Єдиний унікальний номер№ 333/4904/24
Провадження № 2/333/3351/2024
18 липня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Крамаренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за відсутності учасників справи, -
Акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 29.07.2019 у розмірі 109 078,20 грн. станом на 21.03.2024 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 29.07.2019, згідно якої отримав кредит у розмірі 50 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заявку відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники зазначених документів у мобільному додатку та зобов'язується виконувати умови цього договору. Проте відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто не виконав зобов'язання належним чином.
Представник відповідача надав відзив в якому виклав свої заперечення проти позову посилаючись на те, що відповідач не підписував будь-які правила, умови та тарифи щодо користування карткою, а Анкета-заява від 29.07.2019 на отримання картки не містить розміру відсоткової ставки, суми кредиту та інших істотних умов. Відповідач визнає позов лише в межах суми боргу в розмірі різниці між знятою та погашеною сумою коштів, а саме в сумі 28 234,43 грн.. Крім того, відповідач просить стягнути з позивача на його користь витрати на правничу допомогу.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення, зокрема зазначив, що відповідач підписавши Анкету-заяву та користуючись мобільним застосунком "monobank" підтвердив, що ознайомився та отримав примірники таких документів, як Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які разом з Анкетою-заявою складають договір про надання банківських послуг. Зазначив, що між сторонами був укладений електронний договір шляхом використання електронного підпису, з дотриманням норм Закону України "Про електронну комерцію", який передбачає можливість фіксування змісту правочину у кількох документах шляхом посилання в одному з них на інші. Відповідач активно користувався коштами на картковому рахунку та іншими послугами банку, що разом з наданими доказами підтверджує наявність заборгованості, тому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав заперечення, в яких виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповідь на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх відхилення, зокрема зазначив, що позивачем не доведено підписання відповідачем умов, правил та інших додаткових елементів договору за допомогою ОТР-пароля чи згенерованого електронного ключа, які змінюються банком в односторонньому порядку без повідомлення відповідача. Крім того, банк надав Умови і правила від 2021 року, незважаючи на те, що анкета-заява була підписана 29.07.2019, а з сайту банку неможливо встановити дату оприлюднення таких умов, в тому числі попередні редакції з архіву.
Представник позивача також надав додаткові письмові пояснення де вказав, що умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг є офіційним документом і перебувають у вільному доступі на сайті позивача, в тому числі архів редакцій за весь період існування. Зазначив, що в п. 10 розділу ІІ Умов і правил обслуговування викладенні додатки, де сторони погодили процентну ставку вартості кредиту для споживача.
Ухвалою суду від 04.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 26.06.2024, яке відкладалося за заявою відповідача для надання заперечень.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач позов підтримав, відповідач позов визнав частково - в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи що відповідає положенню ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
29.07.2019 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг АТ "Універсал Банк", за змістом якої він погодився, що вказана заява разом Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, в якій також зазначено, що підписанням договору підтвердив ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку (а.с.12).
На підставі кредитного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у сумі 1 000 грн., який в подальшому поступово був збільшений до 50 000 грн., спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 22.06.2024 (а.с.155).
Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів по картці, наданих позивачем, станом на 21.03.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 109 078,20 грн., нараховано та сплачено відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом в сумі 37 476,73 грн., сума витрат за період з 29.07.2019 по 21.03.2024 становить 447 417,79 грн., а сума зарахувань за цей же період - 338 339,59 грн. (а.с.5-11, 129-154).
Згідно з наданим представником відповідача до відзиву на позовну заяву розрахунком заборгованості, по рахунку позичальника було здійснено видаткових операцій (знято) на 366 574,02 грн., а внесено на картку коштів у розмірі 338 339,59 грн. і залишок становить 28 234,43 грн. (а.с.70-101).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною шостою цієї статті, зокрема передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п. 12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З огляду на вказане, відповідачем 29.07.2019 був укладений електронний договір про надання банківських послуг з використанням електронного підпису, цей договір складають анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту і вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Умовами укладеного договору визначено розмір кредиту, строки користування кредитом, умови і порядок надання позикодавцем грошових коштів у позику, права та обов'язки сторін, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов договору
Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови (п.п.2, 3). Окрім того, в анкеті позичальник підтверджує що усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п.11).
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним його відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6 анкети-заяви).
Ідентифікацію та верифікацію клієнта виконав представник банку.
Згідно з наданих суду довідок, Банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 на користь АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" поточний рахунок у гривні, видав картку НОМЕР_1 , активною до 05/24, на яку первісно встановив кредитний ліміт в розмірі 1000 грн., який в подальшому збільшився до 50000 грн.
Наведені обставини підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами: анкетою-заявою, розрахунком заборгованості, випискою з особового банківського рахунку, довідками про видану картку та розмір кредитного ліміту, які суд вважає належними та допустимими, підстав сумніватись в їх достовірності у суду не виникло.
Відповідач не заперечував проти факту звернення до Банку з анкетою-заявою, отримання картки та встановлення кредитного ліміту, користування кредитними коштами.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
У зазначеній постанові Верховний Суд виклав наступні правозастосовні позиції.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України "Про електрону комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У даній справі відповідач уклав договір з використанням мобільного додатку та, уклавши цей договір, він як позичальник підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Електронний Договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.
У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 активно користувався рахунком, періодично здійснював платежі на повернення кредитних коштів, але належним чином не виконував своїх зобов'язань за цим кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував платежі передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед Банком та випискою про рух коштів по картці (а.с.5-11, 129-154).
При цьому суд надає перевагу як доказу виписці про рух коштів по картці, яка містить однакові дані з розрахунком заборгованості наданого позивачем і на відміну від розрахунку заборгованості наданого представником відповідача до відзиву на позовну заяву, виписка про рух коштів по картці є первинним фінансовим документом виходячи з наступного.
Банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, зокрема, клієнтські рахунки та виписки з них. Це передбачено п. 59 розд. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 р. № 75 (далі - Положення № 75). Обов'язкові реквізити виписки з клієнтських рахунків визначені п. 61 розд. IV Положення № 75, серед яких, зокрема, код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента.
Згідно з п. 62 розд. IV Положення № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Пунктом 63 розд. IV Положення № 75 передбачено, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:
1) назву документа (форми);
2) дату складання;
3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи;
4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;
5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом згідно з умовами договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором та виписці про рух коштів по картці, які відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості за тілом кредиту, в сумі - 109 078,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При оцінці аргументів та доводів сторін суд керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29, рішення у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010, no. 4241/03). В зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що інші доводи відповідача, за вищевказаних обставин не мають суттєвого значення для вирішення спору та не потребують детальної відповіді на кожен з них.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір сплачений ним при подачі позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.509, 525-526, 530, 611-612, 623, 1046, 1054 ЦК України, суд -
Позов акціонерного товариства "Універсал Банк" - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" (адреса: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114, ЄДРПОУ 21133352) заборгованість (за тілом кредиту) за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 29.07.2019 у розмірі 109 078 (сто дев'ять тисяч сімдесят вісім) гривень 20 копійок, а також судові витрати в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, а всього 112 106 (сто дванадцять тисяч сто шість) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - акціонерне товариство "Універсал Банк", адреса: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114, ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 23 липня 2024 року.
Суддя В.М. Ходько