ЄУН: 336/9665/23
Провадження №: 6/336/410/2024
22 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., з участю секретаря судового засідання Олексієнко С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Універсал Банк» про відстрочку виконання рішення по справі № 336/9665/23,-
У червні заявник ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Пономаренко О.О. звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про відстрочку виконання рішення по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 не працює, виховує двох неповнолітніх дітей та іншого доходу окрім соціальної допомоги в зв'язку із народженням дитини, згідно довідок, що додається, не має. Нерухомого майна та транспортних засобів у власності відповідачка також не має. Проте відповідачка не відмовляється від свого обов'язку виконати рішення суду в повному обсязі. Натомість, її скрутне матеріальне становище та несприятлива фінансово-економічна і безпечна ситуація в України значно ускладнюють виконання рішення.
У зв'язку з викладеним заявниця просить відстрочити виконання даного рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал банк" за договором про надання послуг «Монобанк» від 15.03.2021 року станом на 01.08.2023 року у розмірі 30380,65 грн. та судового збору у сумі 2684,00 грн., строком на 12 (дванадцять) місяців, з моменту набрання рішенням законної сили.
Представник заявниці та заявниця, в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином. Представник заявниці надав заяву в якій просив розглядати справу за відсутності заявниці та її представника.
Сторони в судове засідання не прибули.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши обґрунтованість заяви, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2024 позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг monobank від 15 березня 2021 року, станом на 01 серпня 2023 року, у розмірі 30380,65 грн..
Постановою Запорізького апеляційного суду від 31.05.2024р. рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року у цій справі залишено без змін.
На час розгляду даної заяви рішення суду залишається не виконаним, що сторонами не оспорюється.
Як вказує боржник, на даний час існують обставини, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а саме, відсутність працевлаштування відповідачки, а також те, що у неї на вихованні перебувають двоє неповнолітніх дітей та іншого доходу окрім соціальної допомоги в зв'язку із народженням дитини не має.
На підтвердження своєї позиції заявниця додала до заяви копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерело/суми нарахованого доходу, податку та військового збору станом на 04.06.2024 відповідно до якої за період з січня 2023 по червень 2024 ОСОБА_1 , отримувала соціальні виплати, стипендію, виграші та призи та інші доходи; Довідку форми ОК-5 з Пенсійного фонду України; довідку №1333 видану Департаментом соц. захисту населення ЗМР, про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДСЗН ЗМР; довідку №4015 від 04.06.2024 про те, що ОСОБА_1 не зареєстрована у Запорізькій філії Запорізького обласного центру зайнятості та в інших центрах зайнятості України на обліку не перебуває; інформацію з ТСЦ МВС №2348 про те, що станом на 04.06.2024 на ім'я ОСОБА_1 відсутні зареєстровані транспортні засоби; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав про відсутність зареєстрованого права власності у ОСОБА_1 ,;копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого у графі «мати» записано ОСОБА_1 та копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 17.11.2017 року відповідно до якого у графі «мати» записано ОСОБА_5 ..
Відповідно до положень частини 1, 3-5 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають його виконання.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції. («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, § 40).
У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Отже, розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Відповідно до роз'яснень, даних у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року (справа № 61-15140св18) зазначив, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Фактично, чинне законодавством не містить вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки виконання рішення, тому суд у кожній конкретній справі з врахуванням всіх обставин справи, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази.
Згідно з положеннями частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними, такими що не залежать від волі сторін.
Посилання боржника ОСОБА_1 на ту обставину, що вона не може виконати рішення через виховання двох неповнолітніх дітей, відсутність іншого доходу окрім соціальної допомоги в зв'язку із народженням дитини, не є винятковою обставиною й відповідно не є підставою для відстрочення виконання судового рішення у розумінні положень статті 435 ЦПК України.
Таким чином, боржником ОСОБА_1 не доведено існування виняткових обставин, що виникли в ході виконання рішення суду та мають особливий характер і ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з якими стаття 435 ЦПК України пов'язує можливість здійснити відстрочення виконання судового рішення.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Універсал Банк» про відстрочку виконання рішення по справі № 336/9665/23 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.81, 260-263, 435 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Універсал Банк» про відстрочку виконання рішення по справі № 336/9665/23- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.А. Галущенко