Справа № 481/675/24
Провадж.№ 2/481/226/2024
іменем У К Р А Ї Н И
15.07.2024 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., з участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг, Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,
22.04.2024 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , за яким позивач просив ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини доходів та аліментів на її утримання у розмірі 1/8 частини доходу відповідача, здійснити розподіл судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з відповідачем по справі 15.07.2023 року вони зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 . Наразі вони з відповідачем проживають окремо, відповідач не надає коштів на матеріальне утримання дитини, яка проживає разом з нею та знаходяться на її повному забезпеченні. Просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян в місяць, щомісячно, до повноліття дитини. Крім того посилаючись на ст.84 СК України у зв'язку з проживанням з нею дитини до 3-х років, просила стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно до досягнення дитиною 3-х років.
Ухвалою суду від 24.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14.05.2024 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив в якому останній зазначив, що позивачем не надано жодного доказу того, що їх спільна дитина проживає та перебуває на утриманні позивача. Навпаки зазначав, що дитина разом з дружиною, яка ніде не працює, перебувають на його повному утриманні.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без участі позивача за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву просив справу розглядати за його відсутності та відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 5 встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч.ч., 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1, 5 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Крім того відповідно до ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Ст. 85 СК України передбачено, що право дружини на утримання, передбачене статтею 84 цього Кодексу, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.
Отже, законом не передбачено право на стягнення аліментів тим із батьків, з яким не проживають діти.
Зазначене узгоджується з правовою позицією висловленою у постанові ВС від 17 червня 2020 року у справі № 158/1638/18 (провадження № 61-7692св19).
В позовній заяві про стягнення аліментів позивач ОСОБА_1 зазначає що перебуває у шлюбі з відповідачем з 15.07.2023 року та від шлюбу у них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 , на підтвердження чого до матеріалів заяви останньою долучено свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 від 15.09.2023 року.
Крім того в позові остання стверджує, що неповнолітня дитина, ОСОБА_3 , проживає разом з нею - окремо від відповідача та останній участі у матеріальному забезпеченні та вихованні дитини не бере.
Разом з тим доказів проживання дитини, на утримання якої позивач просить стягнути аліменти, разом з позивачем до матеріалів справи не долучено.
Натомість відповідно до відзиву наданого відповідачем, останній стверджує, що позивач ніде не працює та син перебуває на його утриманні. Крім іншого відповідач заперечує факт проживання дитини - ОСОБА_3 з позивачем.
З огляду на вищевикладене позивачем не доведено, факт проживання дитини - ОСОБА_3 , разом з позивачем, а отже у останньої відсутнє право на звернення до суду з заявою про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 80, 81, ч.1, 2 ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 15.07.2024 року.
Суддя: