ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/38324.09.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвеста»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярес Лідер Груп»
про стягнення 326 778,84 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача Нестеришин Т.С. - предст. за довір.;
від відповідача Кец О.В. -предст. за довір.
Рішення прийняте 24.09.2010, у зв»язку з оголошеними в судовому засіданнями перервами, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, з 08.09.2010 по 20.09.2010, з 20.09.2010 по 24.09.2010.
В судовому засіданні 24.09.2010, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвеста»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярес Лідер Груп»про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості, що виникла у зв'язку з порушенням умов Договору суборенди № 7-09-О від 01.04.2009р., в розмірі 326 778,84 грн., з яких 289 142,01 грн. -основного боргу, 3 856,08 грн. -3% річних, 9 207,05 грн. -інфляційних втрат, 24 573,70 грн. -пені, та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2010р. порушено провадження у справі №35/383, розгляд справи призначено на 11.08.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2010 №35/383, розгляд справи відкладений на 08.09.2010.
В судовому засіданні 08.09.2010 представник позивача надав суду додаткові пояснення з додатками.
В судовому засіданні 08.09.2010 відповідача надав суду письмові пояснення з додатками.
В судовому засіданні 08.09.2010 представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.
В судовому засіданні 08.09.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 20.09.2010.
В судовому засіданні 20.09.2010 представник відповідача надав суду письмові пояснення з додатками.
В судовому засіданні 20.09.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 24.09.2010.
22.09.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові документи до матеріалів справи.
В судовому засіданні 24.09.2010, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
01.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідача «Інвеста»(далі-орендар-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯРЕС ЛІДЕР ГРУП»(далі-суборендар-відповідач) було укладено та підписано Договір суборенди №7-09-О (далі-договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендар по даному Договору передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 1571,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1.
Зазначене в п.1.2. даного Договору приміщення знаходиться у володінні та користуванні орендаря на підставі Договору оренди №23-05-О від 31.03.2009, укладеного з власником приміщення -ТОВ «Віста ЛТД».
Згідно п.2.2. Договору набуття орендарем прав на користування приміщенням, що суборендується, відбувається після підписання сторонами даного Договору, акту приймання-передачі вказаного приміщення.
Відповідно до п.3.1 Договору плата за суборенду приміщення складає 47 139,00 грн. у місяць в т.ч. ПДВ 20% - 7856,50 грн., з розрахунку місячної суборендної ставки за приміщення 30,00 грн. за 1 кв.м. Оплата за фактично надані послуги здійснюється згідно рахунків та перераховується суборендарем на розрахунковий рахунок орендаря:
- за перший місяць суборенди-у строк не пізніше 5-ти банківських днів із отриманням рахунку;
- за наступні місяці -не пізніше 5-го числа поточного місяця.
01.04.2009 сторонами був підписаний Акт приймання-передачі приміщення в суборенду. Відповідно до даного акту позивачем відповідачу було передано нежиле приміщення, загальною площею 1571,3 кв.м. що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1.
Строк дії даного договору встановлений з 01.04.2009 по 31.05.2009 (п.10.1 Договору).
31.05.2009 сторонами була укладена Додаткова угода №1 до договору, відповідно до якої було встановлено новий розмір орендної плати -62 852,00 грн. з розрахунку місячної суборендної ставки за користування приміщенням 40,00 кв.м. та строк дії договору визначений на 01.04.2009 по 31.07.2009.
31.07.2009 відповідачем було повернуто позивачу частину приміщень площею 810,40 кв.м. за актом повернення-приймання.
Пунктом 4 даного акту зафіксовано, що в зв»язку з необхідністю проведення після пожежі відновлювального ремонту другої частини нежилого приміщення (приміщення складу) площею 760,9 кв.м.., яка входить до складу загальної площі нежилого приміщення (1571,3 кв.м.), що використовувалось суборендарем відповідно до Договору суборенди, сторони домовились, що передача-приймання площі №2 (760,9 кв.м.) відбудеться після завершення робіт з її відновлювального ремонту за окремим Актом повернення-приймання площі №2, при цьому, у період проведення такого ремонту з 01.08.2009 по 15.10.2009, суборендна плата за площу №2 (760,9) орендарем не нараховується та не сплачується суборендарем.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в період з 01.08.2009 по 15.10.2009 суборендна плата за приміщення площею 760,90 кв.м. не нараховувалась позивачем та не сплачувалась відповідачем.
У зв»язку з тим, що у строк, передбачений актом повернення-приймання від 31.07.2009 (до 15.10.2009) решта частини приміщення не була відновлена відповідачем та не повернута за актом повернення-приймання, позивачем було знову розпочато нарахування відповідачу суборендної плати в розмірі, передбаченому Договором в редакції додаткової угоди до Договору №1 від 31.05.2009, а саме: 40,00 кв.м. за 1 кв.м., що враховуючи площу частини приміщення, що не була повернена та відновлена відповідачем -760,90 кв.м., складає 30 436,00 кв.м. в місяць.
Станом на час розгляду справи у відповідача наявна заборгованість за суборенду приміщення в розмірі 289 142,01 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, відповідно до п.8.1 Договору позивачем нараховано відповідачу 24 573,790 грн. пені. За період з 06.04.2009 по 06.07.2010.
Керуючись ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу 3 856,08 грн. 3% річних; 9 207,05 грн. -інфляційних.
Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на наступне.
Відповідно до п.10.1 Договору сторони визначили строк Договору з 01.04.2009 по 31.05.2009. У відповідності до Додаткової угоди №1 від 31.05.2009 до Договору, п.10.1 Договір викладено у новій редакції, а саме визначено, що Договір укладено сторок з 01.04.2009 по 31.07.2009.
Відповідно до п.10.7 Договору дія Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення узгодженого строку дії Договору.
Отже, сторони погодили у договорі строк його дії, визначили момент припинення Договору -закінчення узгодженого строку дії Договору, і такі положення Договору повністю відповідають чинному законодавству України.
У відповідності до п.10.7 Договору та п.4 ст.284 Цивільного кодексу України відповідач письмово повідомив позивача про закінчення строку дії Договору суборенди, а також про звільнення суборендованого за Договором суборенди приміщення та готовність повернути позивачу приміщення у будь-який момент.
Таким чином, відповідач зазначив, що строк дії Договору закінчився 31.07.2009.
Саме закріплений у Договорі строк дії Договору обидві сторони розуміли як період, протягом якого майно передається у суборенду. При цьому ні умови Договору, ні умови Додаткової угоди не передбачали автоматичної його пролонгації в результаті закінчення погодженого сторонами строку оренди.
Усталена практика відносин між позивачем та відповідачем свідчить про те, що сторони продовжують строк дії договору укладенням та підписанням Додаткової угоди до Договору.
На підтвердження визначеного свідчить підписання сторонами Додаткової угоди №1 до Договору, відповідно до якої п.10.1 Договору викладено у новій редакції, а саме визначено. Що Договір укладено строком з 01.04.2009 по 31.07.2009.
Продовження строку договору суборенди шляхом внесення письмових змін до Договору суборенди відповідає п.10.3 Договору, відповідно до якого зміни та доповнення до Договору, що вносяться, оформлюються у письмовій формі у вигляді додатків до нього і стають невід»ємною його частиною.
Необхідність продовження строку дії Договору шляхом укладення сторонами окремої письмової угоди повністю розуміється та підтримується позивачем, про що свідчить висловлена ним позиція у наступних документах.
У листі від 19.05.2009 вих.№55 позивач пропонує у зв»язку із закінченням терміну дії Договору суборенди від 01.04.2009 укласти новий договір суборенди приміщення.
У вимозі (претензії) від 18.06.2009 вих.№23 позивач пропонував відповідачу укласти новий договір суборенди приміщення, які орендувались відповідачем за Договором, або продовжити дію вказаного договору суборенди.
У підтвердження відсутності між сторонами погодження щодо пролонгації строку договірних суборендованих відносин та відсутності фактичного продовження користування відповідачем приміщенням після закінчення терміну дії Договору сторін свідчить також той факт, що позивач не пред»являв відповідачу рахунки на сплату послуг за користування орендованим приміщенням після припинення Договору.
Відповідачу не виставлялись рахунки по оплаті комунальних послуг за період з 16.10.2009 по 31.07.2010.
Водночас, обидві сторони шляхом підписання Акту повернення-приймання нежитлового приміщення від 31.07.2009 визначили, що у подальшому після підписання Акту не мається на увазі використання приміщення у відповідності до Договору суборенди, а встановлюється строк для виконання відповідачем зобов»язання по виконанню відновлювальних робіт у приміщенні.
На підтвердження зазначено свідчить зміст Акту повернення-приймання нежитлового приміщення від 31.07.2009, у якому визначено, що частина приміщень не передається позивачу у зв»язку з необхідністю проведення після пожежі відновлювального ремонту другої частини нежилого приміщення площею 760,9 кв.м., яка входить до складу загальною площі нежилого приміщення (1571,3 кв.м.), що використовувалось суборендарем відповідно до договору суборенди.
Обгрунтовуючи зазначене відповідач вказує, що Договір позивачем в односторонньому порядку продовжено безпідставно. Нарахування позивачем відповідачу у позовній заяві орендної плати а період з 16.10.2009 по 31.07.2010 у розмірі 289 142,01 грн., тобто після припинення суборенд них відносин -з 31.07.2009 є неправомірним, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Договору найму наймач зобов»язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з умов Договору, відповідно до п.4.3 Договору суборендар зобов»язаний повернути орендарю суборендоване приміщення у стані не гіршому ніж на час передачі його в суборенду.
Згідно ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов»язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідачем не було надано суду доказів того, що останнім складався відповідний акт, яким було зафіксовано стан приміщення, яке повертається. Крім того, не було надано суду Акту повернення-приймання приміщення площею 760,9 кв.м., який вручався або направлявся позивачу на підпис.
Тобто, належних та допустимих доказів виконання відповідачем зобов»язань щодо повернення спірного майна позивачу суду надано не було.
Лише під час розгляду справи, відповідачем було надано суду лист відповідача від 21.09.2010 року за вих..№323, яким на адресу позивача був направлений Акт повернення-приймання від 15.10.2009, підписаний з боку відповідача (докази направлення даного листа та акту додані до матеріалів справи).
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним визначення позивачем остаточної дати дії Договору -31.07. 2010, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 289 142,01 грн.
Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі в розмірі 839 847,11 грн. з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних 10 573,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 24 573,70 грн.
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.ч. 1-2 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Пунктом 8.1. Договору було встановлено, що за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі орендної плати та комунальних платежів з суборендаря стягується на користь орендаря пеня з розрахунку -0,5 відсотка від суми боргу за кожний день (включаючи день сплати).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендної плати нараховано пеню в розмірі 24 573,70 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочик виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 3 856,08 грн. -3% річних, 9 207,05 грн. -інфляційних, який відповідає вимогам закону.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в розмірі 326 778,84 грн., з яких 289 142,01 грн. -основного боргу, 3 856,08 грн. -3% річних, 9 207,05 грн. -інфляційних втрат, 24 573,70 грн. -пені є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 9321,45 грн. та 236 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРЕС ЛІДЕР ГРУП»(02192, м. Київ, вул. Миропільська, 2, код ЄДРПОУ 32913627, п/р №26008746 у ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009, п/р №26000167338 у КРД «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвеста»(02166, м. Київ, вул. Волкова, 2-А, код ЄДРПОУ 23727199, п/р 26000301381157 у Ватутінській філії ПІБ в м. Києві, МФО 322283), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 289 142,01 грн. (двісті вісімдесят дев»ять тисяч сто сорок одна гривня 01 коп.) -основного боргу; 24 573,70 грн. (двадцять чотири тисячі п»ятьсот сімдесят три гривні 70 коп.) -пені; 3 856,08 грн. (три тисячі вісімсот п»ятдесят шість гривень 08 коп.) -3% річних; 9 207,05 грн. (дев»ять тисяч двісті сім гривень 05 коп.) -інфляційних; 3 268,00 грн. (три тисячі двісті шістдесят вісім гривень 00 коп.) -державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 06.10.2010