23.07.2024
ЄУН 337/3742/24
2/337/1658/2024
23 липня 2024р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бойко Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, до ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02.07.2024р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 12.04.2021р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту№3985871, відповідно до якого відповідач отримав в кредит грошові кошти в розмірі9000,00грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами 1,90% в день, строком на 30 днів до 12.05.2021р.Відповідно до договору факторингу№04-02-01/2022від 04.02.2022р. ТОВ «Авентус Україна» відступив право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал».Відповідно до договору відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги№10-03/2023/01від 10.03.2023р. ТОВ «Вердикт Капітал» відступив право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Коллект Центр». Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування ним, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 29 678,79грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 9000,00грн., заборгованості за відсотками - 20 520,00грн., інфляційних збитків - 144,00грн., 3% річних - 14,79грн.
Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00грн.
Ухвалою суду від 04.07.2024р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає повністю, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а також про зменшення витрат на правовому допомогу, оскільки сума є завищеною для такої категорії справ.
На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у суду матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд встановив, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 12.04.2021р. було укладено договір споживчого кредиту №3985871, відповідно до якого відповідач отримав в кредит грошові кошти у розмірі 9000,00грн.,зі сплатою процентів за користування кредитними коштами 1,90% в день, строком на 30 днів до 12.05.2021р.
Вказаний кредитний договір укладений за допомогою електронного сервісу та підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора, містить усі істотні умови, тому є чинним та обов'язковим для виконання.
Відповідач, підписавши кредитний договір прийняв на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором, зокрема, здійснювати погашення кредиту.
Відповідно до договору факторингу№04-02-01/2022від 04.02.2021р. ТОВ «Авентус Україна» відступив право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал».
Відповідно до договору відступлення (купівлі-продаж) права вимоги№10-03/2023/01від 10.03.2023р. ТОВ «Вердикт Капітал» відступив право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Коллект Центр».
Згідно розрахунку заборгованість відповідача перед за вищевказаним кредитним договором становить 29 678,79грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 9000,00грн., заборгованості за відсотками - 20 520,00грн., інфляційних збитків - 144,00грн., 3% річних - 14,79грн.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Коллект Центр».
В даному випадку, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_1 повністю визнав позовні вимоги. Таке визнання не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.
При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов'язковим для виконання. Банк надав відповідачці кредитні кошти, які остання повинна була повертати шляхом внесення щомісячних платежів.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконував свого зобов'язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, вносив платежі в меншому розмірі та несвоєчасно, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має права вимагати в судовому порядку.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується відповідним розрахунком, наданим позивачем, який суд вважає повним, чітким, об'єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення.
Як вже зазначалось вище, відповідач ОСОБА_1 повністю визнав заявлені позовні вимоги, жодних заперечень проти них не подав і доводи банку не спростував.
Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та заперечень сторін, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає необхідним даний позов задовольнити повністю.
Відповідно до ст.141,142 ЦПК України, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним стягнути з нього на користь позивача 50% понесених ним судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1514,00грн., а інші 50% - повернути позивачу з державного бюджету.
Крім того, відповідно до ст.137, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу.
Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Так, здійснення позивачем витрат на правничу допомогу в межах цієї справи підтверджується належними та допустимими доказами - копією Договору про надання правової допомоги №07-06/2024 від 07.06.2024р., заявкою на надання юридичної допомоги №587 від 07.06.2024р. на суму 9000,00грн., витягом з акту №1 про надання юридичної допомоги на суму 9000,00грн. від 10.06.2024р., платіжною інструкцією № 0440670000 від 11.06.2024р.
Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
В даному випадку суд погоджується з доводами відповідача та приходить до висновку про те, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи, складністю та обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом.
Так, згідно з витягу з Акта №1 від 10.06.2024 адвокатським об'єднанням надані позивачу ТОВ «Коллект Центр» такі послуги, витрачений на них час та вартість: 1) консультація - 2 години, 3000,00грн.; 2) складання позовної заяви - 2 години, 6000,00грн., усього 9000,00грн..
Разом з тим, рівень складності справи не вимагав такого обсягу правничої допомоги. Зокрема, проведення консультації, аналіз чинного законодавства, складання позовної заяви з витрачанням вказаного в Акті часу та визначеної вартості, не можна вважати достатньо обґрунтованими та пропорційними предмету спору, судова практика з вирішення якого є усталеною.
Таким чином, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом цієї справи та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00грн.
Керуючись ст.15,16,526,530,549,610,627,629,633,634,638,1049,1054,1056-1 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141, 142,206,211,259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306,заборгованість за кредитним договором №3985871 від 12.04.2021р. в загальному розмірі 29 678,79грн., в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору 1514,00грн., понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00грн., усього 34 192,79 грн. (тридцять чотири тисячі сто дев'яносто дві гривні 79 копійок).
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, 50% судового збору в сумі 1514,00грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок), сплаченого на рахунок UA578999980313171206000008514, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Хортиц./22030101, ЄРДПОУ 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, згідно з платіжною інструкцією №0442400273 від 21.06.2024р., оригінал якого зберігається в матеріалах цивільної справи №2/337/1658/2024 (ЄУН 337/3742/24).
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Мурашова