Справа № 308/12003/24
1-кс/308/4335/24
23 липня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030001360 від 01.07.2024, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, який має середню освіту, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 Кримінального кодексу України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України:
З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що слідчими Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030001360 від 01.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.06.2024 приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 №2101-ІХ та в подальшому неодноразово продовжувався відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», перебував в магазині торгової марки «АТБ», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В цей самий час, ОСОБА_4 звернув увагу на те, що комірка під № 15 для зберігання особистих речей відчинена і в ній знаходився пакунок із навушниками всередині.
Побачивши навушники, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований, на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, та реалізуючи який, ОСОБА_4 діючи умисно та цілеспрямовано в цілях власної наживи, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, з комірки під № 15 для зберігання особистих речей, викрав навушники марки «Apple» AirPods 3 rd у корпусі білого кольору вартістю згідно висновку експерту 6 158 грн 00 коп.
Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном пішов з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 6 158 грн 00 коп.
Клопотання мотивоване тим, що необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час обумовлена наявністю обґрунтованої підозри та тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання й те, що по справі необхідно провести ряд слідчих дій, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на що слідчий просить задовольнити подане клопотання.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що визнає свою вину.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено слідчим суддею, слідчими Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030001360 від 01.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
17 липня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: в таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Основними ризиками, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши йому залишати місце свого фактичного проживання - квартиру АДРЕСА_3 без дозволу слідчого, прокурора, або суду, оскільки вважає, що обрання даного запобіжного заходу буде достатнім для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим у частині 1 цієї статті. А також покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22 год. 00 год. до 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце свого проживання - квартиру АДРЕСА_3 без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні сторони обвинувачення;
-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - до 15 вересня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити начальнику Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 23 липня 2024 року о 15 год. 20 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1