Справа № 488/3175/24
Провадження № 1-кс/488/393/24 р.
24.07.2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Корабельного районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , заявника- ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , слідчого- ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєва скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого відділення поліції №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 30.04.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024152050000340 від 09.04.2024 року
22 липня 2024 року на адресу Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла зазначена скарга.
Зі змісту скарги слідує, що 17.02.2024 року ОСОБА_3 направив поштою до Територіального управління Державного бюро розслідувнь, розташованого у м. Миколаєві заяву від 15.02.2024 про вчинення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 АКК України, яке полягало у складанні завідомо неправдивого офіційного документа - звернення від 17.10.2023 № 6/6490 до Відділення поліції № З Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею 210, 210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколів про адміністративні правопорушення та внесенні до цього документа завідомо неправдивих відомостей. Вказану заяву ТУ ДБР у м. Миколаєві скерувало за підслідністю для розгляду до Відділення поліції № З Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області.
На підставі вищевказаної заяви та на виконання ухвали слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва ОСОБА_7 від 04.04.2024 у справі № 488/1046/24, слідчим Відділення поліції 3 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 09.04.2024 були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування у кримінальному провадженні № 12024152050000340.
17.07.2024 зазначеним слідчим, ОСОБА_3 було надано копію постанови від 30.04.2024 про закриття вищевказаного кримінального провадження на підставі п.2 ч.І ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Із вказаною постановою слідчого Відділення поліції № 3 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 . заявник ОСОБА_3 не погоджується та вважає, що вона має бути скасована як незаконна та необгрунтована.
В обґрунтування скарги заявник посилається на наступне.
Заявник зазначає, що письмове звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 від 17.10.2023 № 6/6490 до Відділення поліції № З Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею 210, 210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколів про адміністративні правопорушення цілком і повністю відповідає ознакам офіційного документа, а висновки слідчого у оскаржуваній постанові про те, що звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 від 17.10.2023 № 6/6490 не є офіційним документом, є помилковим.
Також заявник зазначає, що він не погоджується із висновками слідчого у оскаржуваній постанові про те, що у начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 начебто були підстави для складання звернення від 17.10.2023 № 6/6490 та направлення його до органу Національної поліції України. Так, такий висновок, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, слідчий зробив на підставі показів допитаних у якості свідків службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 - начальника ОСОБА_6 та начальника мобілізаційного відділення ОСОБА_8 та аналізу наявних документів. Зокрема, слідчий у оскаржуваній постанові вказує, що при складанні звернення від 17.10.2023 № 6/6490 працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 керувались тим, що у витягу з наказу ОСОБА_9 про бронювання військовозобов'язаних присутня помилка у номері його військово-облікової спеціальності, а тому скаржник, будучи придатним за висновком ВЛК до військової служби, підлягав призову на військову службу, проте при наданні йому повісток про відправку до військової частини він відмовлявся від їх отримання.
Витягом з наказу Мінекономіки від 21.06.2023 року 6016 підтверджується надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 21.12.2023 року. Зазначений наказ ОСОБА_9 не був скасованим, визнаним нечинним, анульованим. Відтак, факт незарахування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 на спеціальний військовий облік ніяким чином не впливає на чинність наданої йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Тому посилання слідчого у оскаржуваній постанові на те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 при складанні звернення від 17.10.2023 № 6/6490 виходили з того, що станом на 17.10.2023 року (при наданій відстрочці з 21.06.2023 по до 21.12.2023) ОСОБА_3 підлягав призову на військову службу, є помилковим.
Вважає, що звернення від 17.10.2023 № 6/6490 до Відділення поліції № 3 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області щодо доставления громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею 210, 210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколів про адміністративні правопорушення, має усі ознаки завідомо неправдивого офіційного документа.
30.04.2024 року слідчим СВ ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12024152050000340 від 09.04.2024 року, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
В своїй скарзі заявник вказує, що слідчий не дотримався вимог щодо повноти, всебічності та об'єктивності розслідування та незаконно виніс оскаржувану постанову.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити скаргу.
Прокурор та слідчий ОСОБА_5 вважали оскаржувану постанову законною та мотивованою, а тому просили у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши учасників розгляду даної скарги, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися /використовувалися/ для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Відповідно до ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
При проведенні досудового розслідування слідчий, дізнавач чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатніх, на їх переконання, для прийняття вмотивованого рішення.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Як слідує з матеріалів вищевказаного кримінального провадження, останнє порушене на виконання ухвали слідчого судді Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_7 від 04.04.2024 про зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР відносно працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо складання завідомо неправдивого офіційного документу, а саме відомості неприбуття за повістками ОСОБА_3 для проходження ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В ході досудового розслідування, було допитано в якості потерпілого ОСОБА_3 , які відповідають викладу обставин, зазначених у скарзі, допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та який пояснив, що відповідно до указу Президента України №65/2022 «Про проведення загальної мобілізації» до Миколаївського глиноземного заводу з 2022 року неодноразово направляли розпорядження на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах та перебувають на військовому обліку в Корабельному РТЦК. В зазначеному розпорядженні було вказано військовозобов'язаного ОСОБА_3 котрий раніше проходив військову службу. В 2023 році за місцем праці було направлено розпорядження до Миколаївського глиноземного заводу в тому числі на ОСОБА_3 , але останній по першому виклику не з'явився. В подальшому в липні 2023 року ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 за розпорядженням та відносно котрого за порушення законодавства про військовий обов'язок та військову службу, про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протоколи про адміністративні правопорушення в порядку ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. Того ж дня, ОСОБА_3 було видано направлення на медичний огляд, за результатами якого був визнаний придатним до військової служби.
Після чого, до ОСОБА_10 глиноземного заводу було неодноразово надіслано розпорядження про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_3 . Та останній з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_1 та йому надавались повістки про відправки до військової частини, але ОСОБА_3 відмовлявся від повісток про відправки до військової частини мотивуючи тим, що він має витяг з наказу ОСОБА_9 про бронювання військовозобов'язаного. Вказаний витяг на який посилався ОСОБА_3 мав помилку в номері військово-облікової спеціальності, у зв'язку з чим останнього не було поставлено на спеціальний військовий облік.
Після неотримання повісток та не прибуття на розподіл до військової частини ОСОБА_3 , офіцерами мобілізаційного відділення було складено звернення щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_4 для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Так, в кінці грудня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло повідомлення від Миколаївського глиноземного заводу про бронювання їх працівників та також ОСОБА_3 котрі були оформленні без порушень. Після отримання повідомлення, було складено лист-повідомлення з проханням виключити зазначених осіб зі списків розшуку громадян. Вказаний лист скеровано до відділення поліції №3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївські області та ОСОБА_3 було знято з розшуку в базі «Блок-пост».
Окрім цього, допитаний в якості свідка ОСОБА_8 , який обіймає посаду начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 , дав аналогічні показам свідка ОСОБА_6 , показання.
При цьому, з матеріалів вищевказаного кримінального провадження слідує, що станом на час складання вищевказаного повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.10.23 р, зі слів самого ж ОСОБА_3 - не були скасовані рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 КУпАП.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження слідує, та проти чого не заперечував сам ОСОБА_3 , що 28.07.2023 року та 25.09.2023 р. він відмовився від отримання повісток до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з діючим відносно нього наказом ОСОБА_9 про бронювання.
При цьому, ч.1 ст.366 КК України передбачає відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів. Тобто у сукупності мають бути встанволені юридичні факти щодо належності документа до такого, який є офіційним, а також юридичного факту внесення умисно завідомо неправдивих даних.
Однак як встановлено в судовому засіданні, доводи скарги ОСОБА_3 зводяться фактично до незгоди із діями та рішеннями працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак останнє не дає підстав дійти висновку про наявність у діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Слідчий суддя вважає, що процесуальне рішення слідчого ОСОБА_5 від 30.04.2024 року відповідає положенням ст.ст. 94, 110 КПК України, оскільки в оскаржуваній постанові міститься аналіз зібраних доказів, на підставі яких слідчий зробив обґрунтований висновок про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
На підставі викладеного вище, слідчий суддя знаходить скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого відділення поліції №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 30.04.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024152050000340 від 09.04.2024 року - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1