ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/26513.09.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Житлово-будівельного кооперативу "Комунар"
про стягнення заборгованості - 42 065,08 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Драган Ю.О.- довіреність №169 від 01.07.2010;
від відповідача: Вересюк Л.О.- голова правління;
Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про стягнення заборгованості - 42 065,08 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на послуги водопостачання та водовідведення № 02555/4-04 від 10.06.2003р. не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгувавши позивачу 34 225,07 грн. за період з 01.03.2007 по 01.04.2010.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 34 225,07 грн. - основного боргу, 6 403,02 грн. - інфляційних втрат, 1 031,10 грн. - 3% річних, 405,89 грн. - пені, 420, 67 грн. -державного мита, 236, 00 грн. -витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 25.05.2010 порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.
У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, оголошувалася перерва.
16.09.2010 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заявив про сплив строків позовної давності в частині стягнення 23 740, 77 грн. за період з березня 2007 по травень 2010.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
10 червня 2003р. між Державним комунальним об'єднанням “Київводоканал” та відповідачем укладено Договір № 02555/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення.
На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Києві від 20 липня 2001 р. № 359 та наказу №207 від 18.12.2001р. ДКО "Київводоканал" реорганізовано у ВАТ "АК "Київводоканал", а правонаступником ПЕВГ та ЗВ "Водозбут" є Розрахунковий департамент (копії наказу № 359 від 20.07.2001р. та №207 від 18.12.2001р. долучено до матеріалів справи).
За умовами договору позивач зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин, а останній -оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.
Кількість поданої води згідно п.п. 3.1, 3.2 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.
Кількість стічних вод згідно п. 3.3 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.
Строк оплати за договором відповідно до умов п. 3.4 встановлений п'ять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.
Відповідно до розділу 7 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Пункт 3.5 Договору передбачає порядок узгодження розбіжностей з приводу незгоди відповідача з кількістю або вартості отриманих послуг. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг відповідач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем, відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважатиметься безпідставною.
Судом встановлено, що відповідач в порушення п 3.5. Договору, у встановлені Договором строки, не направив свого представника до позивача з необхідними документами для проведення звіряння і тому облікові дані ВАТ “АК “Київводоканал” вважаються прийнятими відповідачем та погодженими ним.
За період з 01.03.2007 по 01.04.2010 відповідачем було спожито послуг на загальну суму 90 791,97 грн., сплачено 60 509,38 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 27 056,70 грн., що підтверджується маршрутними картами, двосторонніми актами зняття показань з приладів обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями. Враховуючи борг який утворився станом на 01.03.2007р. в сумі 7 168,37 грн. сума основного боргу становить 34 225,07 грн.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково у розмірі 23 740, 77 грн. за період з травня 2007 по березень 2010.
В решті позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктами 2, 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позовну заяву було подано до Господарського суду міста Києва 17.05.2010, про що свідчить реєстраційний штамп канцелярії (вх.№ 14097), отже, виходячи з матеріалів справи, заяви відповідача щодо застосування строків позовної давності строк позовної давності для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла до березня 2007 у розмірі 7 168, 37 грн. та за період з 17 березня 2007 по травень 2007 року у розмірі 3 315, 93 грн. та сплинув.
Позивачем не наведено поважних причин, що призвели до пропуску строків позовної давності, клопотання про поновленням пропущеного строку позовної давності позивачем не заявлялося.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, яка виникла до березня 2007 у розмірі 7 168, 37 грн. та за період з 17 березня 2007 по травень 2007 року у розмірі 3 315, 93 грн. задоволенню не підлягають.
Позивач також просить стягнути з відповідача 6 403,02 грн. - інфляційних втрат та 1 031,10 грн. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання за період з березня 2007 по березень 2010.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок індексу інфляції та 3% річних господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають до стягнення індекс інфляції в розмірі 5 521, 84 грн. та 3% річних в сумі 910,94 грн. за період з травня 2007 по березень 2010.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 4.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 405,89 грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.
В пункті 4.2. Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків розрахунку за надані послуги, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 405,89 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" (02147, м. Київ, вул. Ентузіастів, 45/1, код ЄДРПОУ 22867679) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) -23 740 (двадцять три тисячі сімсот сорок) грн. 77 коп. - основного боргу, 5 521 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять одна) грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 910 (дев'ятсот десять) грн. 94 коп. - 3% річних, 405 (чотириста п'ять) грн. 89 коп. - пені, 305 (триста п'ять) грн. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.М. Якименко