ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 46/37724.09.10
За позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі
1. Фонду державного майна України,
2. Міністерства економіки України
До 1. Закритого акціонерного товариства "Престиж груп"
2. Відкритого акціонерного товариства "Комінформсистема"
Про визнання права власності
Суддя Омельченко Л.В.
Представники сторін:
Від позивача -1 Кирпичова Т.Б. -представник за довіреністю від 25.05.2010 р.
Від позивача -2 Харабара Т.І. -представник за довіреністю від 07.04.2010 р.
Від відповідача -1 Кулик М.В. -представник за довіреністю від 25.12.2009 р.
Від відповідача -2 Кулик М.В. -представник за довіреністю від 01.09.2010 р.,
Шепель В.Г. -представник за довіреністю від 01.09.2010 р.
Від прокуратури Половенко Л.В. -представник прокуратури за довіреністю від 13.04.2010 р.
У судовому засіданні 24.09.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заступник прокурора Печерського району м. Києва звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства економіки України до Закритого акціонерного товариства "Престиж груп" та Відкритого акціонерного товариства "Комінформсистема" про:
- визнання права державної власності на нежитлову будівлю площею 8 169,30 кв.м, розташовану по вул. Лєскова, 9 (літера А) у м. Києві та витребування цього майна з чужого незаконного володіння,
- визнання недійсним свідоцтва на право колективної власності на нежилий будинок площею 8 169,30 кв.м, розташований по вул. Лєскова, 9 (літера А) у м. Києві, видане Головним управлінням житлового господарства та майна міста Києва Відкритому акціонерному товариству "Комінформсистема",
- визнання недійсним свідоцтва про право приватної власності на нежилий будинок площею 8 169,30 кв.м, розташований по вул. Лєскова, 9 (літера А) у м. Києві, виданого 24.03.2005 р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської Ради Закритому акціонерному товариству "Офіс "Столичний",
- визнання недійсним наказу Головного управління житлового господарства та майна міста Києва "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" від 02.06.1998 р. № 265-р,
- визнання недійсним наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 24.03.2005 р. № 514-в.
Свої позовні вимоги прокуратура обґрунтовує тим, що будівля за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9 не була включена до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Комінформсистема" і залишилась у державній власності.
Зокрема відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р. №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" та Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. №508, а також згідно з наказами Державного комітету України з матеріальних ресурсів № 335 від 07.10.1993 р. та №2 від 06.01.1994 р. Головне проектно-технічне підприємство комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" в процесі корпоратизації було перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Комінформсистема". Засновником товариства виступила держава в особі Державного комітету України з матеріальних ресурсів, який як орган уповноважений управляти державним майном та засновник товариства був наділений правом формування статутного фонду зазначеного товариства.
Прокурор вважає, що засновником при формуванні статутного фонду ВАТ "Комінформсистема" до нього не було включено нежитлову будівлю розташовану в м. Київ по вул. Лєскова, 9, посилаючись при цьому на акт проведення позапланової перевірки провадження діяльності на ринку цінних паперів ВАТ "Комінформсистема", складений 30.07.2010 р. Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області, та баланси товариства за 1993-2006 роки.
Таким чином, на думку прокуратури, будівля продовжувала залишатися в державній власності, а Головне управління житлового господарства та майна міста Києва на підставі наказу "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" від 02.06.1998 р. №265 незаконно видало ВАТ "Комінформсистема" свідоцтво на право колективної власності на будівлю загальною площею 8 169,3 кв.м. по вул. Лєскова, 9 у м. Києві.
Це, в свою чергу, дає прокуратурі підстави вважати, що ВАТ "Комінформсистема" передала нежилий будинок по вул. Лєскова, 9 в м. Києві до статутного фонду Закритого акціонерного товариства "Комінформсистема" також усупереч вимогам чинного законодавства.
Згідно з Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р., Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює політику в сфері приватизації та управління державними майном. Відповідно до наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. №908/68 "Про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але перебуває на їх балансі" управління таким майном покладено на Фонд державного майна України.
У зв'язку з цим, на думку прокуратури, незаконне вибуття майна з державної власності порушує інтереси держави в особі Фонду державного майна України.
Відповідно до Положення про Державний комітет України з матеріальних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1993 р. №26, на комітет покладено функції з управління майном підвідомчих підприємств, установ, організацій, що є у загальнодержавній власності. На даний час правонаступником вищезазначеного комітету відповідно до Указу Президента України "Про реформування системи матеріально-технічного забезпечення народного господарства" від 32.23.2994 р. №789/94 та постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. №198 "Про управління державними корпоративними правами ДАК "Укрресурси" є Міністерство економіки України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.08.2010 р. порушено провадження у справі №46/377, розгляд справи призначено на 13.09.2010 р.
В судове засідання 13.09.2010 р. з'явились представники позивачів та відповідачів, представник прокуратури в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача-1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому вимоги заступника прокурора Печерського району м. Києва відхилив в повному обсязі, пославшись на те, що ЗАТ "Офіс "Столичний" як добросовісний набувач за відплатним договором в оплату за випущені товариством акції набуло нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, у особи, чиє право власності було належним чином підтверджено і ніким не оспорювалось. Свідоцтво про право власності на будинок видано ЗАТ "Офіс "Столичний" Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації на підставі належних документів та у відповідності до нормативно встановленого порядку. Прокурором не зазначено жодних обставин, що давали б підстави вважати зазначене оформлення неналежним, та не заявлялись вимоги про визнання недійсним правочину з набуття майна.
Раніше будинок за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9 був набутий у власність ВАТ "Комінформсистема" при корпоратизації Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" шляхом його перетворення. Передача майна відбулась у відповідності до Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №508 від 05.07.1993 р. та підтверджується актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу ГПТП "Комінформсистема", затвердженим Держкомресурсів України 06.01.1994 р., інвентарними описами, передавальним балансом та витягом з відомостей результатів інвентаризації щодо нерухомого майна, яке було передано до статутного фонду та є власністю товариства, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву.
Представник відповідача-1 також надав суду заяву про застосування позовної давності, в якій зазначив, що ВАТ "Комінформсистема" з моменту її створення в 1993 році відкрито реалізовувало повноваження власника на нежилий будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, в тому числі оформило на себе та зареєструвало право власності на це майно. В свою чергу держава в особі Фонду державного майна, Міністерства економіки та інших органів центральної влади не володіла, не користувалась, не утримувала та не розпоряджалась будинком, а навпаки оформила права власності ВАТ "Комінформсистема", ЗАТ "Офіс "Столичний" та інших осіб на нього.
Міністерство економіки України, Фонд державного майна України та прокуратура, у відповідності до своїх повноважень в період з 1993 року також не віднесли нежилий будинок по вул. Лєскова, 9, в м. Києві до державного майна та об'єктів, які не увійшли до статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації.
У зв'язку з цим відповідач-1 послався на відсутність підстав для відновлення пропущених строків позовної давності і просив відмовити в задоволенні позову прокуратури.
Представник відповідача-2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив повністю. В обґрунтування своєї позиції відповідач-2 зазначив, що лабораторно-виробничий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9 в складі цілісного майнового комплексу було передано ВАТ "Комінформсистема" при формуванні його статутного фонду, оскільки товариство створено шляхом перетворення державного Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" і є його повним правонаступником. З моменту державної реєстрації товариства до нього перейшли всі активи і пасиви державного підприємства.
Лабораторно-виробничий корпус за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9 був основним об'єктом цілісного майнового комплексу ГПТП "Комінформсистема", що брав участь у закінченому циклі робіт підприємства.
Статутний фонд ВАТ "Комінформсистема" було визначено засновником виходячи з вартості всього цілісного майнового комплексу підприємства, визначеного актом оцінки вартості майна підприємства.
Відповідач-2 також послався на відсутність будь-яких доказів, що підтверджували б право державної власності на будинок, а також на те, що він ніколи не перебував на балансі і не знаходився в фактичному володінні органів державної влади.
Крім того, відповідач-2 надав суду як доказ рішення Печерського районного суду за позовом акціонера ВАТ "Комінформсистема" ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення про передачу до статутного фонду ЗАТ "Комінформсистема" нежилого будинку по вул.. Лєскова, 9, в м. Києві.
Представниками відповідачів виконано всі вимоги ухвали про порушення провадження, надано суду для ознайомлення оригінали документів, які використовуються як докази по справі.
У судовому засіданні 13.09.2010 р. представник позивача-1 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача-2 подав суду письмові пояснення з додатками.
Зважаючи на заявлене представником позивача-1 клопотання та неявку в засідання прокурора, ухвалою від 13.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 24.09.2010 р.
В судове засідання 24.09.2010 р. з'явились прокурор у справі, представники позивачів та відповідачів.
Прокурор у справі позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник позивача-1 пояснив, що відповідно до Указу Президента України від 21.12.1994 р. №789/94 "Про реформування системи матеріально-технічного забезпечення народного господарства" з метою забезпечення інтересів держави у процесі реформування системи матеріально-технічного постачання утворено Державну акціонерне компанію "Укрресурси". Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 9.03.2008 р. № 198 управління державними корпоративними правами компанії здійснює Міністерство економіки України.
До статутного фонду компанії державою передано майно та акції окремих підприємств, в тому числі ВАТ "Комінформсистема". Нежитловий будинок в м. Києві по вул. Лєскова, 9 до статутного фонду ДАК "Укрресурси" не передавався. Враховуючи це, рішенням наглядової ради ВАТ "Комінформсистема" щодо передачі будинку до статутного фонду ЗАТ "Комінформсистема" не порушуються права Міністерства економіки України.
Представник позивача-2 надав суду пояснення та документи, що підтверджують викладені в поясненнях обставини. В поясненнях позивач-2 зазначив, що ГПТП "Комінформсистема" було перетворено у ВАТ "Комінформсистема" в процесі корпоратизації, а згідно з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Києві від 08.08.1996 р. за результатами розміщення державної частки акцій ВАТ "Комінформсистема" було завершено приватизацію товариства.
На сьогоднішній день частка держави у статутному фонді ВАТ "Комінформсистема" відсутня. За даними Єдиного реєстру державної власності, ведення якого покладено на Фонд державного майна України відомості про нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, органами державного управління до Фонду не надавались.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 підтримали свої заперечення на позов викладені в у відзивах на позовну заяву.
Крім того, відповідач-2 подав через канцелярію суду документи, які просив долучити до матеріалів справи як докази. Зокрема, на підтвердження того, що лабораторно-виробничий корпус за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9 належав ВАТ "Комінформсистема" на праві власності і обліковувався у товариства на балансі в період з 1993 року до 2004 року суду було надано бухгалтерську довідку ВАТ "Комінформсистема" про індексацію вартості будівлі з розшифруванням статей балансу, інвентарну картку обліку основних засобів та матеріали інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ВАТ "Комінформсистема" станом на 01.10.2004 р.
Також відповідач-2 надав суду як докази пояснення посадової особи -Голови ліквідаційної комісії ВАТ "Комінформсистема" та відповідь Територіального управління в м. Києві та Київські області ДКЦПФР з роз'ясненням висновків комісії щодо формування статутного фонду ВАТ "Комінформсистема" на запит до Комісії від 16.08.2010 р. №112 .
Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали наявних в матеріалах справи копій документів, заслухавши пояснення учасників судового процесу Господарський суд м. Києва
Наказом Державного комітету України з матеріальних ресурсів від 07.10.1993 р. №335 прийнято рішення про корпоратизацію Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" ВТО "Укрпостачсистема", якому на праві повного господарського відання належав лабораторно-виробничий корпус за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9.
Згідно пункту 1 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" № 210/93 від 15.06.1993 р. корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства. Корпоратизації підлягають підприємства, балансова вартість основних фондів яких за станом на 1 січня 1993 року становила не менше як 20 млн. карбованців.
Засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до зазначеного указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном, зокрема центральні органи державної виконавчої влади.
Отже Державний комітет України з матеріальних ресурсів, як орган уповноважений управляти майном Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" ВТО "Укрпостачсистема", прийняв рішення про перетворення цього підприємства у відкрите акціонерне товариство і виступив засновником цього товариства.
Відповідно до пункту 3.5. статуту ВАТ "Комінформсистема", затвердженого Держкомресурсів України 06.01.1994 р. та зареєстрованого Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 15.02.1994 р., товариство є власником майна, переданого йому у власність засновником. Пунктами 1.1., 3.3. статуту також визначено, що Товариство створено шляхом перетворення державного Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" і є його повним правонаступником.
Пунктами 1 та 7 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні", що діяв на час заснування ВАТ "Комінформсистема", перетворення визнається способом реорганізації підприємства, при якому до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Особливості перетворення підприємств при їх корпоратизації визначаються Положенням про порядок корпоратизації підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. № 508. Пунктом 15 Положення передбачено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства, акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
Таким чином, при корпоратизації Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" його майнові права і активи перейшли до новоствореного відкритого акціонерного товариства, яке стало власником майна визначеного Держкомресурсів України.
Згідно пункту 16 Положення розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди.
Методика оцінки вартості об'єктів приватизації затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 р. №717. Пунктом 4 Методики визначено, що відповідно до рішення державних органів приватизації оцінка майна може здійснюватися щодо всього підприємства в цілому як цілісного майнового комплексу чи його частини як окремого інвентарного об'єкта або групи інвентарних об'єктів.
Згідно пункту 10 Методики цілісним майновим комплексом визнається господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства.
До переліку майна об'єктів приватизації як цілісного майнового комплексу включаються основні засоби, в тому числі будівлі, споруди (пункти 10,11 Методики).
Методикою (пункт 24) також передбачено, що оцінка вартості майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу здійснюється в 10-денний термін з дня подання документації про результати інвентаризації та завершується складанням акта встановленого зразка, що затверджується керівником відповідного органу приватизації. До акта додається передаточний баланс і документація про результати інвентаризації згідно з Інструкцією по здійсненню оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди, затвердженою наказом Фонду державного майна від 09.03.1993 р. № 117.
Зазначеною інструкцією визначено, що визначенню вартості об'єкта приватизації передує проведення повної інвентаризації майна.
Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 р. №158, також передбачено, що інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються. Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.
Судом встановлено, що на момент корпоратизації Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" ВТО "Укрпостачсистема" йому на праві повного господарського відання належав і на його балансі обліковувався лабораторно-виробничий корпус за адресою реєстрації підприємства: м. Київ, вул. Лєскова, 9. Вказаний лабораторно-виробничий корпус використовувався у виробничій діяльності підприємства і входив до складу його цілісного майнового комплексу.
Відповідно до наказу Держкомресурсів України від 01.11.1993 р. №624-к було створено комісію з корпоратизації Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" ВТО "Укрпостачсистема", якій доручено забезпечити підготовку і подання засновнику акту оцінки цілісного майнового комплексу підприємства та проекту статуту відкритого акціонерного товариства.
Комісією на засіданні 24.12.1993 р. розглянуто результати інвентаризації майна підприємства, проведеної станом на 01.12.1993 р. за наказом генерального директора ВТО "Укрпостачсистема" від 09.11.1993 р. №50. У відповідності з ними комісією складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, який було затверджено Держкомресурсів України 06.01.1994 р. Тобто при корпоратизації Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" ВТО "Укрпостачсистема" оцінці підлягало все майно товариства, що брало участь в його виробничій діяльності.
Згідно акту вартість цілісного майнового комплексу склала 905 000 000 крб., що відповідає значенню рядка 400 "статутний фонд" балансу ВАТ "Комінформсистема" станом на 01.12.1993 р.
06.01.1994 р. Держкомресурсів України прийнято наказ №2 про створення Відкритого акціонерного товариства "Комінформсистема" на базі Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема".
15.02.1994 р. Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію ВАТ "Комінформсистема" та його статуту.
30.03.1994 р. міністерством фінансів України зареєстровано випуск акцій ВАТ "Комінформсистема", про що видано свідоцтво №128/1/94.
Розмір статутного фонду та емісії акцій товариства склав 905 000 000 крб.
Під час розгляду справи судом не встановлено жодних дій засновника направлених на виключення лабораторно-виробничого корпусу зі складу цілісного майнового комплексу та переліку майна, яке передається у власність ВАТ "Комінформсистема".
Зазначені обставини в сукупності свідчать, що при корпоратизації Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема" інвентаризація та оцінка була здійснена на підставі балансу підприємства щодо всього його майна, в тому числі й щодо лабораторно-виробничого корпусу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лєскова 9. Вартість лабораторно-виробничого корпусу було враховано при визначенні розміру статутного фонду акціонерного товариства.
Таким чином, Державний комітет України з матеріальних ресурсів як засновник ВАТ "Комінформсистема" не виявляв волі щодо не включення будівлі по вул. Лєскова, 9 в м. Києві до статутного фонду товариства, як вказує прокуратура, внаслідок чого зазначена будівля перейшла у власність товариства.
25.03.1998 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України в м. Києві у відповідності до Наказу Фонду державного майна України від 11.07.1996 р. №788 на запит ВАТ "Комінформсистема" товариству було надано витяг №30-03/1482 з відомості результатів інвентаризації нерухомого майна Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема". Ним засвідчується, що лабораторно-виробничий корпус по вул. Лєскова, 9 вартістю 763 957 301 крб. передано до статутного фонду ВАТ "Комінформсистема" і є його власністю з 01.12.1993 р.
Матеріалами справи підтверджується що лабораторно-виробничий корпус за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, в період з 1994 по 2004 рік обліковувався на балансі ВАТ "Комінформсистема" як його власність та відкрито використовувався товариством.
Надані у справі докази, зокрема лист Територіального управління в м. Києві та Київській області Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.09.2010 р. №02/6151/09-15 та пояснення Голови ліквідаційної комісії ВАТ "Комінформсистема" свідчать, що акт проведення позапланової перевірки провадження діяльності на ринку цінних паперів ВАТ "Комінформсистема", складений Комісією 30.07.2010 р., не може бути доказом того, що нежитлова будівля по вул. Лєскова, 9 не була включена засновником до статутного фонду товариства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. №467 затверджено Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності. У відповідності з ним Єдиний реєстр об'єктів державної власності є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду, лізинг, концесію або заставу державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій, а також корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутних фондів господарський товариства, створених у процесі приватизації та корпоратизації (балансоутримувачів). Формування реєстру, методичне та програмне забезпечення робіт, пов'язаних з веденням реєстру, покладено на Фонд державного майна України.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відомості про будівлю за адресою: м. Київ, вул.. Лєскова, 9, органами державного управління до Фонду не надавалися.
Відповідно, право державної власності на будівлю жодним чином не підтверджується.
У зв'язку з викладеним не вбачається підстав для визнання недійсним наказу Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації від 02.06.1998 р. №265-р "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" та свідоцтва про право колективної власності на нежилий будинок по вул. Лєскова, 9 в м. Києві видане Відкритому акціонерному товариству "Комінформсистема".
11.05.2004 р. наглядовою радою ВАТ "Комінформсистема" прийнято рішення виступити співзасновником ЗАТ "Комінформсистема", передати до його статутного фонду нежилий будинок за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9.
10.06.2004 р. Голова правління ВАТ "Комінформистема" взяв участь в установчих зборах ЗАТ "Комінформсистема", уклав установчий договір про створення та діяльність цього товариства та передав за актом приймання-передачі до його статутного фонду будинок за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9.
Таким чином Відкритим акціонерним товариством "Комінформсистема" було здійснено правочин по відчуженню будівлі на користь ЗАТ "Комінформистсема".
Встановлені судом обставини справи та пояснення позивачів свідчать, що інтереси держави діями посадових осіб ВАТ "Комінформистема" порушено не було.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2006 р. у справі №2-512-1/06 за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства "Комінформсистема", Закритого акціонерного товариства "Комінформсистема", ОСОБА_7, за участі третьої особи -приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Звєрькової Н.В., про визнання недійсним рішення наглядової ради, рішення установчих зборів та установчих документів товариства в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення Наглядової ради ВАТ "Комінформсистема" від 11.05.2004 р., установчих зборів ЗАТ "Комінформсистема" від 10.06.2004 р., установчий договір про створення та діяльність ЗАТ "Комінформсистема" від 11.05.2004 р. та статут ЗАТ "Комінформсистема", затверджений 11.05.2004 р., визнано такими, що відповідають чинному законодавству та прийнятими в законному порядку.
Зазначеним судовим рішенням також встановлено факти того, що ВАТ "Комінформсистема" є правонаступником Головного проектно-технічного підприємства комп'ютерних інформаційних систем "Комінформсистема", у власність ВАТ "Комінформсистема" передано нежилу будівлю по вул. Лєскова, 9 літера «А», в м. Києві, зазначений будинок на момент передачі до статутного фонду ЗАТ "Комінформсистема" не перебував у державній власності і міг відчужуватись ВАТ "Комінформсистема" без погодженням з Фондом державного майна України, відповідні рішення прийняті посадовими особами в межах своїх повноважень, Закритому акціонерному товариству "Комінформсистема" право власності на будинок було передано у встановленому законом порядку.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи, що факти встановлені Печерським районним судом м. Києва стосуються позовних вимог в цій справі та мають значення для вирішення даного спору, Господарський суд м. Києва вважає їх обов'язковими для себе і такими, що не потребують доведення. Зокрема, суд приходить до висновку, що ВАТ "Комінформсистема" станом на 10.06.2004 р. була законним власником будівлі, № 9, літера «А», по вул. Лєскова в м. Києві і здійснило її відчуження законно.
Матеріалами справи підтверджується право власності ЗАТ "Престиж груп" на будинок за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9. Так, ЗАТ "Престиж груп" після перейменування згідно рішення загальних зборів акціонерів від 03.02.2006 р. та статуту, затвердженого зборами 03.02.2006 р. і зареєстрованого Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 28.02.2006 р., є повним правонаступником ЗАТ "Офіс "Столичний".
ЗАТ "Офіс "Столичний" зареєстровано Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 28.01.2005 р. Нежилий будинок за адресою: м. Київ, вул.. Лєскова, 9, передано до статутного фонду товариства в обмін на емітовані ним 2 110 000 простих іменних акцій його засновником -Закритим акціонерним товариством "Агенція нерухомості "Київофісцентр". ЗАТ "Офіс "Столичний" добросовісно набуло майно і з моменту державної реєстрації товариства стало власником будинку.
Зважаючи на це, а також у зв'язку з тим, що прокурор у справі жодним іншим чином не обґрунтував свою вимогу про визнання недійсним наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради -Київської міської державної адміністрації від 24.03.2005 р. № 514-в, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, особа, чиє право порушено, може захистити його шляхом визнання недійсним правочину, або визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Актом державного чи іншого органу слід вважати юридичну форму рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. №02-5/35).
Свідоцтво про право власності, видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації саме по собі не є рішенням цього органу і не спрямоване на регулювання тих чи інших суспільних відносин. Також таке свідоцтво не може вважатися правочином. Воно є лише посвідчувальним документом. Визнання такого документу недійсним чинним законодавством не передбачено.
За наведених вище обставин позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
У позові прокурор просить суд про поновлення позовної давності, а відповідачі в ході розгляду справи заявили про застосування строків позовної давності.
Як передбачено ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Як пояснив заступник прокурора, про обставини, що були покладені в основу позову, прокуратурі Печерського району м. Києва стало відомо внаслідок проведення перевірки звернення гр. ОСОБА_9, яке надійшло 20.07.2010 р. із запитом народного депутата України Матвєєва В.Г. Таким чином, із зазначеної дати позивачам могло бути відомо про порушення їх прав, тому із зазначеної дати починається перебіг позовної давності щодо заявлених у позові вимог.
Згідно відмітки відділу діловодства Господарського суду м. Києва позов подано до суду 12.08.2010 р., тобто у межах строку, передбаченого ст. 257 ЦК України.
Разом з тим, відповідачі, заявляючи про сплив позовної давності, всупереч вимогам, передбаченим ст. 33 ГПК України, не зазначили обставин, з яким пов'язується початок перебігу такого строку і дату його початку, а також не зазначили дату його закінчення.
Як вбачається з матеріалів справи у період з 1994 року відповідачі відкрито використовували будинок за адресою: м. Київ, вул.. Лєскова, 9, та реалізовували щодо нього права власників. В цей період держава в особі своїх органів не вчиняла жодних дій щодо реалізації прав власності на будинок і не оскаржувала відповідних дій відповідачів, хоча мала таку можливість.
За таких обставин заяви відповідачів про застосування позовної давності не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України Господарський суд м. Києва
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Омельченко
Повне рішення складено: 29.10.2010 р.