Справа № 308/11703/24
1-кс/308/4164/24
14 липня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42023070000000094, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.04.2023 року за ч. 3 ст. 332 КК України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, місто Берегово, громадянина України, українця за національністю, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , депутата Берегівської міської ради VIII скликання, члена фракції Європейська солідарність, розлученого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 депутата Берегівської міської ради VIII скликання, члена фракція Європейська солідарність, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14.04.2023, виник злочинний умисел на протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення осіб, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами та вказівками.
Відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні 24.02.2022 введено воєнний стан, строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
На період дії воєнного стану в Україні заборонено виїзд за межі території України осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із наданий час невстановленою досудовим розслідуванням особою, та особою із зміненими анкетними даними ОСОБА_9 , що на конфіденційній основі співпрацювала з органом досудового розслідування та діяла під контролем правоохоронних органів, організував незаконне переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України, здійснював керівництво такими діями, сприяв їх вчиненню порадами, вказівками, що виразилось в наступному.
У невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше червня місяця 2024 року ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із наданий час невстановленою досудовим розслідуванням особою, повідомив ОСОБА_9 , про можливість останнім сприяти в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон, та озвучив вимогу про вартість за надані ним послуг в розмірі 7000 доларів США з однієї особи, за організацію та сприяння в незаконному переправленні через державний кордон з України, при цьому надавши чіткі гарантії такого переправлення.
Надалі ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_4 , про наявність наміру у двох осіб (із зміненими анкетними даними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) скористатись послугами ОСОБА_4 щодо організації та сприянні в незаконному переправленні їх через державний кордон з України.
Згодом, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше липня місяця 2024 року, реалізовуючи свій злочинний умисел до кінця, здійснив телефонний дзвінок через додаток «WhatsApp» ОСОБА_9 та надав йому вказівку забезпечити доправлення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до м. Берегово, де наголосив очікувати його подальших розпоряджень з метою їхнього переправлення через державний кордон України на ділянці відповідальності одного із прикордонних загонів ДПСУ та провів інструктаж, а саме повідомив, час, та спосіб незаконного перетину кордону.
Далі, ОСОБА_4 , здійснив телефонний дзвінок через додаток «WhatsApp» ОСОБА_9 та надав йому вказівку поселити ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в м. Берегове до готельного комплексу для ночівлі, та наголосив очікувати його подальших розпоряджень, де він повідомить хто саме та коли саме забере їх для подальшого переправлення через кордон. У свою чергу ОСОБА_9 , виконав вказівку ОСОБА_12 та забезпечив поселення даних осіб до готельного комплексу.
В подальшому, 11.07.2024 року у невстановленій на даний час досудовим розслідуванням годині, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел до кінця, здійснив телефонний дзвінок через додаток «WhatsApp» ОСОБА_9 та надав геолокаційне розташування місця куди необхідно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 добратись, де за вказівкою ОСОБА_4 , їх зустріла на даний час невстановлена особа на автомобілі червоного кольору, та останні поїхали в сторону державного кордону до ділянки відповідальності одного із прикордонних загонів ДПСУ.
11.07.2024 року у невстановленій на даний час досудовим розслідуванням годині ОСОБА_4 отримав інформацію від на даний час невстановленої особи, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перетнули державний кордон, після чого ОСОБА_4 надав усну вимогу ОСОБА_9 передати йому грошові кошти за організацію та керування діями під час переплавлення осіб через кордон.
Згодом, 12.07.2024 року ОСОБА_4 під час зустрічі із ОСОБА_9 отримав з рук в руки грошові кошти, після чого був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів.
12.07.2024 року в період з 13.15 -14.55 год. в приміщенні комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 , за участі ОСОБА_4 проведено огляд місця події на підставі письмового дозволу, в ході якого було виявлено та вилучено грошові банкноти доларів США, та інші речі згідно до протоколу.
12.07.2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та відповідно до ст. ст. 36, 42, 276, 277, 278, 481 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчий у клопотанні вказує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави унеможливить запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, а тому необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий у клопотанні звертає увагу на те, що ОСОБА_4 44 роки, за наявною інформацією хронічних чи інших тяжких захворювань не має, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , діючий депутат Берегівської міської ради VIII скликання, член фракція Європейська солідарність, у шлюбі не перебуває з 2022 року, має неповнолітню дитину. Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_4 зареєстровано нерухоме майно та транспортний засіб.
Вказане свідчить про наявність у розпорядженні ОСОБА_4 активів у значному розмірі.
При цьому, у разі якщо слідчий суддя прийде до переконання визначення альтернативного запобіжного заходу слідчий просить врахувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_4 , розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, розмір неправомірного доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного слідчий у клопотанні просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. При цьому, зазначив, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, а відтак, більш м'який запобіжний захід, як тримання під вартою не може їм запобігти. У разі визначення слідчим суддею розміру застави, просив врахувати, що підозрюваний тримав за вчинений ним злочин винагороду у розмірі 14300,00 доларів США, а тому просив визначити йому заставу в розмірі трьох мільйонів розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_13 у судовому засіданні зазначила, що підозрюваний ОСОБА_4 частково визнає вину, буде сприяти досудовому розслідуванню. Щодо тверджень слідчого у клопотанні про наявність у підозрюваного посвідчення водія європейського зразку, зазначила, що у більшості осіб наявні подібні посвідчення. Відтак, твердження слідчого та прокурора про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України є безпідставними та не доведеними. Крім того, просила врахувати особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, є депутатом Берегівської міської ради . Просила, у разі, якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити йому розмір застави в межах визначених ст. 182 КПК України, передбачених за тяжкі злочини - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні також зазначив про необґрунтованість та недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає у клопотанні слідчий. Крім того зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 під час його затримання відмовився від надання показів на підставі ст. 63 Конституції України, у зв'язку з перебуванням у стресовому стані і не розумів за що був затриманий. Захисник просив врахувати також особу підозрюваного та відмовити у задоволенні клопотання слідчого, або обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання через його необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що ризики наведені у клопотанні слідчого є недоведеними, ґрунтуються на припущеннях, зокрема підозрюваний не має наміру ухилятися від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню, чи вчиняти інше кримінальне правопорушення. Також підозрюваний не має можливості впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки , вони йому не відомі, а їх ПІБ буле залегендованими. Просив врахувати особу підозрюваного, його міцні соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання, двох малолітніх дітей на утриманні.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заперечення своїх захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, у провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023070000000094 від 14.04.2024 року, в ході якого досліджуються обставини незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
12.07.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчинення порадами, вказівками, вчинених за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 194 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Вивчивши матеріали поданого клопотання, зокрема дослідивши долучені: протокол про результати аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 01.09.2023 року, 15.09.2023 року, 25.10.2023 року, 26.10.2023 року, 30.10.2023 року, 31.10.2023 року, 02.11.2023 року; 24.11.2023 року; протоколи про хід та результати спеціального слідчого експерименту від 15.09.2023 року, 24.11.2023 року; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою ОСОБА_4 від 19.09.2023 року, протокол огляду грошових коштів від 30.10.2023 року; протокол про результати аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_9 від 13.10.2023 року; протоколи допиту свідків ОСОБА_9 від 18.05.2023 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 17.06.2024 року, ОСОБА_14 від 04.02.2024 року ОСОБА_15 від 03.07.2024 року; протокол огляду місця події від 12.07.2024 року; протокол затримання ОСОБА_4 від 12.07.2024 року; протокол обшуку від 12.07.2024 року; протокол огляду предмета (грошових коштів) від 13.07.2024 року, інші матеріали кримінального провадження, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрівається у вчиненні тяжкого злочину може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Поряд з цим, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину пов'язаного із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, будучи обізнаним із деталями можливого незаконного перетину державного кордону, може незаконно його перетнути задля уникнення від кримінальної відповідальності. При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду наразі якщо не збільшився, то залишився високим.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів вигідних для нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Щодо доводів клопотання слідчого про наявність інших ризиків, слідчий суддя вважає такі нічим не доведеними та не обґрунтованими.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальне правопорушення вчинено умисно з корисливих мотивів, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, розлучений, є депутатом Берегівської міської ради об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області. Також у судовому засіданні були досліджені свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , які свідчать про наявність у підозрюваного двох малолітніх дітей.
При цьому, жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
Також слідчим суддею враховані долучені до клопотанні відомості про осіб, які перетнули державний кордон, згідно якої слідує, що ОСОБА_4 впродовж 2023 року неодноразово виїжджав за межі території України.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.
При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахував як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його майновий стан, що в останнього є у власності житловий будинок загальною площею 152,7 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 , комплекс загальною площею 457,2 м.кв. за адресою АДРЕСА_2 , квартира загальною площею 39,6 м.кв. за адресою АДРЕСА_4 , у власності автомобіль марки Toyota Rav4 EV, 2012 року випуску.
Також слідчий суддя бере до уваги і розмір незаконного прибутку, який ОСОБА_4 повинен був отримати в результаті незаконної діяльності, в розмірі 14 300 тис доларів США.
За таких наведених вищ обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400,00 (дев"ятсот вісім тисяч чотириста) гривень (300х3028), в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, місто Берегово, громадянина України, українця за національністю, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , депутата Берегівської міської ради VIII скликання, члена фракції Європейська солідарність, розлученого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання з 15 год. 00 хв. 12 липня 2024 року.
Встановити строк дії ухвали до 06 вересня 2024 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400,00 (дев"ятсот вісім тисяч чотириста) гривень (300х3028).
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06 вересня 2024 року включно.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Час та дата складання повного тексту ухвали 19.07.2024 року о 16 год. 25 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1