Опель Віваро", р.н. НОМЕР_2 , який перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 - повернути ОСОБА_7 після набрання даним вироком законної сили.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1