Справа № 242/1179/24
Провадження № 2-о/242/40/24
Іменем України
24 липня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Черкова В.Г., присяжних: Васильцевої О.В., Верещак Т.І., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, про визнання особи безвісно відсутньою, -
Заявник 12.07.2024 р. звернувся до суду з заявою про визнання особи безвісно відсутньою. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 25.11.1994 року між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У жовтні 2022 року ОСОБА_3 виїхала із дому та до теперішнього часу не поверталась, місце її знаходження не відоме, та будь який зв'язок з нею втрачено. ОСОБА_3 жодного разу не зателефонувала, не писала, не повідомляла місце свого перебування. 27.02.2024 року рішенням Селидівського міського суду Донецької області шлюб між ними розірвано. Також, 21.05.2024 року рішенням суду з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на його користь на утримання дитини ОСОБА_2 . Просить визнати безвісно відсутньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 15.07.2024 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду.
Заявник у судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав заявлені вимоги.
Заінтересована особа про день слухання справи повідомлялась належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює данні правовідносини, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 25.11.2017 року.
Згідно свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Згідно заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27.02.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21.05.2024 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_2 .
Згідно акту від 03.06.2024 року, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживає за вищевказаною адресою з листопада 2022 року і по теперішній час.
Згідно довідки від 11.06.2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ним мешкає його син ОСОБА_2 .
Згідно акту від 03.06.2024 року, ОСОБА_1 фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , разом із своїм сином ОСОБА_2 . Батько займається вихованням сина, дитина знаходиться на утриманні батька, під його опікою та наглядом.
Згідно повідомлення Новогродівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції актовий запис про смерть ОСОБА_3 відсутній.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про: про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
За положеннями статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Зазначена норма передбачає перш за все з'ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:
а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;
б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;
в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України;
г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд звертає увагу на те, що заявником не надано до суду інших доказів, які могли б підтвердити заявлені ним обставини, оскільки сам по собі факт втрати зв'язку з ОСОБА_3 і фактична відсутність відомостей про її місце перебування, на які посилається заявник, не є безумовною підставою для визнання особи безвісно відсутньою. Таким чином, надані заявником докази не можуть бути підставою, що свідчать про те, що особа є дійсно безвісно відсутньою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява не обґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 43 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 263-265, 273, 293, 294, 305-309 ЦПК України, суд,-
У задоволені заяви ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , місце мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, розташований за адресою: Донецька область. м.Селидове, вул. Європейська, 8, ЄДРПОУ 44426334, про визнання особи безвісно відсутньою - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Г. Черков
Присяжні О.В. Васильцева
Т.І. Верещак